Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №674/412/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/412/26

Провадження № 2/674/598/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Алексєєвої М.А., відповідачки - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дунаєвецької міської радипро визнання частки спадкового майна у колгоспному дворі, про визнання права власності на нерухоме майно (ціна позову 18 1347,00 грн),

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Алексєєва М.А., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Дунаєвецької міської ради про визнання частки спадкового майна у колгоспному дворі та визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку через невиділення частки спадкодавця у майні колгоспного двору та відсутність належно оформленого правовстановлюючого документа на домоволодіння.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно. Позивач є сином померлої та спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину в установленому законом порядку.

До складу спадкового майна, на яке претендує позивач, входить житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене домоволодіння належало бабусі позивача (матері спадкодавиці) ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати позивача ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері, проте у встановленому законом порядку своїх спадкових прав не оформила. Спадкодавиця та позивач після смерті ОСОБА_4 продовжили проживати у спірному домоволодінні, ставши членами колгоспного двору, головою якого після смерті ОСОБА_4 стала ОСОБА_3 .

Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки правовстановлюючий документ на домоволодіння - Свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння не скріплений печаткою та підписом органу, що його видав, а також у зв`язку з тим, що частка спадкодавиці у майні колгоспного двору не виділена.

Позивач посилається на особливий правовий режим майна колгоспного двору, визначає частки членів двору станом на час припинення його існування (15 квітня 1991 року) та з урахуванням наступного спадкування і вважає, що йому як спадкоємцю першої черги за законом після смерті матері належить 1/3 частина спірного домоволодіння в порядку спадкування, а також 1/3 частина як члену колгоспного двору, який не втратив права на частку у майні двору; в свою чергу відповідачці ОСОБА_2 як члену колгоспного двору, який не втратив права на частку, теж належить 1/3 частина зазначеного домоволодіння.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Алексєєва М.А. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, судовий збір просили не стягувати з відповідачів.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала повністю, проти задоволення позову не заперечувала, що відображено у поданій нею до суду заяві та підтверджено у судовому засіданні.

Відповідач Дунаєвецька міська рада свого представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду відзив, у якому проти задоволення позову не заперечував та просив проводити розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, належало до типу колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Факт належності спірного домоволодіння до типу колгоспного двору підтверджується Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 30 травня 1988 року, виданим виконавчим комітетом Дунаєвецької районної ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_4 як голови колгоспного двору, на підставі рішення виконавчого комітету Дунаєвецької районної ради народних депутатів № 257 від 17 грудня 1987 року, копією зазначеного рішення (архівним витягом), випискою з погосподарських книг № 102, 108, 117, 123 Залісцівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області за 1991-2008 роки, а також довідкою Комунального підприємства Дунаєвецької міської ради "Інвентарбюро" від 20 жовтня 2025 року № 661 про реєстрацію зазначеного домоволодіння на ім`я ОСОБА_4 на підставі вказаного свідоцтва.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Згідно з архівною довідкою Хмельницького обласного державного нотаріального архіву № 2062/01-15 від 29 жовтня 2025 року спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 у 1988-2004 роках не заводилась.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР у редакції 1963 року (чинного на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 ) визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_3 як дочка та спадкоємець першої черги за законом фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , оскільки на день її смерті постійно проживала з нею за однією адресою у спірному домоволодінні та продовжила проживати у ньому після відкриття спадщини, ставши головою колгоспного двору. Те, що ОСОБА_3 є рідною дочкою ОСОБА_4 , підтверджується рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дунаєвецька міська рада, про встановлення факту родинних відносин, яким встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , по лінії матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як онука та баби.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР 1963 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Згідно з ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору, збереглося після припинення його існування і його мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Колгоспні двори припинили своє існування 15 квітня 1991 року у зв`язку з введенням у дію Закону України "Про власність" відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року № 885-ХІІ.

Згідно з випискою з погосподарських книг № 102, 108, 117, 123 за 1991-2008 роки, виданою старостою Залісцівського старостинського округу Дунаєвецької міської ради 27 лютого 2026 року за № 47, членами колгоспного двору були: ОСОБА_3 - голова двору; ОСОБА_1 - син; ОСОБА_2 - невістка.

Таким чином, виходячи з принципу рівності часток, станом на 15 квітня 1991 року частки членів колгоспного двору у спірному домоволодінні були рівними - по 1/3 частині кожного: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . На день смерті спадкодавиця постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_1 , невісткою ОСОБА_2 та онуком ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою старости Залісцівського старостинського округу Дунаєвецької міської ради від 16 вересня 2025 року № 227.

До майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі заяви ОСОБА_1 від 18 лютого 2009 року Дунаєвецькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 139/2009. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , немає, що підтверджується матеріалами зазначеної спадкової справи. Пережилого подружжя спадкодавиця не мала.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач ОСОБА_1 як син спадкодавиці є спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину як шляхом постійного проживання разом зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, так і шляхом подання у встановлений законом строк до Дунаєвецької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом (заява від 18 лютого 2009 року, зареєстрована за № 245).

Постановою державного нотаріуса Дунаєвецької державної нотаріальної контори від 26 лютого 2026 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне домоволодіння на тій підставі, що Свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння від 30 травня 1988 року, видане на ім`я ОСОБА_4 як голови колгоспного двору, не скріплене печаткою та підписом органу, що його видав, а також у зв`язку з невиділенням частки спадкодавиці у майні колгоспного двору.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що належна ОСОБА_3 1/3 частка у спірному домоволодінні є спадковим майном, яке успадковується за законом її єдиним спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину - ОСОБА_1 .

Що стосується частки відповідачки ОСОБА_2 у спірному домоволодінні, то вона, як член колгоспного двору, який до 15 квітня 1991 року не втратив права на частку в його майні, має право власності на 1/3 частину зазначеного домоволодіння, що підтверджується наведеними вище доказами. Відповідачка визнала позов у цій частині, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Зважаючи на те, що нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з невиділенням частки спадкодавиці у колгоспному дворі та відсутністю належно оформленого правовстановлюючого документа, позивач мав правові підстави звернутися до суду для захисту свого порушеного права.

За таких обставин, оцінюючи надані докази в їх сукупності, зважаючи на встановлені під час судового розгляду факти, що були наведені вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак враховуючи характер спірних правовідносин, обставини виникнення спору, та те, що представник позивача просила не стягувати судовий збір з відповідачів, суд вважає за необхідне залишити судові витрати зі сплати судового збору за позивачем.

Керуючись ст. 15, 316, 317, 319, 328, 355, 356, 392, 1216-1218, 1223, 1261, 1266, 1268-1270, 1273, 1296, 1297 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дунаєвецької міської радипро визнання частки спадкового майна у колгоспному дворі, про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати спадковою 1/3 (одну третю) частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом право власності на 1/3 (одну третю) частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 як членом колгоспного двору право власності на 1/3 (одну третю) частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 як членом колгоспного двору право власності на 1/3 (одну третю) частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28 травня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідачка - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач - Дунаєвецька міська рада, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 50, м. Дунаївці, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 04060714.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ