Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №606/746/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/746/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 травня 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Малярчук В.В. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17.04.2026.р. близько 22 год. 20 хв. за місцем проживання відносно своєї бабці гр.. ОСОБА_2 , 1943 року народження вчинив домашнє насильство, умисні дії психологічного характеру, а саме ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, в наслідок чого могла бути заподіяна шкода її психічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.05.2026 року.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суддя, вважає необхідним провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Статтею 7 КУАП передбачено, що провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку встановленим законом.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складені протоколи про адміністративні правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколів, складених відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.04.2026 року ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він вчинив домашнє насильство умисні дії психологічного характеру, ображав бабусю образливими та нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Однак, слід зазначити, що Законом 3733-ІХ від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до КУпАП та ст.173-2 цього Кодексу викладена у новій редакції.

Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП( у діючій редакції) встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Отже, наразі обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП є наслідки у виді реального заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого.

Зі змісту протоколу та викладених у них суті правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 не ставиться у провину завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілій, а вказано, що його дії могли спричинити шкоду психічному здоров`ю потерпілої.

Отже, за дії, які зазначені у протоколі, наразі, після внесення змін до ч.1 ст.173-2 КУпАП вже не передбачена адміністративна відповідальність.

Окрім того, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися та відповідно до останніх змін у законодавстві - наслідки у виді реального заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї та відповідно наслідки у виді реального заподіяння шкоди психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Уповноваженим на складання протоколу органом фактичні обставини правопорушення були встановлені таким чином, що внаслідок дій ОСОБА_1 могла бути заподіяна шкода здоров`ю потерпілій та саме такі обставини зазначені у протоколі як суть адміністративного обвинувачення.

Суд позбавлений можливості вийти за межі протоколу про адміністративне правопорушення на погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінювати доведеність існування наслідків, які не ставились у вину, оскільки таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення та це суперечитиме як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим ЄСПЛ, що є неприпустимим.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, виходячи із сформульованої у протоколі суті правопорушень, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 173-2, п.1 ч.1 ст.247, ст.283, ст.284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя В.В. Малярчук