Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №298/238/26 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Суд: Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №298/238/26

Суддя: Ротмістренко О. В.

Справа № 298/238/26

Номер провадження 2/298/78/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої – судді Ротмістренко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

представника позивача – адвоката Конопіхіна А.В. ( в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поданий представником позивача – адвокатом Конопіхіним А.В.

Як ідеться у позові 16 вересня 2010 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Шлюб зареєстровано виконавчим комітетом Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що цього ж дня складено відповідний актовий запис за №11. Від шлюбу вони мають дитину – ОСОБА_3 . Як ідеться у позові, протягом останніх років відношення з відповідачем поступово погіршувались, в результаті чого, між ними зникло взаєморозуміння. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів, оскільки у сторін різні погляди на сімейне життя та обов`язки. Подружні відносини між сторонами фактично припинилися більше року потому до дня подання позову. З кінця 2022 року сторони взагалі проживають окремо, спільне господарство не ведеться. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу, за твердженням позивача, є неможливим та суперечить її інтересам та інтересам їхньої дитини. Спору про поділ майна, що є спільною власністю, та щодо місця проживання дитини немає. Враховуючи наведене позивач вважає за необхідне розірвати шлюб між нею та відповідачем, у зв`язку з чим позивач звернулась в суд з вказаним позовом.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області

від 30 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання, призначене на 11 год. 30 хв. 28.05.2026, позивач повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача – адвокат Конопіхін А.В., зазначив, що позивачці відомо про розгляд справи, просить таку розглядати без її участі. Також вказав, що шлюбні відносини між позивачкою та відповідачем фактично припинилися. Крім того, зауважив, що відповідач вчиняє щодо позивачки психологічне насильство, у зв`язку з чим наразі вирішується питання про звернення до правоохоронних органів. Позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задовольнити. Судові витрати просить стягнути з відповідача в користь позивача.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, конверти повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило. Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка сторін, які були повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_4 дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Як убачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.09.2010, 16.09.2010 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб, про що Виконавчим комітетом Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 16 вересня 2010 року складено відповідний актовий запис за № 11. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 .

Як ідеться у позовній заяві та встановлено в судовому засіданні, у сторін народилася дитина – донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 18.03.2011.

За твердженням позивача, сторони спільно не проживають та не ведуть спільного господарства, збереження сім`ї та подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим та суперечить її інтересам та інтересам їхньої дитини, у зв`язку з чим вона звернулася в суд з даним позовом.

Спірні правовідносини регулюються положеннями ст. 51 Конституції України, Сімейного кодексу України, зокрема главою 11.

Так, на конституційному рівні встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (ч. 1 ст. 51 Конституції України).

З наведеними положеннями Основного Закону держави узгоджуються положення

частини першої статті 21 Сімейного кодексу України, за змістом яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

До обов`язків дружини та чоловіка належить спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги; чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері; дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька; бути відповідальними один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній; спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї (ст. 55 СК України).

Водночас, в силу положень ст. 56 СК України дружина та чоловік має право на свободу та особисту недоторканість, зокрема, право припинити шлюбні відносини . При цьому примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (частина четверта зазначеної норми).

В статті 104 СК України передбачено підстави припинення шлюбу, однією з яких є його розірвання (частина друга).

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, який згідно з частиною першою наведеної норми може бути пред`явлений одним із подружжя.

В силу положень статті 112 СК України, якою унормовано підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (частина перша).

При цьому суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга статті 112 СК України).

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня

2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом не вживались заходи до примирення подружжя, та в ході судового розгляду встановлено, що на день звернення до суду сторони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, позивач примиритись з відповідачем не бажає.

Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд приходить до переконання, що шлюб, укладений між позивачкою та відповідачем, слід розірвати.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн. а судом задоволено позовні вимоги позивача, з відповідача в користь позивача слід стягнути судові витрати по справі в розмірі 1 331, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263 – 265, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 105, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 16 вересня 2010 року виконавчим комітетом Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис за № 11, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 28.05.2026.

Головуюча О.В.Ротмістренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua