Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №910/15870/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2026 р. Справа № 910/15870/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

представники сторін - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 про повернення заяви без розгляду

у справі № 910/15870/25 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІК АП ОДЕСА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІК АП ОДЕСА" (далі - позивач; ТОВ "СПІК АП ОДЕСА") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ" (відповідач; ТОВ "ДСГ"; апелянт; скаржник) про стягнення 1 000 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувались неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 02.02.2022 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в частині повернення суми позики.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2026 відкрито провадження у справі № 910/15870/25.

Від відповідача до суду І-ої інстанції надійшло клопотання про розгляд справи № 910/15870/25 у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ" про розгляд справи № 910/15870/25 в порядку загального позовного провадження повернуто заявнику без розгляду.

Як зазначено місцевим господарським судом, у поданій заяві про розгляд справи № 910/15870/25 в порядку загального позовного провадження, відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету не вказано.

Водночас, судом самостійно встановлено відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд"), в той час як у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ" існує процесуальний обов`язок реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ТОВ "ДСГ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 та направити справу № 910/15870/25 для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що при зверненні до суду позивачем у позовній заяві зазначено, що електронний кабінет у відповідача відсутній, що підтверджується відповіддю № 29230144 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.

Скаржник також вказує, що представник відповідача має доступ до матеріалів справи № 910/15870/25 в електронному вигляді в системі "Електронний суд", оскільки має зареєстрований електронний кабінет, а відповідач не має електронного кабінету та не має доступу до справи, тому мав отримати ухвалу суду в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім цього відповідач наголошує, що судом першої інстанції самостійно встановлено відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд") у відповідача. Відтак, на момент розгляду клопотання відповідача суд вже тричі отримав інформацію про відсутність електронного кабінету в ТОВ "ДСГ" і мав про це достовірну інформацію. З огляду на викладене, відповідач вважає, що місцевим господарським судом допущений надмірний формалізм у тлумаченні процесуальних вимог під час розгляду клопотання відповідача від 19.03.2026 у справі № 910/15870/25, який не відповідає завданням господарського судочинства.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026, апеляційна скарга в справі № 910/15870/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 про повернення заяви без розгляду у справі № 910/15870/25. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 про повернення заяви без розгляду у справі № 910/15870/25 призначено на 18.05.2026.

Про перегляд справи в апеляційному порядку сторони повідомлялись шляхом надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у передбачений законом спосіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа від 24.04.2026 до електронних кабінетів сторін та представника відповідача.

Представники сторін в судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність від сторін обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників ТОВ "СПІК АП ОДЕСА" та ТОВ "ДСГ", яких належним чином повідомлено про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Судова колегія також зазначає, що відзиву на апеляційну скаргу відповідача від позивача на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених апелянтом доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, відповідачем подано до суду І-ої інстанції клопотання про розгляд справи № 910/15870/25 у порядку загального позовного провадження. В клопотанні заявник, серед іншого, вказав, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ" про розгляд справи № 910/15870/25 в порядку загального позовного провадження повернуто заявнику без розгляду, зокрема через те, що в Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ" існує обов`язок реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), втім судом встановлено відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд"). Крім того, у поданому клопотанні про розгляд справи № 910/15870/25 в порядку загального позовного провадження не зазначено відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

З огляду на фактичні обставин справи, судовою колегією зазначається, що в силу п. 7 ч. 2 ст. 42 ГПК України сторони зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3200-IX, яким до ГПК України були внесені зміни щодо запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями. Отже, чинна з 18 жовтня 2023 року редакція ГПК України зобов`язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети та встановлює наслідки невиконання цих вимог - фактичне повернення/неврахування поданих учасниками заяв по суті спору.

Так, згідно з абзацом 1 частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в обов`язковому порядку.

Отже, на ТОВ "ДСГ" покладався обов`язок зареєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

За невиконання обов`язку з реєстрації електронного кабінету для відповідача настають процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.

Дане узгоджується з приписами абзацу 2 частини шостої статті 6 ГПК України.

Водночас, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСГ" не було виконано обов`язок з реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

За змістом частини четвертої статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В наведеному колегія суддів враховує, що місцевий господарський суд повернув відповідне клопотання відповідача без розгляду не тільки з підстав невиконання відповідачем обов`язку зареєструвати електронний кабінет (ч. 6 ст. 6, абз. 2 ч. 4 ст. 170 ГПК України), а й з підстав незазначення представником (в особі адвоката) відповідача в клопотанні про розгляд справи № 910/15870/25 в порядку загального позовного провадження відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету (пп. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 4 ст. 170 ГПК України).

Колегія суддів акцентує увагу також на те, що процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 2 частини шостої статті 6 ГПК України).

Зважаючи на наведене, судова колегія висновується, що подаючи клопотання про розгляд справи № 910/15870/25 в порядку загального позовного провадження відповідач, в особі свого представника (адвоката), не додержався вимог частини першої статті 170 ГПК України щодо зазначення відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

Як наслідок, відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 170 ГПК України наведене слугує окремою підставою для повернення заяви без розгляду.

Аналогічні правові висновки в питанні необхідності додержання представником сторони у справі вимог частини першої статті 170 ГПК України щодо зазначення відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету викладені в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2024 року в cправі № 910/11661/23.

Окрім цього, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСГ" не було, станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали, виконано й обов`язок з реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Дана обставина, в силу правил ч. 4 ст. 170 ГПК України, є підставою для повернення судом письмової заяви (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на вказане, на переконання судової колегії вмотивованими є висновки суду попередньої інстанції про повернення відповідачу клопотання про розгляд справи № 910/15870/25 в порядку загального позовного провадження без розгляду.

У свою чергу, приймаючи до уваги приписи ч. 6 ст. 6, п. 7 ч. 2 ст. 42, ч.ч. 1, 4 ст. 170 ГПК України в їх сукупності, колегією суддів критично оцінюються доводи апелянта щодо допущення місцевим господарським судом надмірного формалізму в тлумаченні процесуальних вимог під час розгляду клопотання відповідача від 19.03.2026 у справі № 910/15870/25 про здійснення її розгляду в порядку загального позовного провадження.

Судова колегія констатує про здійснення відповідачем реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд ЄСІТС» лише 09.04.2026.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 ГПК України).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру останнього.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За висновками судової колегії, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі про те, що оскаржувана ухвала є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду 1-ої інстанції прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта (ТОВ "ДСГ").

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 про повернення заяви без розгляду в справі № 910/15870/25 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/15870/25 про повернення заяви без розгляду - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСГ".

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.05.2026.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков