Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №131/797/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/797/26

Провадження № 1-кп/131/58/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іллінці кримінальне провадження № 12026025250000017 від 15.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого вироком Іллінецького районного суду від 30.03.2022 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 являється рідним братом ОСОБА_4 , а тому відповідно до положень п. 11 ч. 2 ст. З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є особами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, вчинив інкриміноване правопорушення за наступних обставин.

Так, 09.05.2026 близько 19 години, сидячи за столом в кухні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , спершись при цьому ліктем правої руки на перило ліжка, під час суперечки із сестрою ОСОБА_4 яка присіла поруч, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, переслідуючи мету заподіяння шкоди її здоров`ю, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, умисно наніс потерпілій один удар долонею правої руки в ділянку лівої частини потилиці.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин та синця в потиличній ділянці зліва з переходом на ліву завушну ділянку, які відповідно до висновку судово-медичного експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження.

Враховуючи, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого кримінального проступку, суд вважає за можливе здійснювати розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст.ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та додані до нього матеріали кримінального провадження, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї вини, суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого під час судового розгляду встановлено – щире каяття та активне сприяння розкриттю проступку.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення відносно особи, з якою обвинувачений перебував у сімейних відносинах

При обранні покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, який згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації; його відношення до скоєного.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

При цьому, ст.91-1 КК України регламентовано обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство: ч.1 - "в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною в разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників"; а ч.2 - "заходи, передбачені ч.1 цієї статті, можуть застосовуватися на строк від 1 до 3-х місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців".

Згідно висновку ОП ККС ВС, яка, аналізуючи комплексний характер домашнього насильства і підкреслюючи неправильність його звуженого тлумачення, колегією суддів в своїй лінії аргументації зазначає: «… поняття домашнє насильство має комплексний характер, регламентується у різних сферах суспільних відносин, а тому при встановленні змісту поняття «злочин, пов`язаний з домашнім насильством» слід виходити із конкретних фактичних обставин вчиненого насильства щодо особи, а не юридичної оцінки дій винуватця.

Таким чином, оскільки кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим - є таким, що пов`язане з домашнім насильством, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 за наслідками вчиненого ним правопорушення - є кривдником, а потерпіла - постраждала особа від домашнього насильства відповідно до п.6ч.1ст.1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", згідно якого "Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі", а "Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі".

Згідно ст.28 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Тому, ОСОБА_3 , як кривднику, необхідно призначити обмежувальні заходи що передбачені п. 5 ст.91-1 КК України - направлення для проходження програми для кривдників

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався, підстави для його обрання судом наразі також відсутні.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 50,65, КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесьт) грн.

Застосувати до ОСОБА_3 на строк три місяці обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, а саме: направити останнього для проходження програми для кривдників та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Контроль за виконанням програми для кривдників покласти на орган пробації за місцем проживання обвинуваченого.

Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, зокрема за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_5