Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №943/630/26 — Буський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/630/26

Провадження №3/943/273/2026

28 травня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, який проживає по АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

29 березня 2026 року о 15 год. 40 хв. по вул. Запольна, 13 в селі Задвір`я Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – мопедом марки «JAMAHA JOG», без реєстраційного номера, із ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук), а від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 29 березня 2026 року о 15 год. 40 хв. по вул. Запольна, 13 в селі Задвір`я Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – мопедом марки «JAMAHA JOG», без реєстраційного номера, відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою Буського відділу державної виконавчої служби №58178678 від 24.01.2019 року, чим порушив вимоги пункту 12.1 «а» ПДР України та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», вчинивши адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Постановою судді від 02.04.2026 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, незважаючи на повідомлення його судом про час і місце розгляду справи, а клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Відтак, на підставі ст. 268 КУпАП, дану справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне порушення серії ЕПР1 №627130 від 29.03.2026, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом із ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук) та подальшу його відмову від проходження встановленого законом огляду на стан такого сп`яніння в медичному закладі КНП «Буська ЦРЛ». Від надання будь-яких пояснень у вказаному протоколі ОСОБА_1 відмовився. Також вина ОСОБА_1 у скоєнні даного адміністративного правопорушення доводиться письмовим направленням поліцейського Татарина О.В. від 29.03.2026 року до КНП «Буська ЦРЛ» для визначення стану наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 згідно з виявленими у нього ознаками наркотичного сп`яніння.

Також постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6930507 від 29.03.2026 року підтверджено те, що 29 березня 2026 року о 15 год. 40 хв. по вул. Запольна, 13 в селі Задвір`я Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував мопедом марки «JAMAHA JOG», без реєстраційного номера, без посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 3400 грн.

Разом із тим, вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення доводиться а також долученими до протоколу матеріалами відеофіксації правопорушення (диск CD-R), із яких вбачається, що працівниками поліції зупинено мопед марки «JAMAHA JOG», без реєстраційного номера, під керуванням ОСОБА_1 , про що вбачається із дослідженого відеозапису події. Окрім того, як убачається із дослідженого відеозапису події, що поліцейський висловив ОСОБА_1 підозру в керуванні ним транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагували на світло ліхтарика, а також тремтіли пальці його рук, проти чого водій фактично не заперечив, пояснивши, що не вживає спиртних та наркотичних засобів, оскільки переніс інфаркт, однак вживає медичні препарати для розрідження крові (магнікор, бісопролол). Разом із тим, на неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі «Буська ЦРЛ» водій ОСОБА_1 відмовився під відеозапис, після чого поліцейським складено протокол відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП та відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Крім того, ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, що тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Частиною десятою статті 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно п. 12.1 «а» ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відтак, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, оскільки водій керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки щодо нього державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №627117 від 29.03.2026, довідкою інспектора САП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Оксани Тарасовської від 31.03.2026, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами №58178678 Буським відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а також дослідженими судом матеріалами відеофіксації правопорушення (диск CD-R), які долучені органом поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Відтак, досліджені та перевірені вищенаведеними доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а саме за ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).

Відтак, із представлених вище доказів, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, об`єктивно убачається те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння під відеозапис, а також керував транспортним засобом, відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, ураховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП), тобто за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, яке є безальтернативним, спрямованим на виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень.

Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 34, 35, 36, 40-1, 126, 130, 245, 266, 279, 280, 283, 284, 288, 299, 301, 304, 307, 308 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.

Суддя І. Б. Кос