Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №910/8986/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2026 р. Справа № 910/8986/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 21.05.2026

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2025

у справі № 910/8986/25 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфлот"

про усунення перешкод у користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфлот" (відповідач-2), в якому викладено позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" звільнити гідротехнічну споруду "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, від судна "КПЛ-5-30 №7", судна "КПЛ-5-30 №2", судна "БМ-4", перехідного (причального) понтону б.н., човна та будь-яких інших плавучих засобів судновласником або власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін", а також будівельних матеріалів, обладнання, конструкцій, човна, плавзасобів без номеру та іншого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфлот" звільнити гідротехнічну споруду "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, від судна "Джура" та будь-яких інших плавучих засобів судновласником або власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфлот".

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачі шляхом розміщення на стоянку та швартування плавзасобів до гідротехнічної споруди, а також розміщення майна на гідротехнічній споруді (будівельні матеріали, обладнання, конструкції, плавзасоби) перешкоджають позивачеві у реалізації повноважень розпорядження та користування належним йому майном - гідротехнічною спорудою «Причал на річці Дніпро» за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8986/25, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Короткий зміст судового рішення та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі № 910/8986/25 позов задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" звільнити гідротехнічну споруду "Причал на річці Дніпро", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, від судна "КПЛ-5-30 №7", судна "КПЛ-5-30 №2", судна "БМ-4", перехідного (причального) понтону б.н., човна та будь-яких інших плавучих засобів судновласником або власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін", а також будівельних матеріалів, обладнання, конструкцій, човна, плавзасобів без номеру та іншого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін". Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфлот" звільнити гідротехнічну споруду "Причал на річці Дніпро", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, від судна "Джура" та будь-яких інших плавучих засобів судновласником або власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфлот". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфлот" на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що позивачем доведено використання відповідачами гідротехнічної споруди "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4 без правових підстав. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом усунення позивачу перешкод у здійсненні правомочності самостійно розпоряджатись своїм нерухомим майном та зобов`язання відповідачів звільнити гідротехнічну споруду "Причал на річці Дніпро", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4 від суден та майна.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі № 910/8986/25, 17.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зупинити апеляційне провадження у справі за позовом Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфлот" про усунення перешкод у користуванні майном до розгляду справи № 910/917/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державного підприємства "Адміністрація річкових портів", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України про витребування майна з чужого незаконного володіння; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі №910/8986/25 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення судом першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, що є підставою для його скасування. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. За наведених обставин скаржник просить зупинити апеляційне провадження у справі № 910/8986/25 до розгляду справи № 910/917/25, оскільки предметом розгляду у цих справах є один і той самий об`єкт - гідротехнічна споруда "Причал на річці Дніпро", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" у справі № 910/8986/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/8986/25.

26.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8986/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8986/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 та призначено розгляд справи на 16.04.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026 розгляд справи відкладено на 21.05.2026.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі № 910/8986/25 залишити без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, з Витягу з Державного реєстру речових прав від 22.12.2023 № 359721987 вбачається, що Державному підприємству "Адміністрація річкових портів" на праві господарського відання належить гідротехнічна споруда "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.

Право власності на гідротехнічну споруду "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4 зареєстровано за державою (Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 20.12.2023 № 359324184.

Позивач зазначає, що в ході здійснення господарської діяльності 28.03.2025 проведено огляд гідротехнічної споруди "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4 та складено акт, в якому зафіксовано, що до вказаної гідротехнічної споруди пришвартовано наступні плавзасоби: плавучий кран "КПЛ-5-30 №7" та баржа "3035" (РС-293), плавучий кран "КПЛ-16-30 №3" самохідне судно буксир "ДЖУРА", а безпосередньо на гідротехнічній споруді розміщено майно, серед іншого, будівельні матеріали, обладнання, конструкції, плавзасоби б.н.

17.04.2025 здійснено огляд гідротехнічної споруди "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4 та складено акт, в якому зафіксовано, що до вказаної гідротехнічної споруди пришвартовано наступні плавзасоби: самохідне судно буксир "ДЖУРА", самохідне судно буксир "БМ-4" плавучий кран "КПЛ-5-30 №2", плавучий кран "КПЛ-5-30 №7" плавучий кран б/н, перехідний (причальний) понтон б.н., човен, а безпосередньо на гідротехнічній споруді розміщено майно, серед іншого, будівельні матеріали, обладнання, конструкції, плавзасоби, човни б.н.

Зі змісту листа від 14.05.2025 № 7856/02-1-1/15-25 Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України вбачається, що (1) у Державному судновому реєстрі України під записом номер УРС-167 від 20.11.2013 зареєстровано судно "Джура", призначення - буксир-штовхач, рік побудови - 1978, основні розміри судна: довжина - 23,30 м, ширина - 5,20 м, висота борту - 1,60 / 2,40 м, матеріал корпусу - сталь, власник судна - ТОВ "Трансфлот", адреса судновласника на дату реєстрації судна: Київська обл., м. Ржищів, вул. Адмірала Петренка, 43. Також міститься відмітка про виключення з 19.03.2018 судна "Джура" з Державного суднового реєстру України; (2) у Державному судновому реєстрі України під записом номер УРС-261 від 14.10.2014 зареєстровано судно "КПЛ-5-30 № 7", призначення - кран плавучий, несамохідний, рік побудови - 1980, основні розміри судна: довжина - 28,60 м, ширина - 12,00 м, висота борту - 2,60 м, матеріал корпусу - сталь, власник судна - ТОВ "П`ятий гідротехнічний підводний загін", адреса судновласника на дату реєстрації судна: м. Київ, вул. Електриків, 4; (3) у Державному судновому реєстрі України під записом номер УРС-264 від 21.10.2014 зареєстровано судно "КПЛ-16-30 № 3", призначення - кран плавучий, несамохідний, рік побудови - 1976, основні розміри судна: довжина - 32,00 м, ширина - 15,60 м, висота борту - 3,10 м, матеріал корпусу - сталь, власник судна - ТОВ "П`ятий гідротехнічний підводний загін", адреса судновласника на дату реєстрації судна: м. Київ, вул. Електриків, 4; (4) у Державному судновому реєстрі України під записом номер УРС-265 від 21.10.2014 зареєстровано судно "КПЛ-5-30 № 2", призначення - кран плавучий, несамохідний, рік побудови - 1974, основні розміри судна: довжина - 28,60 м, ширина - 12,60 м, висота борту - 2,50 м, матеріал корпусу - сталь, власник судна - ТОВ "П`ятий гідротехнічний підводний загін", адреса судновласника на дату реєстрації судна: м. Київ, вул. Електриків, 4.

Як зазначає позивач, згідно даних Державного суднового реєстру України власником суден "БМ-4", "КПЛ-5-30 № 7", "КПЛ-5-30 № 2" є Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін", а власником судна "ДЖУРА" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфлот".

За доводами позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфлот" не звертались до Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" з питань стоянки та/або швартування плавзасобів або використання в будь-який інший спосіб гідротехнічної споруди "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, тому, на твердження позивача, плавзасоби розміщено біля вказаної гідротехнічної споруди без правових підстав.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі шляхом розміщення на стоянку та швартування плавзасобів до гідротехнічної споруди, а також розміщення майна на цій гідротехнічній споруді (будівельні матеріали, обладнання, конструкції, плавзасоби) перешкоджають позивачеві у реалізації повноважень розпорядження та користування належним йому майном - гідротехнічною спорудою "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.

Позивач стверджує, що з огляду на відсутність будь-яких відомостей щодо технічних характеристик плавзасобів та майна належних відповідачам, ДП "Адміністрація річкових портів" може бути завдано шкоди внаслідок пошкодження конструктивних елементів гідротехнічної споруди.

Позивач вказує, що ДП «Адміністрація річкових портів» має намір використовувати гідротехнічну споруду у власній господарській діяльності, проте ТОВ "П`ятий гідротехнічний підводний загін" та ТОВ "Трансфлот" шляхом швартування та стоянки суден до гідротехнічної споруди, а також розміщення майна на гідротехнічній споруді перешкоджають її використанню та веденню господарської діяльності позивачем.

Як зазначає позивач, ДП «Адміністрація річкових портів» є володіючим власником гідротехнічної споруди "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, тому у зв`язку із необхідністю усунути перешкоди у здійсненні правомочності самостійно розпоряджатись нерухомим майном, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, якими є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, то такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність - це можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19). Спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

Обрання способу захисту - це прерогатива позивача. Разом з тим, свобода в обрані способу захисту передбачає й несення позивачем ризику відмови в задоволенні позовних вимог у зв`язку із неналежністю чи неефективністю заявленого захисту. Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду про те, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Велика Палата Верховного Суду висновувала про те, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц).

Таким чином, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Частиною 1 ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17 виснувала, що за змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 916/1769/20.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17).

Негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Отже, позов про усунення перешкод у користуванні майном (стаття 391 Цивільного кодексу України) може бути пред`явлено лише власником цього майна.

За загальним правилом, право володіння "jus possidendi" - це правомочність власника, яка полягає в тому, що власник має право фактично володіти своєю річчю, тобто реальну можливість здійснення безпосереднього володарювання над нею. Право користування "jus utendi" полягає в тому, що власник має право вилучити з речі її корисні якості, одержувати доходи і прирощення від неї. Право розпорядження "jus abutendi" - в тому, що власник може визначити правову долю речі, тобто відчужувати усіма дозволеними способами на користь інших осіб тощо. Здійснення права розпорядження річчю не повинне суперечити закону.

Згідно з положеннями статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові від 14.11.2018 у справі № 910/2535/18 Верховний Суд вказав, що змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права. Перекладення на сторону обов`язку доказати певний факт або спростувати його в умовах, коли такий обов`язок об`єктивно спроможна виконати лише інша сторона, може призвести до необґрунтованого свавільного рішення.

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Закріплений у статті 79 Господарського процесуального кодексу України стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 зазначено, що принцип змагальності сторін у господарському судочинстві не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона, на яку покладено тягар доказування, стверджує, а інша сторона не надала заперечень. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Судом встановлено, що Державному підприємству "Адміністрація річкових портів" на праві господарського відання належить гідротехнічна споруда "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 22.12.2023 № 359721987.

З Витягу з Державного реєстру речових прав від 20.12.2023 № 359324184 вбачається, що право власності на гідротехнічну споруду "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4 зареєстровано за державою (Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2025 ДП "Адміністрація річкових портів" проведено огляд гідротехнічної споруди "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, за результатами якого складено акт, в якому зафіксовано, що до вказаної гідротехнічної споруди пришвартовано наступні плавзасоби: плавучий кран "КПЛ-5-30 №7" та баржа "3035" (РС-293), плавучий кран "КПЛ-16-30 №3" самохідне судно буксир "ДЖУРА", а безпосередньо на гідротехнічній споруді розміщено майно, серед іншого, будівельні матеріали, обладнання, конструкції, плавзасоби б.н.

Трохи згодом, 17.04.2025 ДП "Адміністрація річкових портів" проведено огляд гідротехнічної споруди "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4 за результатами якого складено акт, в якому зафіксовано, що до вказаної гідротехнічної споруди пришвартовано наступні плавзасоби: самохідне судно буксир "ДЖУРА", самохідне судно буксир "БМ-4" плавучий кран "КПЛ-5-30 №2", плавучий кран "КПЛ-5-30 №7" плавучий кран б/н, перехідний (причальний) понтон б.н., човен, а безпосередньо на гідротехнічній споруді розміщено майно, серед іншого, будівельні матеріали, обладнання, конструкції, плавзасоби, човни б.н.

Листом від 14.05.2025 № 7856/02-1-1/15-25 Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України повідомлено ДП "Адміністрація річкових портів", що (1) у Державному судновому реєстрі України під записом номер УРС-167 від 20.11.2013 зареєстровано судно "Джура", призначення - буксир-штовхач, рік побудови - 1978, основні розміри судна: довжина - 23,30 м, ширина - 5,20 м, висота борту - 1,60 / 2,40 м, матеріал корпусу - сталь, власник судна - ТОВ "Трансфлот", адреса судновласника на дату реєстрації судна: Київська обл., м. Ржищів, вул. Адмірала Петренка, 43. Також міститься відмітка про виключення з 19.03.2018 судна "Джура" з Державного суднового реєстру України; (2) у Державному судновому реєстрі України під записом номер УРС-261 від 14.10.2014 зареєстровано судно "КПЛ-5-30 № 7", призначення - кран плавучий, несамохідний, рік побудови - 1980, основні розміри судна: довжина - 28,60 м, ширина - 12,00 м, висота борту - 2,60 м, матеріал корпусу - сталь, власник судна - ТОВ "П`ятий гідротехнічний підводний загін", адреса судновласника на дату реєстрації судна: м. Київ, вул. Електриків, 4; (3) у Державному судновому реєстрі України під записом номер УРС-264 від 21.10.2014 зареєстровано судно "КПЛ-16-30 № 3", призначення - кран плавучий, несамохідний, рік побудови - 1976, основні розміри судна: довжина - 32,00 м, ширина - 15,60 м, висота борту - 3,10 м, матеріал корпусу - сталь, власник судна - ТОВ "П`ятий гідротехнічний підводний загін", адреса судновласника на дату реєстрації судна: м. Київ, вул. Електриків, 4; (4) у Державному судновому реєстрі України під записом номер УРС-265 від 21.10.2014 зареєстровано судно "КПЛ-5-30 № 2", призначення - кран плавучий, несамохідний, рік побудови - 1974, основні розміри судна: довжина - 28,60 м, ширина - 12,60 м, висота борту - 2,50 м, матеріал корпусу - сталь, власник судна - ТОВ "П`ятий гідротехнічний підводний загін", адреса судновласника на дату реєстрації судна: м. Київ, вул. Електриків, 4.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфлот" не звертались до Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" з питань стоянки та/або швартування плавзасобів або використання в будь-який інший спосіб гідротехнічної споруди "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.

Матеріалами справи, зокрема, фотознімками із зазначенням географічних координат підтверджується факт швартування належних відповідачам плавучих засобів біля гідротехнічної споруди "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.

За встановлених обставин підставним є висновок, що плавзасоби - судна "БМ-4", "КПЛ-5-30 № 7", "КПЛ-5-30 № 2" та "ДЖУРА" розміщено біля гідротехнічної споруди "Причал на річці Дніпро" за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4 без правових підстав.

Доказів зворотного судом не встановлено, відповідачами до суду не представлено.

Надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла про законність рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

Позаяк, подана скаржником апеляційна скарга не містить заперечень по суті прийнятого рішення, зокрема, скаржником не обґрунтовано, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів скаржника викладених у апеляційній скарзі колегія суддів зазначає наступне.

Так, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 910/8986/25 у зв`язку з відсутністю об`єктивної неможливості вирішення спору у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/917/25.

При цьому скаржник зазначає, що протокольна ухвала про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі в матеріалах справи відсутня.

За наведених обставин скаржник просить зупинити апеляційне провадження у справі № 910/8986/25 до розгляду справи № 910/917/25, оскільки предметом розгляду у цих справах є один і той самий об`єкт - гідротехнічна споруда "Причал на річці Дніпро", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі № 910/8986/25 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.

У вказаному переліку відсутня ухвала про відмову в зупиненні провадження у справі, у зв`язку з чим, така ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 255 Господарського процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Системне тлумачення статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/361/18 щодо неможливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у зупиненні провадження у справі, а також є релевантним до висновків, викладених, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 903/383/23.

Навпаки, відповідне обмеження має на меті забезпечити розгляд справи упродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №920/722/19 та ухвалі Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №910/3838/22.

Оскільки ухвала, якою відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, відсутня у переліку, наведеному у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, то вона не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/917/25.

Розглянувши подане Товариством з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" клопотання про зупинення провадження у справі № 910/8986/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/917/25, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні у зв`язку із відсутністю об`єктивної неможливості вирішення спору в даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/917/25.

Щодо тверджень скаржника відносно наявності підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 910/917/25, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом; 2) чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Так, в обґрунтування правових підстав для зупинення апеляційного провадження у справі № 910/8986/25 до розгляду справи № 910/917/25 скаржник посилається на те, що предметом розгляду у даній справі є усунення перешкод у користуванні майном - гідротехнічною спорудою «Причал на річці Дніпро» за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.

В той же час, предметом розгляду у справі № 910/917/25 є: (1) витребування з незаконного володіння Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятий гідротехнічний підводний загін» споруди, причал на річці Дніпро, площа забудови: 1557,2 за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2851319280000, шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «П`ятий гідротехнічний підводний загін» права власності на споруду, причал на річці Дніпро, площа забудови: 1557,2 за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2851319280000; (2) витребування з незаконного господарського відання Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятий гідротехнічний підводний загін» споруди, причал на річці Дніпро, площа забудови: 1557,2 за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2851319280000, шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «П`ятий гідротехнічний підводний загін» права власності на споруду, причал на річці Дніпро, площа забудови: 1557,2 за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2851319280000.

Скаржник зазначає, що предметом спору у справах № 910/8986/25 та № 910/917/25 є один і той самий об`єкт - гідротехнічна споруда «Причал на річці Дніпро» за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.

Як вказує скаржник, справа № 910/917/25 перебуває на розгляді у Верховному Суді, тому розгляд справи № 910/8986/25 є об`єктивно неможливим.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.

При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Зазначені правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.

Отже, зупинення провадження у справі № 910/8986/25 призвело б до порушення права позивача на судовий захист у межах процесуальних строків, встановлених процесуальним законодавством, оскільки наявні у матеріалах справи докази є достатніми для розгляду даної справи.

До того ж, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі № 910/917/25, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «П`ятий гідротехнічний підводний загін» в задоволенні позову.

Оцінивши клопотання Товариством з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін", колегія суддів дійшла висновку про відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/8986/25 до розгляду справи № 910/917/25.

За встановлених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку про законність рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

Таким чином, надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, як кожному окремо так і в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог та задоволення позову, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

На переконання колегії суддів, зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про дослідження наявних у справі доказів та встановлення судом обставин, що входять до предмету доказування у цій справі, а доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками суду, які покладені в основу оскаржуваного судового рішення у цій справі.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі № 910/8986/25 залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий гідротехнічний підводний загін" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі № 910/8986/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі № 910/8986/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 910/8986/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.05.2026.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді С.А. Гончаров

О.В. Тищенко