Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №734/1902/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/1902/26

Провадження № 1-кп/734/321/26

В И Р О К

іменем України

28 травня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судову справу - кримінальне провадження № 12026270350000113, відомості про яке 04 квітня 2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кричильськ Сарненського району Рівненської області, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, розлученого, пенсіонера, зареєстрованого і жителя АДРЕСА_1 , не судимого,

із участю сторін кримінального провадження – прокурора ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

в с т а н о в и в:

04 квітня 2024 року поліцейський сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_5 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_6 виконували свої службові обов`язки, визначені Законом України «Про Національну поліцію» та посадовими інструкціями, відповідно до розстановки нарядів Відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, перебували на добовому чергуванні у складі патрульного екіпажу «Фауна-300» спільно з інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , залученого до патрулювання на підставі наказу № 120 від 03 квітня 2026 року, з метою забезпечення мобілізаційних заходів, на території Козелецької територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області. У відповідності до посадових обов`язків поліцейських сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_5 і ОСОБА_6 : зобов`язані вживати заходів із метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (п. 1.6); зобов`язані у випадках, визначених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання (п. 1.9); зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 1.13).

Близько 16.30 години 04 квітня 2026 року, з метою забезпечення виконання завдань поліції, у порядку, визначеному посадовими обов`язками та інструкціями, вказаним нарядом патруля на службовому автомобілі марки «Toyota» модель «Corolla», з реєстраційним номерним НОМЕР_1 , в ході здійснення патрулювання на вулиці Вишневій у с. Мирне Козелецької ОТГ Чернігівського району Чернігівської області за порушення правил дорожнього руху зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час спілкування з яким у останнього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Згодом на місце події почали прибувати місцеві мешканці вказаного населеного пункту, серед яких був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які спровокували словесний конфлікт із працівниками поліції.

У подальшому, близько 16.50 години 04 квітня 2026 року ОСОБА_3 , знаходячись на АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 є працівниками правоохоронного органу та виконують службові обов`язки, оскільки на місці події вони перебували у складі наряду на службовому автомобілі та перебували у поліцейському однострої, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваного ним діяння, з мотивів порушення нормальної діяльності правоохоронного органу, підриву його авторитету та перешкоджання законній діяльності працівників правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків, які полягали у виявленні адміністративних, кримінальних правопорушень та превентивної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, діючи з прямим умислом, демонструючи зухвалість, в ході конфлікту з поліцейськими ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , у зв`язку з виконанням ОСОБА_5 своїх службових обов`язків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчинюваного ним діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, з метою заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням ним службових обов`язків, з мотивів явної неповаги до авторитету працівників правоохоронного органу, наніс три удари кулаком правої руки в область потилиці та лівої частини голови ОСОБА_5 , чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді одного поверхневого синця на обличчі в лівій виличній ділянці, що відноситься до легкого ступеню тілесних ушкоджень, що не спричинило за собою короткочасний розлад здоров`я, за ознакою тривалості розладу здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав у вчиненні кримінального правопорушення і показав, що вказана подія відбулася ближче до 17.00 години 04 квітня 2026 року біля будинку № 17 на вулиці Вишневій у с. Мирне. Напередодні вживав спиртні напої. Почувши шум, вийшов на вулицю і побачив конфлікт, що відбувається між п`ятьома місцевими мешканцями і двома поліцейськими. Почав сваритись і поліз у бійку, наніс три удари кулаком правої руки в обличчя поліцейського, яким є ОСОБА_5 . Від нанесених ударів у поліцейського могли виникнути тілесні ушкодження. Висловив щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників кримінального процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які учасниками кримінального процесу не оспорюються. Обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Правовими нормами ч.ч. 1 і 2 ст. 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1)у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2)відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3)враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При встановлених обставинах та оцінюючи перевірені докази, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, – умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

У відповідності до ст.ст. 50 і 65 КК України, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , який вперше вчинив кримінальне правопорушення, суд враховує щире каяття, що є обставиною, яка пом`якшує покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який задовільно характеризується за місцем проживання, є пенсіонером, не перебуває на обліку у лікарів – нарколога і психіатра, та вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 345 КК України покарання у виді позбавлення волі на певний строк із застосуванням правових норм ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком. Призначене обвинуваченому ОСОБА_3 покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 не пред`явлений. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Застосований за ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту необхідно залишити до набрання цим вироком суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 і 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган із питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Залишити до набрання цим вироком суду законної сили застосований за ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.

На вирок суду першої інстанції може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів із дня проголошення. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя