Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №357/7563/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7563/26

3/357/2661/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП:

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП,

за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

за участі матері неповнолітньої особи ОСОБА_2 ,

У С Т А Н О В И В:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 639958 від 13.04.2026 відносно ОСОБА_1 , за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

13.04.2026 о 18 год. 30 хв. рухаючись за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Франка, 49, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, мопедом SUZUKI LETS, без державного номерного знаку, який не зареєстрований у встановленому законом порядку та не маючи права керувати таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину визнав, просив суворо не карати.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковано працівниками поліції на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Суддя заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписом ст. ст.12, 13 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбаченіст. 24-1 цього Кодексу. Однак, у разі вчинення вказаними особами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, така особа підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах, але з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Відповідно до ст.ст.245, 252, 278, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина це особа віком до 18 років.

В Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, зазначено, що …дитина, внаслідок її фізичної та розумової незрілості, потребує спеціальної охорони та піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 639958 від 13.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , неповнолітній. При цьому, встановивши неповнолітній вік ОСОБА_1 , у порушення вимог ст.33 Закону України «Про національну поліцію», яка передбачає можливість проведення опитування неповнолітніх тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога, та в порушення ст. 270 КУпАП, згідно з якою інтереси неповнолітньої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мають право представляти її законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники), працівником поліції незаконно складено протокол без присутності зазначених осіб, педагогів чи інших осіб, які за законом мають право бути присутніми при опитуванні неповнолітніх, що є суттєвим порушенням права неповнолітнього на захист, і в свою чергу свідчить про недопустимість протоколу як доказу, отриманого з порушенням визначеного законом порядку, з порушенням права неповнолітньої на захист.

До матеріалів справи додано протоколу та жодного доказу на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, не долучено.

Суддя зазначає, сам факт складання протоколу не може бути достатнім доказом вчинення правопорушення за відсутності інших належних доказів і не звільняє уповноважену на складання протоколу особу від обов`язку збирання доказів у спосіб визначений Законом. Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Виходячи з вищезазначеного, жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 , дій, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП, органом, що склав протокол не надано, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення та у судовому засіданні встановлено не було, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ним неправомірних дій, направлених на порушення порядку перетину кордону, вчинене групою осіб.

Так, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.

Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вважаю, що провадження по справі необхідно закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАПна підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.

Статтею 40-1 КУпАПвизначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі викладеного, керуючис статтями ст.126 ч. 2, 221, 245, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті7та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС