Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №443/863/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/863/26

Провадження №3/443/373/26

ПОСТАНОВА

іменем України

28 травня 2026 рокусуддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої вихователем у ЗДО «Барвінок» м.Жидачів, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків передбачених ст.150 СК України щодо виховання та утримання свого малолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке проявилося у тому, що 21.03.2026 біля 11.30 год. останній керуючи транспортним засобом, а саме електросамокатом марки «Senkorx40/k70» в у м.Жидачів по вул.Данила Галицького, не вибрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, у зв`язку із чим втратив керування, внаслідок чого електросамокат перекинувся, а малолітній ОСОБА_2 травмувався.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про місце, дату та час розгляду справи.

Одночасно, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , згідно якої остання просить розглянути адміністративний протокол серії ВБА №211683 від 02.04.2026 складений відносно неї за ч.1 ст.184 КУпАП без її участі. Вину свою визнає, в чому щиро розкаюється.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Приписи статті 150 Сімейного кодексу України, зобов`язують батьків, зокрема забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом (ч.1 ст.152 СК України).

Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП доведеною повністю

Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

-протоколом про адміністративні правопорушення Серія ВБА №211683 від 02.04.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 повідомила, що з протоколом згідна;

-рапортом працівника ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 21.03.2026 про реєстрацію повідомлення про адміністративне правопорушення, згідно якого 21.03.2026 о 17.30 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 21.03.2026 о 17.30 год. за адресою Стрийський район, м.Жидачів, вул.Д.Галицького, У ч/ч ВнП №1 Стрийського РУП надійшло телефонне повідомлення від чергового лікаря Жидачівської МЛ Коник про те, що близько 15.00 год. до них в супроводі батьків було доставлено хлопчика ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_1 , який впав з електросамокату. Діагноз ЧМТ. Каретою ШМД госпіталізовано в лікарню Охмадит м.Львів;

-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 21.03.2026, згідно яких остання повідомила, що 15.45 год. до ПВНД КНП Жидачівської МЛ родичами (тіткою, даних не знає) було доставлено неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 та пояснили, що друзі неповнолітнього обробили рану на чолі, та те, що він знаходився на АЗС «ОККО» в м.Жидачів та його забрали родичі. Хлопчик сам пояснив, що він їдучи на самокаті міг попасти в яму, через що і впасти, хоча точних обставин падіння повідомити не може, не пам`ятає. Оглянувши ОСОБА_2 було встановлено попередній діагноз ЧМТ, забійна гематома правої частини лоба та скеровано в лікарню Охмадит м.Львова. На той час із ним була мама;

-письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 21.03.2026, згідно яких остання повідомила, що 21.03.2026 приблизно о 16.00 год. до приміщення АЗС «ОККО» в.мЖидачів по вул.Д.Галицького, 40 прийшов хлопчик на чолі в якого було садно, з носа текла кров. Пішов в туалет помитися і дуже переживав за око, сказав, що не бачить, але від виклику ШМД відмовився. Хлопчик за нашим переконанням зателефонував матері та за деякий час за ним приїхав родич – чоловік. Хлопчику вона рану обробила – перекисем водню, допомогли змити кров та посадили на крісло. І в той час він розповів, що неподалік він катався на електросамокаті та поставив його, а коли біг до місця де залишив самокат, перечепився і впав. Також хлопчик їх запевняв, що на самокаті не їхав, а в пав коли біг. Він на АЗС прийшов сам, на вулиці були інші діти, які каталися на велосипедах та самокатах, але чи це знайомі хлопчика їй не відомо;

-письмовими пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 від 02.04.2026 наданих в присутності матері – ОСОБА_1 , згідно яких останній повідомив, що 21.03.2026 біля 11.30 год. він із своїми друзями катались на своїх електросамокатах. Під час катання він був без захисного шолома, правил безпечної поведінки повністю не дотримувався, рухався необережно, не вибрав безпечної швидкості руху електросамоката, у зв`язку із чим втратив керування над транспортним засобом, внаслідок чого електросамокат перекинувся і він отримав тілесні ушкодження. Після чого він зателефонував матері, оскільки в той час вона не була із ним і мама повезла його в лікарню. Свою вину в тому, що не дотримувався правил безпеки на дорозі визнає та у подальшому обіцяє користуватися захисними засобами та не допускати подібного. Даний факт мав місце в м.Жидачів по вул.Д.Галицького, 70.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП доведеною повністю.

Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.

Обставин, що відповідно до ст.34 КУпАП пом`якшують відповідальність за правопорушення, не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп..

Керуючись ст.ст. 184, 221, 275-280, 283-287КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави в особі ДСА України 665 (шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.І. Сливка