Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №467/27/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 467/27/26

Провадження № 2/375/830/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

Позивач звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що позивач з відповідачем мають різні погляди на сімейне життя та життєвий стрій, тривалий час не можуть знайти порозуміння, внаслідок психологічної несумісності. Внаслідок чого втрачено довіру та почуття любові до відповідача, що унеможливлює подальше спільне життя як подружжя та збереження шлюбу.

Від шлюбу спільних дітей не мають.

Подальше збереження шлюбу є неможливим, суперечить інтересам позивача, тому вважає за необхідне розірвати шлюб.

Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі

19 січня 2026 року ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області справу надіслано за підсудністю для розгляду до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

9 березня 2026 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області справу надіслано за підсудністю для розгляду до Рокитнянського районного суду Київської області.

30 березня 2026 року справа надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Банах-Кокус О.В.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 2 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач не з`явився. 16 квітня 2026 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі за наяними матеріалами, позовні вимоги просить задовольнити, час на приминення не надавати.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, на підставі пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, про поважність причин неявки суду не повідомила. Крім того, у встановлений судом строк, не скористалася своїм правом на подання відзиву.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини встановлені судом

Розглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 22 квітня 2025 року перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 квітня 2025 року, виданого Благодатненською сільською радою, актовий запис № 04.

Від шлюбу сторони не мають спільних дітей.

Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Відповідно до положень статті 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Статтею 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).

Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Частина 3 статті 56 СК України надає кожному з подружжя право розірвати шлюб незалежно від вирішення питань поділу майна, визначення місця проживання дітей, розподілу спільного майна та інших обставин. Зміст цієї норми гарантує право на розірвання шлюбу та позбавляє подружжя можливості самостійно обмежувати це право.

Більш того, частина 4 статті 56 СК України підкреслює, що примушування учасника подружжя до збереження шлюбу є порушенням його права на свободу і особисту недоторканність, що може мати відповідні правові наслідки.

Частини 3 і 4 статті 56 СК України є імперативними нормами, які застосовуються до всіх учасників шлюбних відносин. Протилежне призведе до дискримінації та порушить право на свободу і особисту недоторканність того з подружжя, хто попередньо не вирішив спірні питання, що виникли за час шлюбу.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки (абсолютна імперативна норма). У разі відсутності вільної згоди на продовження шлюбу настають наслідки у вигляді реалізації права на його розірвання у порядку, встановленому законом (частина 3 статті 56, частина 1 статті 110 СК України), тобто кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

При вирішенні справи про розірвання шлюбу суд враховує, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що спільне життя сторін не склалося та припинено, спільного господарства сторони не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, жодна із сторін примиритись не бажає, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно достатті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно із частиною 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини 3 статті 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».

Позивачем не ставиться питання про стягнення сплаченого судового збору з відповідача, тому понесені витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 5-13, 76-81, 89, 206, 211, 258-259, 265, 272, 280-281 ЦПК України, статтями 109, 110, 112-114 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 22 квітня 2025 року Благодатненською сільською радою, актовий запис № 04.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 28 травня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус