Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №940/744/26 — Тетіївський районний суд Київської області

28.05.2026 Провадження по справі № 1-кп/940/108/26

Справа № 940/744/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі : ОСОБА_2

з участю прокурора : ОСОБА_3

обвинуваченої: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження № 12026111300000064 від 05.04.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Морозівка Погребищенського району Вінницької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, вдови, пенсіонерки, раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України за наступних обставин.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «; Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє то теперішнього часу.

Судом встановлено, що 03 квітня 2026 року близько 14 год. в с. Кашперівка Білоцерківського району Київської області ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, маючи намір на вчинення крадіжки, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи в прихожій кімнаті житлового будинку ОСОБА_6 , що знаходиться про АДРЕСА_2 , таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та відсутністю потерпілого ОСОБА_6 , здійснила крадіжку грошей в сумі 6400 гривень, які знаходились в сумці на столі.

В подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України визнала повністю, ствердивши обставини, зазначені у обвинувальному акті. Пояснила, що вона дійсно 03 квітня 2026 року близько 14 год. перебувала у житловому будинку потерпілого, оскільки допомагала йому по господарству. В той час коли він перебував на вулиці вона викрала із його сумки гроші в сумі 6400 гривень. Вказала суду, що викрадені гроші вона повернула власнику, розкаюється у вчиненому та просила її суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з?явився, до суду надіслав заяву, в якій просить розглядати кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за його відсутності, зазначає, що майнова шкода йому відшкодована в повному обсязі, жодних претензій до обвинуваченої він не має та просить її суворо не карати.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, а саме доказів на підтвердження події кримінального правопорушення, часу, місця, способу, мети та мотивів його вчинення, винуватості обвинуваченої. При цьому суд з`ясував, чи вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючі досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 доведеною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Її дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченої в суду не викликає сумнівів.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винної, який раніше не судима, посередньо характеризується за місцем проживання, є вдовою, пенсіонеркою, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, відшкодувала завдану своїми діями шкоду шляхом повернення грошових коштів, розкаюється у вчиненому, досудову доповідь органу пробації, а також інші обставини, які відповідно до положень Кримінального кодексу України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій, суд відносить повне визнання нею своєї винуватості, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданої шкоди.

До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та особи з інвалідністю.

Реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням всіх обставин у справі, даних, що характеризують особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 можливе в умовах не пов?язаних з ізоляцією від суспільства із застосуванням статті ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з іспитовим строком, та поклавши на неї обов?язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, оскільки, на думку суду, таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судові витрати, речові докази відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 75,76 КК України, ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання роботи, або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя : ОСОБА_8