Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №528/407/26 — Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

___________________________________________________________________________________

Справа №: 528/407/26

Провадження № 2/528/582/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 травня 2026 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Вітківського М.О.,

при секретарі - Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Гребінка без проведення технічної фіксації в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача – адвокат Чумарний А.І. звернувсь до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: «А-1,а» - житлового будинку (загальною площею – 57,6 кв. м, житловою площею - 31,1 кв. м), «Б» - сараю, «В,в» - літньої кухні, «в1» - навісу, «Г» - сараю, «Д» - вбиральні, «Під-В» - погребу, «№1» - огорожі, «№2» - колонки, «№3» - пробойного колодязю.

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача по лінії батька ОСОБА_3 . На час смерті він мав у власності житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: «А-1,а» - житлового будинку (загальною площею – 57,6 кв. м, житловою площею - 31,1 кв. м), «Б» - сараю, «В,в» - літньої кухні, «в1» - навісу, «Г» - сараю, «Д» - вбиральні, «Під-В» - погребу, «№1» - огорожі, «№2» - колонки, «№3» - пробойного колодязю.

За час свого життя ОСОБА_3 заповіту не склав.

Пояснює, що після смерті ОСОБА_3 його дружина, ОСОБА_4 (баба позивача по лінії батька) та його мати ОСОБА_5 (прабаба позивача по лінії батька), як спадкоємці за законом, фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, користувалися житловим будинком до своєї смерті, підтримували його у належному для проживання стані, а тому, в силу вимог ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу УРСР, вважаються такими, що прийняли спадщину. Але так і не встигли оформити спадковий будинок на своє ім`я.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла прабаба позивача по лінії батька ОСОБА_5 . На час смерті вона мала право оформити на своє ім`я у власність ? частину вищевказаного спадкового будинку, але так і не встигла цього зробити, бо померла через 20 днів після смерті свого сина ОСОБА_3 .

За час свого життя ОСОБА_5 заповіту не склала. Після її смерті спадщину прийняла онука спадкодавця, ОСОБА_2 (рідна тітка позивача по лінії батька), але остання не бажає оформляти на своє ім`я спадковий будинок, власником якої був її батько ОСОБА_3 та яку прийняла у спадок її баба ОСОБА_5 . Крім того, 6-місячний термін для відмови від спадщини в нотаріуса вже сплив.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла баба позивача по лінії батька ОСОБА_4 . На час її смерті вона мала право оформити на своє ім`я вищевказаний спадковий будинок.

За час свого життя ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла батьку позивача ОСОБА_6 , який прийняв спадщину після смерті своєї матері шляхом написання відповідної заяви до нотаріуса, але так і не встиг оформити на своє ім`я вищевказаний спадковий будинок та помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . На час смерті він мав у власності вищевказаний житловий будинок.

Зазначає, що за час свого життя ОСОБА_6 заповіту не склав.

З метою переоформлення спадщини після смерті свого батька, позивач, як спадкоємець за законом вчасно звернувся до Лубенської державної нотаріальної контори. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний спадковий будинок нотаріус їй відмовив. Свої дії мотивував тим, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 немає.

З метою захисту свої спадкових прав позивач вимушений був звернутись до суду.

08 квітня 2026 року до суду надійшла відповідь Відділу ведення реєстру територіальної громади та реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Гребінківської міської ради, згідно якої встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 32).

Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 08.04.2026 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і призначено підготовче судове засідання з викликом сторін на 05 травня 2026 року о 11 год. 45 хв.. Витребувано з з Лубенської державної нотаріальної контори (37502, м. Лубни, Полтавська область, пл. Вокзальна, 7) копій спадкових справ, відкритих після смерті ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (а.с. 33-35).

20.04.2026 року на виконання ухвали суду від 08.04.2026 року надійшла інформація з Лубенської державної нотаріальної контори, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не відкривалась, надано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), та ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ) (у його спадковій справі знаходиться також копія спадкової справи ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (а.с. 40-55).

05.05.2026 року позивач та його представник адвокат Чумарний А.І. у судове засідання не з`явились, вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, натомість через канцелярію суду подано заяву про проведення засідання без участі сторони позивача, на позовних вимогах наполягають.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, вона належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, натомість до суду подала заяву про визнання позову в повному обсязі та просила провести засідання без її участі..

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України в підготовчому засіданні суд ухвалює судове рішення у разі визнання позову в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача по лінії батька ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20.01.1997 року, виданим Григорівською сільською радою Гребінківського району Полтавської області, актовий запис про смерть № 1 (а.с. 10 зворот).

На час смерті він мав у власності житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою в АДРЕСА_1 (а.с. 15-16).

Як вбачається із виписки з погосподарських книг по селу Григорівка за період з 1991 року по 1995 рік № 18.4Г-09/49 від 03.06.2025 року ОСОБА_3 був головою домогосподарства у с. Григорівка, Гребінківського району, Полтавської області, з особовим рахунком НОМЕР_2 , разом з ним проживали: дружина – ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_5 , син – ОСОБА_6 (вибув 30.05.1992 року на № 159), невістка – ОСОБА_7 (вибула 30.05.1992 року на № 159), внук – ОСОБА_1 (вибув з батьками на № 159) (а.с. 16).

З довідки № 18.4Г-09/51 від 03.06.2025 року, вбачається, що домоволодіння, яке числиться за ОСОБА_1 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24).

З довідки про реєстрацію місця проживання за певний період або на день смерті № 18.4Г-09/72 від 18.11.2025 року, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, ОСОБА_3 на час смерті був зареєстрований за адресою: с. Григорівка, Гребінківського району, Полтавської області, разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 12 зворот).

ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (а.с. 98 зворот)

30.05.1958 року ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_9 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 30.05.1958 року, актовий запис № 6, с. Григорівка (а.с. 10).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_10 (а.с. 09, 99 зворот,100).

27.12.1990 року ОСОБА_6 одружився з ОСОБА_11 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 27.12.1990 року виданим Григорівською сільською радою Гребінківського району Полтавської області, актовий запис № 6 (а.с. 54).

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є батьками позивача ОСОБА_1 (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла прабаба позивача по лінії батька ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 07.02.1997 року виданим Григорівською сільською радою Гребінківського району Полтавської області, актовий запис про смерть № 2 (а.с. 11).

З довідки про реєстрацію місця проживання за певний період або на день смерті № 18.4Г-09/73 від 18.11.2025 року, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, ОСОБА_5 на час смерті була зареєстрована за адресою: с. Григорівка, Гребінківського району, Полтавської області, разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12 зворот).

Згідно матеріалів спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 спадщину прийняла її онука: ОСОБА_12 (відповідач) (а.с. 94-104).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла баба позивача по лінії батька ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 06.09.2010 року виданим Григорівською сільською радою Гребінківського району Полтавської області, актовий запис про смерть № 11 (а.с. 11 зворот).

З довідки про реєстрацію місця проживання за певний період або на день смерті № 18.4Г-09/74 від 18.11.2025 року, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, ОСОБА_4 на час смерті була зареєстрована сама за адресою: с. Григорівка, Гребінківського району, Полтавської області (а.с. 13 зворот).

За час свого життя ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла батьку позивача ОСОБА_6 (а.с. 14).

Згідно матеріалів спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини згідно закону подав онук: ОСОБА_1 (позивач), (а.с. 94-104).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача ОСОБА_6 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 17.06.2015 року, виданим Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Гребінківського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис про смерть № 1, запис поновлено (а.с. 12).

Згідно матеріалів спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 спадщину прийняв його син: ОСОБА_1 . Дружина ОСОБА_7 відмовилася від прийняття спадщини на користь сина ОСОБА_1 (а.с. 50-94).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем станом на 15.05.2025 року проведено технічну інвентаризацію будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, та проведено незалежну оцінку вказаного об`єкту нерухомого майна (а.с. 17-19).

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» № 907 від 20.05.2025 року, станом на 31.12.2012 року об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в КП «Лубенське МБТІ» не зареєстровано (а.с. 23 зворот).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку об`єкту нерухомого майна житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташується за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість об`єкту оцінки становить 37 713,00 грн (а.с. 21).

Судом встановлено, що згідно відмови у вчиненні нотаріальної дії від 23.03.2025 року, яка видана державним нотаріусом Іщенко Г.К. Лубенської державної нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом в цілій частині на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правових підстав (не надано належним чином зареєстровані оригінали документів) (а.с. 27-28).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України). Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд враховує, що при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Вказаний житловий будинок за змістом ст. 381 ЦК України є садибою, тобто комплексом житлових, господарських, гаражних, паркових та інших будівель, які становлять єдину господарсько-архітектурну цілісність.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків:

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17.

Вперше на законодавчому рівні встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення». А до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35/18/1).

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Позивач не має можливості отримати свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на нерухоме майно та право позивача на спадщину за законом таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, --

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: «А-1,а» - житлового будинку (загальною площею – 57,6 кв. м, житловою площею - 31,1 кв. м), «Б» - сараю, «В,в» - літньої кухні, «в1» - навісу, «Г» - сараю, «Д» - вбиральні, «Під-В» - погребу, «№1» - огорожі, «№2» - колонки, «№3» - пробойного колодязю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на десять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 15.05.2026 року.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований/проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрована/проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 15.05.2026 року.

Суддя М. О. Вітківський