Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Дата: 24 травня 2026 р.
Справа: №712/3545/26
Суддя: Пироженко (С.А.) С. А.
Провадження 2/712/2884/26
Справа № 712/3545/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі – ВАСИЛЬЄВІЙ Д.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що він із своєю дружиною ОСОБА_3 та батьком - ОСОБА_4 (Відповідач), є наймачами квартири АДРЕСА_2 , яка є неприватизованою та відноситься до державного житлового фонду. Підставою для вселення у вказану квартирою був ордер серії С № 1048, виданий виконкомом Соснівської ради народних депутатів від 27.12.1982 року на ім`я його матері – ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та була знята з реєстрації місця проживання в зв`язку із смертю.
Наразі в цій квартирі зареєстровано три особи: позивач, дружина позивача та відповідач. Відповідач - ОСОБА_4 хоча і є його батьком, але з 2002 року вони розлучилися із матір`ю, та він почав проживати окремо, а після її смерті з 2020 року переїхав в інше місто та взагалі перестав навідуватися до квартири та підтримувати будь-який зв`язок з цим житлом, хоча квартира є двохкімнатною, загальною житловою площею 28,82 кв.м., що надавало можливості відповідачу за бажанням використовувати її для власного проживання.
В подальшому батько перестав з ним спілкуватися, та як наслідок - зв`язок із ним було втрачено. Місцезнаходження його наразі невідомо, спілкування між ними відсутнє. Зокрема, з початку 2020 року та по теперішній час Відповідач в даній квартирі не знаходиться та взагалі за даною адресою не навідується, не утримує це житло, комунальні послуги не сплачує, житлом не опікується, власних речей у даній квартирі не має. Поштової кореспонденції за даною адресою не одержує. Будь-який зв`язок із даним житлом у Відповідача з цього часу відсутній.
З реєстраційного обліку за вказаною адресою відповідач не знявся та продовжує формально перебувати на такому реєстраційному обліку за цією адресою. Вказане житло використовується ним та дружиною для власного проживання, повністю утримується ними та обслуговується, зареєстровані за даною адресою як за місцем постійного проживання, та усі комунальні послуги, а також витрати на поточне обслуговування житла сплачують за власні кошти.
У зв`язку з цим, просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2 .
13 квітня 2026 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.
Адвокат позивача Кріса В.В. до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.
З письмової згоди представника позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами житлового законодавства.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 разом із своєю дружиною ОСОБА_3 та батьком - ОСОБА_4 (Відповідач), є наймачами квартири АДРЕСА_2 , яка є неприватизованою та відноситься до державного житлового фонду.
Підставою для вселення у вказану квартирою був ордер серії С № 1048, виданий виконкомом Соснівської ради народних депутатів від 27.12.1982 року на ім`я матері позивача – ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та була знята з реєстрації місця проживання в зв`язку із смертю.
Наразі в цій квартирі зареєстровано три особи: позивач, дружина позивача та відповідач.
У поданій до суду позовній заяві позивач вказав, що відповідач - ОСОБА_4 хоча і є його батьком, але з 2002 року вони розлучилися із матір`ю, та він почав проживати окремо, а після її смерті з 2020 року переїхав в інше місто та взагалі перестав навідуватися до квартири та підтримувати будь-який зв`язок з цим житлом, хоча квартира є двохкімнатною, загальною житловою площею 28,82 кв.м., що надавало можливості відповідачу за бажанням використовувати її для власного проживання.
Місцезнаходження відповідача наразі невідомо. Зокрема, з початку 2020 року та по теперішній час Відповідач в даній квартирі не знаходиться та взагалі за даною адресою не навідується, не утримує це житло, комунальні послуги не сплачує, житлом не опікується, власних речей у даній квартирі не має. Поштової кореспонденції за даною адресою не одержує. Будь-який зв`язок із даним житлом у Відповідача з цього часу відсутній.
З реєстраційного обліку за вказаною адресою відповідач не знявся та продовжує формально перебувати на такому реєстраційному обліку за цією адресою. Вказане житло використовується позивачем та дружиною для власного проживання, повністю утримується ними та обслуговується, усі комунальні послуги, а також витрати на поточне обслуговування житла сплачують за власні кошти.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач тривалий час в спірному житловому приміщенні не проживає, особистих речей в квартирі не має, участі в оплаті комунальних послуг не приймає. Підстав для застосування вимог ст.71 ЖК України судом не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з місця реєстрації здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Відповідно до ст.71 ЖК У країни при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення понад шість місяців.
Статтею 72 ЖК У країни передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач втратив право користування житлом. Тому, суд вважає за необхідне, визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, ст.ст.71,72 ЖК України, ст. 405 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 – у зв`язку з тривалою відсутністю, без поважних причин.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua