Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №910/8325/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2026 р. Справа № 910/8325/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2025

у справі № 910/8325/25 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про зобов`язання внести зміни до особового рахунку,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (далі - позивач; АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - відповідач; АТ "Українська залізниця"; апелянт; скаржник), в якому просило зобов`язати відповідача внести зміни до особового рахунку позивача № 5831516 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 253 120,20 грн з ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" стверджувало, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" в односторонньому порядку здійснено подвійне нарахування плати за користування власними вагонами перевізника № 11030167, № 11030176, № 18030187, № 21030197, № 21030198, № 25030203, № 25030205, № 25030206, № 27030210, № 28030215 та № 29030217 за березень 2024 року, в зв`язку з чим кошти в сумі 253 120,20 грн з ПДВ безпідставно списані відповідачем з особового рахунку позивача, як плата за користування власними вагонами перевізника.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2025 позов Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" задоволено повністю. Зобов`язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" внести зміни до особового рахунку Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" № 5831516 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 253 120 (двісті п`ятдесят три тисячі сто двадцять) грн 20 коп.

За висновками місцевого господарського суду, кошти в сумі 253 120,20 грн були безпідставно списані відповідачем з особового рахунку позивача № 5831516, як плата за користування власними вагонами перевізника, поза межами укладеного між сторонами договору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, АТ "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2025 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є безпідставним та необґрунтованим.

Апелянт зазначає, що загальний час користування позивачем власними вагонами перевізника включає в себе час перебування вагонів на місцях незагального користування - на під`їзній колії, що підтверджується пам`ятками про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, та час затримки вагонів на станції призначення з вини позивача через зайнятість вантажного фронту, що підтверджується актами загальної форми ГУ-23.

Скаржник вказує, що здійснивши перевірку перевізних документів по факту приймання вантажу до перевезення відповідач виявив відсутність позивача в березні 2024 року серед вантажовідправників/вантажоодержувачів замовника - ТОВ «Метінвест-Шиппінг» за договором № 6ЦТЛ-2024 (включений до переліку лише згідно з додатковою угодою від 03.09.2024, і йому надано було 19, а не 24 години), що позбавляє його права на погоджений час користування власними вагонами перевізника, протягом якого плата за користування власними вагонами перевізника включена до ставки плати за використання власного вагону перевізника та окремо не нараховується. Тому, враховуючи відсутність позивача в переліку вантажовідправників/вантажоодержувачів ТОВ «Метінвест-Шиппінг», йому правомірно, як вважає відповідач, здійснено донарахування плати за користування власними вагонами перевізника за час затримки вагонів на коліях станції Добропілля згідно з актами загальної форми ГУ-23 та за час перебування на під`їзній колії згідно з пам`ятками ГУ-45 про подавання вагонів/забирання вагонів на загальних підставах, відповідно до умов підпунктів 3.4.1, 3.4.2, 3.4.3 пункту 3.4, та п. 4.9 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. При цьому, при нарахуванні плати за користування вагонами за формулою, передбаченою п. 3.4.2. договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 48-00176472/2020-0001, була застосована передбачена Додатком 1-2 «Ставки плат, коефіцієнти та умови платежів» ставка плати для напівагону в розмірі 1 400 грн.

В наведеному апелянтом акцентується, що сформовані станцією Добропілля регіональної філії «Донецька залізниця» відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№: 11030176, 11030167, 18030187, 21030197, 21030198, 25030203, 25030205, 25030206, 27030210, 28030215, 29030217, якими підтверджується час користування власними вагонами перевізника для навантаження за договором № 6ЦТЛ-2024, позивачем підписані без зауважень та заперечень; час користування вагонами позивачем не оскаржувався, а відтак він повинен оплатити вказаний час за користування вагонами. Донарахування плати здійснено за користування власними вагонами перевізника, щодо яких у розділі 14 «Примітки» вищезазначених відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 міститься відмітка «ЗДВ; договір-6ЦТЛ-2024», а не за договором УСТО № 8ЦТЛ-2024.

Як стверджує відповідач, листом від 15.05.2025 № 11/275 позивач погодився з донарахуваннями, здійсненими АТ "Українська залізниця".

Окремо скаржник виснувався, що судом І-ої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України, оскільки кошти, які він просить стягнути, отримано відповідачем як оплату належно наданих за договором перевезення послуг, а відтак кошти набуто відповідачем за наявності правової підстави - договору перевезення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025, апеляційна скарга в справі № 910/8325/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Ходаківська І.П.

У зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці, розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/397/26 від 05.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 справу № 910/8325/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя: Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2025 у справі № 910/8325/25. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2025 у справі № 910/8325/25 призначено на 11.05.2026.

На адресу апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Згідно тверджень АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", перевізник надав замовнику відомості плати користування вагонами №№: 11030176, 11030167, 18030187, 21030197, 21030198, 25030203, 25030205, 25030206, 27030210, 28030215, 29030217, де в графі «Всього нараховано» вказано « 0,00 грн». В липні 2024 року перевізник за вищевказаними відомостями плати користування вагонами, в односторонньому порядку провів нарахування та списання коштів з особового рахунку замовника в сумі 253 120,20 грн з ПДВ без надання їх на ознайомлення та підпис вантажоодержувачу, що підтверджується переліками № 20240709 від 09.07.2024 та № 20240712 від 12.07.2024. Таким чином, відомості плати користування вагонами, якими донараховано плату в сумі 253 120,20 грн з ПДВ, позивачем не підписувались та вони взагалі йому не надавались на підпис.

Окремо позивач підкреслив, що правове регулювання плати за використання власних вагонів перевізника, зокрема, здійснюється Порядком визначення плати за використання власних вагонів перевізника. Порядок визначення плати за використання власних вагонів перевізника АТ "Укрзалізниця" (зокрема вагонів філії "ЦТЛ") затверджується та періодично оновлюється рішеннями правління АТ "Укрзалізниця". Також, ставки плати затверджуються АТ «Укрзалізниця». Тому, твердження АТ «Укрзалізниця», що відповідач не може внести зміни до своїх нормативних актів з метою розмежування часу користування вагонами на під`їзній колії являється безпідставним і спростовується тим, що норми, які регулюють таке перевезення, могли бути затверджені Правлінням АТ «Укрзалізниці», шляхом внесення змін до Порядку визначення плати за використання власних вагонів перевізника, що не виключає її право заздалегідь передбачити порядок нарахування і розрахунку часу користування вагонами у подібних ситуаціях (розвантаження за одним договором і завантаження за іншим у місці незагального користування).

Крім цього, на думку позивача, аргументи АТ «Укрзалізниця», що позивач може внести зміни до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом є необґрунтованими, оскільки цей правочин є договором приєднання (відповідно до ст. 634 ЦК України), а його умови встановлюються АТ «Укрзалізниця» в односторонньому порядку.

Відповідачем подано відповідь на відзив, у якому АТ «Укрзалізниця», за фактичних обставин справи та викладених у апеляційній скарзі доводів, додатково наголосило на наявності підстав для скасування рішення Господарського суду м. Києва від 05.12.2025 у справі № 910/8325/25.

У судовому засіданні 11.05.2026 представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав і просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2025 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повністю.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення - залишити без змін.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 30.06.2020 між Акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (замовник) та Акціонерним товариством "Укрзалізниця" (перевізник) був укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 48-00176472/2020-0001 (скорочено - Договір), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється залізницею як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com з накладенням кваліфікованого електронного підпису (п. 1.6 Договору).

28.02.2024 АТ "Укрзалізниця" було оприлюднено нову редакцію договору про надання послуг перевезення вантажів, яка введена в дію 28.02.2024.

Згідно п. 1.4 Договору надання послуг може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Пунктом 2.3.3 Договору передбачено, що перевізник зобов`язаний відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника особовий рахунок з наданням коду платника, а також присвоїти замовнику код вантажовідправника / вантажоодержувача. Надані коди зазначаються перевізником в Інформаційному повідомлені про укладення Договору в порядку визначеному в п. 1.9 Договору.

На виконання вказаних положень Договору позивачу відкрито особовий рахунок з наданням коду платника № 5831516.

Пунктом 2.3.4 Договору встановлено, що перевізник веде облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та надає замовнику відповідні розрахункові документи в електронній формі. Паперові копії таких документів надаються за зверненням замовника за цінами встановленими в Додатку 1-1 до Договору через станцію або через один з підрозділів філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця", що вказано у такому зверненні замовника. В разі, оформлення первинних документів із зауваженнями, їх паперові копії надаються замовнику безоплатно.

У пунктах 4.1, 4.2 Договору вказано, що розрахунки здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця". Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 15 Договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовами цього Договору.

В свою чергу, згідно п. 2.1.4 Договору на замовника покладено обов`язок сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за Договором з суми внесеної передоплати за кодом платника, а також самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов Договору. При цьому він зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.

Пункт 3.1. Договору передбачає, що розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

За умовами пункту 3.4 Договору замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника (крім випадків визначених у договорі про надання послуг перевезення вантажів залізничним транспортом з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника, якщо такий договір укладений між сторонами): під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).

Відповідно до п. 4.4 Договору по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: - провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних; - суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами; - плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях; - штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо; - неустойки, нарахованої, згідно з додатками до Договору та відображеної в інформаційному повідомленні; - пені.

Щодобово, упродовж періоду виконання Договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді (далі - щодобові переліки перевізних документів), які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання Договору за звітну добу. На підставі переліків перевізних документів формуються виписки з особового рахунку, що відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання Договору за звітний місяць. У виписці відображаються дати утворення, розміри заборгованості та нарахована неустойка (штраф, пеня). Виписка з особового рахунку направляється перевізником на електронну адресу замовника, вказану в Додатку 2-1 Договору, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним (п. 4.5 Договору).

Відповідно до пункту 14 Договору невід`ємною частиною договору є додатки, зокрема:

- додаток 1-1 "Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами";

- додаток 1-4 "Умови накопичення вагонів" (надалі - Додаток).

29.02.2024 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) та Акціонерним товариством "Укрзалізниця" (перевізник) був укладений договір № 8ЦТЛ-2024 про надання послуг перевезення вантажів залізничним транспортом з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (в тексті - Договір № 8ЦТЛ-2024), у відповідності до п. 1.1 якого перевізник зобов`язаний здійснити перевезення вантажів у власних вагонах перевізника в узгоджених між сторонами обсягах та протягом узгодженого сторонами періоду (надалі - послуги), а замовник зобов`язаний протягом узгодженого сторонами періоду забезпечити перевезення вантажів у власних вагонах перевізника в обсягах, узгоджених між сторонами та здійснити оплату у встановленому цим договором порядку.

Надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, а також випискою за особовим рахунком 8127810, сформованою та оформленою філією "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" AT "Укрзалізниця" за відповідний період надання послуг, іншими документами (п. 3.4.7 Договору № 8ЦТЛ-2024).

У пункті 4.2 Договору № 8ЦТЛ-2024 визначено формулу, за якою розраховується час користування власними вагонами перевізника у звітному місяці, який замовник зобов`язується оплатити у розмірах, встановлених Договором з організації перевезення. Також у даному пункті вказано, що протягом звітного місяця плата за користування власними вагонами перевізника, які навантажувалися або вивантажувалися вантажовідправниками та вантажоодержувачами замовника, які зазначені у протоколі, при виконанні перевезень на умовах цього Договору не нараховується. Кількість здійснених вантажних операцій за звітний місяць з власними вагонами перевізника, виконаних замовником або вантажовідправниками та вантажоодержувачами замовника, які зазначені у протоколі, при виконанні перевезень на умовах цього Договору визначається за даними інформаційних систем перевізника для кожного відправлення замовника. При користуванні власними вагонами перевізника за цим Договором у відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46 проставляється позначка "Договір №8ЦТЛ-2024" та час користування власними вагонами перевізника.

Відповідно п. 4.4 Договору № 8ЦТЛ-2024, якщо фактичний обсяг перевезень з відміткою відповідно до пункту 3.3 цього Договору у звітному місяці або протягом періоду надання послуг більше або менше місячного обсягу перевезень або відповідно базового обсягу перевезень, перевізник здійснює перерахунок розміру плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів із застосуванням погодженої у протоколі фактичної ставки плати за використання власних вагонів перевізника, що відповідає фактичному обсягу перевезень з відміткою відповідно до пункту 3.3 цього Договору, який був здійснений замовником у звітному місяці або відповідно протягом періоду надання послуг. За результатами перерахунку розміру плати за використання власних вагонів перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів різниця в платежах відображається в інформаційному повідомленні шляхом корегування особового рахунку замовника.

Остаточні розрахунки та коригування відповідно до фактично виконаного обсягу перевезень здійснюються сторонами протягом місяця після завершення періоду надання послуг, зазначеного в протоколі (п. 4.7 Договору № 8ЦТЛ-2024).

Згідно п. 4.8 Договору № 8ЦТЛ-2024 облік обсягу перевезень за цим договором здійснюється за перевізними документами по факту приймання вантажу до перевезення.

Суми плат, які замовник зобов`язаний сплатити перевізнику відповідно до пунктів 4.2, 4.4, 4.5 та 4.7 договору, зазначаються у інформаційному повідомленні та зведеній відомості (п. 4.9 Договору № 8ЦТЛ-2024).

У березні 2024 року Акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на умовах Договору № 8ЦТЛ-2024 зі станцій Ароматна, Миколаївка-Донецька та Богуславський відправлялись під вивантаження вагони з вантажем - вугілля кам`яне марки г-газове, вантажовідправником яких виступав ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

Після прибуття вагонів на станцію Добропілля вагони затримувались на коліях станції в очікуванні подавання під вивантаження, після чого подавались під вивантаження. Після проведення вивантаження, частина вагонів подавалась під навантаження та після його проведення, вагони відправлялись на підприємства ТОВ "Метінвест-Шіппінг" на підставі іншого договору (подвійна операція).

Після приймання до перевезення цих вагонів в завантаженому стані, Акціонерне товариство "Укрзалізниця" надало Акціонерному товариству "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" відомості плати користування вагонами №№: 11030176, 11030167, 18030187, 21030197, 21030198, 25030203, 25030205, 25030206, 27030210, 28030215, 29030217, де в графі "Всього нараховано" вказано "0,00 грн".

В липні 2024 року Акціонерне товариство "Укрзалізниця" за вказаними відомостями плати користування вагонами, в односторонньому порядку провело нарахування та списання коштів з особового рахунку Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" в сумі 253 120,20 грн з ПДВ.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що завантажені вагони прибували на адресу Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на станцію Добропілля на підставі Договору №8ЦТЛ-2024 від 29.02.2024, про що зазначено в накладних, тобто плата за користування на них не повинна нараховуватись згідно п. 4.2 Договору № 8ЦТЛ-2024.

Натомість, відповідач вказував, що на станції Добропілля (після вивантаження поданих вагонів) Акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" здійснювалось завантаження вантажу для ТОВ "Метінвест-Шіппінг", з яким Акціонерне товариство "Укрзалізниця" уклало договір № 6ЦТЛ-2024 про надання послуг перевезення вантажів залізничним транспортом з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (надалі - Договір № 6ЦТЛ-2024).

Акціонерне товариство "Укрзалізниця" стверджувало, що в березні 2024 року за умовами Договору № 6ЦТЛ-2024 Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" не входило в перелік вантажовідправників / вантажоодержувачів замовника - ТОВ "Метінвест-Шіппінг", а отже, позивач не мав права на погоджений пільговий час користування власними вагонами перевізника на одну вантажну операцію (годин на вантажну операцію) - 24 години, протягом якого плата за користування власними вагонами перевізника включена до ставки плати за використання власного вагону перевізника, та окремо не нараховується, а відтак позивач має сплатити плату за користування власними вагонами перевізника на загальних підставах.

Так, суть спору між сторонами зводиться до того, що станом на березень 2024 року для замовників перевезення, які здійснюють перевезення вантажу на користь ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" за Договором № 8ЦТЛ-2024 передбачалась пільга, а саме при подвійних операціях (коли вагон, в якому надійшов вантаж, відразу, без повернення пустого вагону залізниці, завантажується вантажем для іншого перевезення) плата за користування власними вагонами перевізника протягом 24 годин окремо не нараховується.

Отже, вагони з вантажем ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" були доставлені на місце незагального користування (що перебуває у користуванні позивача), де були розвантажені та завантажені новим вантажем - для ТОВ "Метінвест-Шіппінг".

В свою чергу, оскільки Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" станом на березень 2024 року не було включено до переліку вантажовідправників / вантажоодержувачів замовника - ТОВ "Метінвест-Шіппінг", то відповідно, на думку відповідача, не підлягала застосуванню пільга на плату за користування власними вагонами перевізника.

Відповідач вважає, що за період із розкредитування накладних щодо перевезення вантажу ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" до оформлення накладних на перевезення вантажу ТОВ "Метінвест-Шіппінг" підлягає нарахуванню на загальних підставах плата за користування власними вагонами перевізника.

Натомість позивач вважає, що на цей період не підлягає нарахуванню плата за користування власними вагонами перевізника, а має бути застосована пільга, оскільки вагони були доставлені до місця незагального користування для розвантаження вантажу ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

З огляду на вказані фактичні обставини цієї справи, колегією суддів зазначається, що згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про залізничний транспорт" розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (надалі - Статут), визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

За статтею 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику (пункт 2.6 Правил розрахунків перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644).

Отже, нарахування плати за користування вагонами провадиться за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, тобто вона є первинним документом для здійснення нарахувань відповідачем.

Згідно п. 10 Додатку 1-4 до Договору, нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46.

Як вже зазначалось, Акціонерне товариство "Укрзалізниця" надало Акціонерному товариству "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" відомості плати користування вагонами №№: 11030176, 11030167, 18030187, 21030197, 21030198, 25030203, 25030205, 25030206, 27030210, 28030215, 29030217, де в графі "Всього нараховано" вказано "0,00 грн".

При цьому, в матеріалах справи відсутні накопичувальні картки, якими передбачалось би відображення плати за користування вагонами за Договором.

Колегією суддів враховується, що особливістю спору є те, що розвантаження вагонів здійснювалося за Договором № 8-ЦТЛ-2024 від 29.02.2024, а завантаження - за іншим договором - Договором № 6-ЦТЛ-2024 від 29.02.2024.

За Договором № 8-ЦТЛ-2024 Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" має пільгу, а за Договором № 6-ЦТЛ-2024 від 29.02.2024 у спірному періоді в Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" пільги не було.

В свою чергу, передбачена Договором № 8-ЦТЛ-2024 пільга по суті покривала весь час (включно розвантаження і завантаження) плати за користування вагонами перевізника, а тому в випадку коли наступне перевезення здійснювалося б за Договором № 8-ЦТЛ-2024, то підстава для нарахування плати була б відсутня.

Тому, загальний час включає в себе як час розвантаження вагонів за Договором № 8-ЦТЛ-2024, так і час завантаження вагонів за Договором № 6-ЦТЛ-2024, відтак при оплаті за користування вагонами перевізника має враховуватись пільга, яка передбачена одним із договорів, зокрема при подвійних операціях (коли вагон, в якому надійшов вантаж, відразу, без повернення пустого вагону залізниці, завантажується вантажем для іншого перевезення) плата за користування власними вагонами перевізника протягом 24 годин окремо не нараховується.

На це, як вважає судова колегія, слушно звернув увагу й суд 1-ої інстанції.

Стосовно листа від 15.05.2025 № 11/275, на який відповідач посилається як на доказ узгодження з позивачем здійснених донарахувань плати за користування власними вагонами перевізника, то він стосується інших перевезень.

Отже, з огляду на наведене, судова колегія висновується про правильність висновків місцевого господарського суду, що кошти в сумі 253 120,20 грн були безпідставно списані відповідачем з особового рахунку позивача № 5831516, як плата за користування власними вагонами перевізника, поза межами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20).

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, списання відповідачем з особового рахунку позивача грошових коштів у спірній сумі як плати за користування власними вагонами перевізника, відбулося у зв`язку з Договором, однак не на його виконання, а поза межами домовленостей, передбачених вказаним правочином. При цьому, інших способів повернення коштів закон та договір не передбачають.

За таких обставин позов Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" підлягає задоволенню повністю.

Аналогічних правомірних висновків, на переконання колегії суддів, дійшов й суд першої інстанції.

За наведених висновків щодо суті спору, колегією суддів критично оцінюються доводи апелянта щодо набуття відповідачем коштів в сумі 253 120,20 грн за наявності правових підстав.

Окремо колегія суддів вказує, що інші доводи скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті до уваги апеляційним господарським судом, однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За висновками судової колегії, доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення є безпідставним та необґрунтованим, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2025 у справі № 910/8325/25 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження позивача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених скаржником в апеляційні скарзі доводів в цілому.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (відповідача в справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2025 у справі № 910/8325/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2025 у справі № 910/8325/25 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця".

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.05.2026.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак