Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №317/170/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/170/26

Провадження № 1-кп/317/263/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025087230000411 від 29.10.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, вдівця, офіційно не працевлаштованого, фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 07.04.2026 за ч. 4 ст. 185, ст. 75, 76 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2025, приблизно о 04 год. 38 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на викрадення чужого майна, перебуваючи на території дачного кооперативу «Керамік-99» Новоолександрівської територіальної громади Запорізького району Запорізької області, усвідомлюючи протиправність своїх дій, всупереч волі власника дачної ділянки АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , переліз через паркан на територію зазначеного володіння, чим порушив конституційне право останньої на недоторканість житла або іншого володіння особи.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає у повному обсязі. Пояснив, що 05.09.2025, приблизно о 4 годині ранку, він проник на територію дачної ділянки АДРЕСА_2 . Побачивши, що там немає нічого, що можна було б вкрасти, він покинув територію дачної ділянки. Його зафіксувала відеокамера. Дозволу від власника на момент проникнення він не мав. Розумів, що проникає на чужу земельну ділянку. У вчиненому розкаюється. Наразі проживає у гуртожитку, утримується за рахунок регресних виплат.

Оскільки обвинувачений дав показання в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини, враховуючи думку прокурора, який вважав, що можливо розглянути кримінальне провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого, який також не заперечував проти вказаного порядку розгляду провадження, а також з`ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, та визнати недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України – незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу ОСОБА_5 , який раніше судимий, офіційно не працевлаштований, є вдівцем, не має зареєстрованого місця проживання, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, належить до кримінальних проступків.

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не виявлено.

За таких обставин, враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та його наслідків, думку прокурора, зважаючи на наслідки кримінального правопорушення, для досягнення цілей покарання, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді обмеження волі.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 був засуджений 07.04.2026 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 4 ст. 185, ст. 75, 76 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.

За таких обставин суд визначає остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням.

Враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого та його наслідків, особу обвинуваченого, суд доходить висновку, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Суд вважає, що призначення обвинуваченому остаточного покарання із застосуванням ст. 75-76 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Клопотання прокурором про обрання запобіжного заходу обвинуваченому під час судового розгляду не заявлялось, запобіжний захід відносно обвинуваченого суд за власною ініціативою не обирає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 349, 370, 374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 07.04.2026, остаточно призначити покарання у вигляді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_5 запобіжний захід не обирати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Запорізький районний суд Запорізької області, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1