Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №308/2568/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2568/26

3/308/1029/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посада: відповідальний виконавець – перекладач групи міжнародного співробітництва та прикордонно-представницької роботи НОМЕР_1 прикордонного загону; місце проживання: АДРЕСА_1 ; за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №327802 від 14.02.2026 вбачається, що військовослужбовець молодший сержант ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану, близько 08:00 14 лютого 2026 року прибув до управління НОМЕР_1 прикордонного загону в стані алкогольного сп`яніння. За результатами «Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» КНП «Обласного закладу з надання психіатричної допомоги м. Берегова» від 14 лютого 2026 №130 встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (1,50%).

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги статей 9, 11, 12, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтю 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 не скористався правом на участь у судовому засіданні та його представник Семашко Д.М. у судовому засіданні просив закрити провадження про притягнення його довірителя до адміністративної відповідальності. Підтримав раніше подані ним заперечення. Додатково вказав, що протокол про адміністративне правопорушення складений не уповноваженою на те особою.

У поданих запереченнях вказує, що до справи про адміністративне правопорушення не було надано направлення військовослужбовця на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння відповідно до Інструкції про порядок оформлення і складання матеріалів про військові адміністративні правопорушення, в якому повинно бути зазначені (виявлені) ознаки сп`яніння.

Зазначає, що у відповідності до статті 255 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Однак, наданий висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» КНП «Обласного закладу з надання психіатричної допомоги м. Берегова» від 14.02.2026 року №130, відповідно до якого у молодшого сержанта ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (1.50 %) не є належним доказом у справі. У зазначеному вище висновку не зазначені ознаки стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , не зазначено на підставі чого КНП «Обласного закладу з надання психіатричної допомоги м. Берегова», дійшли висновку щодо стану алкогольного сп`яніння 1.50 % проміле, та не проводились жодні аналізи, щодо виявлення стану алкоголю в крові ОСОБА_1 відсутні будь яки докази обстеження.

Крім того, посадовою особою, що склала відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не доведено об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме до протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення передбачені ч. 1 ст. 172-20 КУпАП або ч. 2 ст. 172-20 КУпАП, хоча дії останнього кваліфіковані за ч. 3 ст.172-20 КУпАП.

Заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП — адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 3 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, появу військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на території військової частини в нетверезому стані або у стані наркотичного чи іншого сп`яніння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення або в умовах особливого періоду.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З дослідженого у судовому засіданні Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №130 від 14.02.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Суд відхиляє заперечення сторони захисту щодо неналежності висновку медичного огляду №130 від 14.02.2026 року та суд вказує, що такий складений уповноваженим закладом охорони здоров`я – КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова», який відповідно до чинного законодавства має повноваження на проведення медичних оглядів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Сам по собі факт незгоди сторони захисту зі змістом висновку не свідчить про його недопустимість або неналежність як доказу. Посилання захисника на відсутність у висновку детального опису клінічних ознак сп`яніння не спростовує встановленого результату огляду, оскільки чинним законодавством не передбачено, що відсутність детального опису зовнішніх ознак автоматично робить висновок недійсним. Висновок містить чіткий результат медичного огляду – встановлення стану алкогольного сп`яніння із показником 1,50 проміле, що саме по собі є належним медичним підтвердженням стану сп`яніння.

Крім того, твердження про відсутність лабораторних досліджень є необґрунтованим, оскільки чинне законодавство не встановлює виключно одного способу визначення стану алкогольного сп`яніння, такий стан може встановлюватися як за результатами лабораторних досліджень, так і за допомогою спеціальних технічних засобів та медичного огляду відповідно до затвердженого порядку.

Також захисником не надано жодного доказу того, що медичний огляд проведено з порушенням встановленої процедури, що використані технічні засоби були несправними або що висновок є сфальсифікованим чи складеним неуповноваженими особами.

Щодо доводів про відсутність у матеріалах справи доказів повторності правопорушення, суд зазначає, що диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає альтернативні кваліфікуючі ознаки, а саме: вчинення правопорушення повторно протягом року або вчинення такого правопорушення в умовах особливого періоду.

На теперішній час, як і на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, діє особливий період у зв`язку із введенням воєнного стану та проведенням мобілізації, а тому для кваліфікації дій за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП наявність доказів попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

Одночасно, що стосується посадової особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ №327802 від 14.02.2026, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами п.п. 1, 11, 14 ч. 1 ст. 255 КУпАП до осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП відносяться:

1) уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків; 2) прокурор; 3) командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів).

Аналогічні за змістом положення містяться і у п. 2 розділу І Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року №329.

Так, протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ №327802 від 14.02.2026 складений старшим офіцером групи міжнародного співробітництва прикордонно-представницької роботи НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_2 , яка не є посадовою особою органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або прокурором. Також із назви посади цієї особи слідує, що вона не є командиром НОМЕР_1 прикордонного загону, не є командиром (начальником) будь-якого підрозділу.

Із зазначеного слідує, що старший офіцер групи міжнародного співробітництва прикордонно-представницької роботи НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_2 за своєю посадою не є особою, яка уповноважена складати протоколи про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

З огляду на те, що протокол про військове адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, суд вважає, що складений щодо ОСОБА_1 протокол ЗхРУ №327802 від 14.02.2026 не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в його діях складу військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки складений неуповноваженою на це особою.

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Таким чином, враховуючи вище зазначені обставини, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-20, 221, 247, 255, 283-284, 287, 291, 294 КУпАП, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Т.Р. Деметрадзе