Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №461/1077/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1077/26

Провадження №3/461/574/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., представника Львівської митниці Держмитслужби Лубоцького Ю.І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 11.02.2025 року, виданий 4627,

за ч.3 ст.471 Митного Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

15 вересня 2025 року близько 20 годин 31 хвилин в зону митного контролю в напрямку виїзд з України, смугою руху «Зелений коридор» пункту пропуску «Шегині – Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці заїхав транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN LT35», реєстраційний номер НОМЕР_2 де як водій слідувала гр. України ОСОБА_1 .В ході проведення візуального огляду вказаного транспортного засобу виникла підозра, що в ньому наявні предмети або товари, які обмежені або заборонені до переміщення через митний кордон України.

Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого догляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду із застосуванням технічних засобів митного контролю(Фотокамера, ліхтарик) було виявлено товар, який підлягає обов`язковому декларуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження, а саме: 1) монета номіналом «2 копьйки» Російська імперія 1815р., 1820р. та 1915р. у кількості 3 шт.;2) монета номіналом «5 копьекь» Російська імперія 1868р., 1875р. у кількості 2 шт.;3) монета номіналом «3 копьйки» Російська імперія 1912р. у кількості 1 шт.;4) монета номіналом «1 копьйка» Російська імперія 1910р., 1830р. та 1912р. у кількості 3 шт.;5) монета номіналом «копьйка» Російська імперія 1856р. у кількості 1 шт.;6) монета номіналом «20 копьекь» Російська імперія 1871р. у кількості 1 шт.;7) монета номіналом «5 копеек» СССР 1924р. у кількості 1 шт.;8) монета номіналом «15 копеек» СССР 1955р. у кількості 1 шт.;9) монета номіналом «20 копеек» СССР 1939р. у кількості 1 шт.;10) монета номіналом «пол копейки» СССР 1925р. у кількості 1 шт.;11) монета номіналом 2 франки Франція 1944р. у кількості 1 шт.

Таким чином, у діях громадянки ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачено ч. 3 ст. 471 МК України, а саме: недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України та які переміщуються громадянами.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча був належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується підписом про отримання примірника протоколу, в якому вказано дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.526 МК України, суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника Львівської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч.3 ст.471 Митного Кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до п.57 ст.4 МК України, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно до п. 1 ст. 197 Митного кодексу України, у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій відповідних дозвільних документів. Згідно ч. 2 ст. 373 Митного кодексу України, порядок вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам`ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження визначається Кабінетом Міністрів України

Відповідно до ч. 2 ст. 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції «Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року N 258, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 2002 року за N 571/6859 вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України (далі - свідоцтво), зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. N 984 "Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України". Частиною 12 додатку №1 до пункту 1.5 Інструкції, передбачено, що на вивезення (тимчасове вивезення) дозвіл Державної служби контролю не потрібен при вивезенні значків, пам`ятних знаків, настільних медалей, ювілейних та пам`ятних монет, банкнот, які не є засобом платежу (крім вітчизняних та зарубіжних монет із дорогоцінних і недорогоцінних металів, паперових грошових знаків до 1960 р. включно).

Згідно зі ст. 471 МК України, встановлено відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Отже, порушення митних правил за ст. 471 МК України, може бути вчинено як умисно, так з необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

За змістом ст.471МК України обов`язок по декларуванню точних та достовірних відомостей товару, покладається на особу незалежно від того, чи являється вона власником чи перевізником товару при переміщенні через митний кордон України.

Відповідно до норм ч.3 ст 471 МКУ - недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами - тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Відповідно до п.1 ч.1ст.266 МК України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Згідно із ч. 4 ст. 266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, декларантом передбачену Митним кодексомУкраїни відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

У відповідності до вимог ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення стверджується також протоколом про адміністративне правопорушення №1342/UA209000/2025 від 15.09.2025 року, копією контрольного талону для проходження по «зеленому коридору» від 15.09.2025 року, описом предметів, вилучених у ОСОБА_1 від 15.09.2025 року, актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.09.2025 року, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, вважаю необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти стягнення, в межах встановлених санкцією ч.3 ст.471 МК України, а саме: накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без конфіскації таких товарів.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 слід стягнути в користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Крім того, на підставі ч.1 ст.519 МК України та розрахунку витрат за зберігання на складі митниці, із ОСОБА_1 слід стягнути суму витрат на зберігання, яка складає 13,09 грн.

Керуючись ст.ст. 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст.ст. 459, 461, 487, 526, 527, 528 МК України, Законом України «Про судовий збір», суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України та накласти на неї стягнення – 5 100,00 грн. штрафу в дохід держави.

Товар, вилучений згідно із протоколом про порушення митних правил №1342/UA209000/2025 від 15.09.2025 року – повернути ОСОБА_1 , або уповноваженій нею особі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Держмитслужби 13,09 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,60 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Х.М. Мисько