Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №462/758/26 — Городоцький районний суд Львівської області

462/758/26 2/441/734/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

/заочне/

20.05.2026 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Малахової-Онуфер А.М.

з участю секретаря судового засідання Нагірної М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

представник Шабатин Н.А. в інтересах ТОВ «Споживчий центр», 30.01.2026 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 8 195 грн. 00 коп. боргу за кредитним договором № 30.03.2025-100002304 від 30.03.2025. Позов обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачкою 30.03.2025 укладено кредитний договір № 30.03.2025-100002304, згідно умов якого позивач строком на 168 днів надав відповідачці 4 500 грн. 00 коп. кредиту, шляхом перерахування коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 , зі сплатою процентів за користування кредитом. У порушення умов договору відповідачка свої зобов`язання за таким належним чином не виконувала, через що у неї перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на дату подання позову склала 8 195 грн. 00 коп. з яких: 4 500 грн. 00 коп. тіло кредиту, 1 715 грн. 00 коп. проценти та 1 980 грн. 00 коп. неустойка. Просила стягнути заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою судді від 25.03.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник ТОВ «Споживчий центр» Шабатин Н.А. у заяві від 30.01.2026 просила про задоволення позову та розгляд справи за її відсутності (а.с. 9).

Відповідачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, відзиву не подала, тому згідно ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за її відсутності в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечила у заяві від 30.01.2026 представник позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 означеного Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Із змісту заяви від 30.01.2026 (а.с.1-9), із доданих до неї копій документів, зокрема копії заявки від 30.03.2025 (а.с. 27-28), пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (а.с. 24-27), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) (а.с. 28-29), додатку до кредитного договору (а.с. 30), довідки-розрахунку заборгованості (а.с. 29), довідки про перерахунок коштів від 23.01.2026, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14) убачається, що 30.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 30.03.2025-100002304, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною кредитного договору. За умовами договору відповідачка строком на 168 днів, тобто до 13.09.2025, отримала від позивача кредит у сумі 4 500 грн. 00 коп., шляхом перерахування коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 , зі сплатою процентів за користування кредитом.

Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 4 500 грн. 00 коп. відповідачці (позичальнику) підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-2301 від 23.01.2026 (а.с. 20).

В п. 6, 7 заявки від 30.03.2025 передбачено процентні ставки:

"Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

"Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Згідно довідки-розрахунку долученої до позовної заяви, заборгованість ОСОБА_1 за означеним кредитним договором за період з 30.03.2025 по 13.09.2025, тобто протягом 168 днів (в межах строку кредитування) склала 8 195 грн. 00 коп. з яких: 4 500 грн. 00 коп. тіло кредиту, 1 715 грн. 00 коп. проценти та 1 980 грн. 00 коп. неустойка.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Ураховуючи вищенаведене, а саме те, що ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання умов укладеного 30.03.2025 між сторонами договору № 30.03.2025-100002304 допустила заборгованість перед Товариством, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4 500 грн. та за процентами у розмірі 1 715 грн. 00 коп., а всього 6 215 грн. 00 коп.

Підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача неустойки за кредитним договором № 30.03.2025-100002304 від 30.03.2025 в розмірі 1 980 грн., суд не убачає, з огляду на наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Відповідно до п. 17 Заявки кредитного договору № 30.03.2025-100002304 від 30.03.2025 (кредитної лінії) сторони погодили неустойку: 67 грн. 50 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №758/5318/23 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, ураховуючи перехідні положення ЦК України, вимога Товариства в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача неустойки за кредитним договором № 30.03.2025-100002304 від 30.03.2025, задоволенню не підлягає.

Покликання представника позивача у позові від 30.01.2026 про застосування в цій частині п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого з 24.01.2024 кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, суд оцінює, як безпідставні, з огляду на положення частини 2 статті 4 ЦК України, яка закріплює пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі№ 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача 2 019 грн. 14 коп. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 5, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. 526, 549, 610, 634, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження вул. Саксаганського, 133-А в м. Київ) 6 215 грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором № 30.03.2025-100002304 від 30.03.2025, з яких 4 500 грн. 00 коп. тіло кредиту та 1 715 грн. 00 коп. проценти, а також 2 019 грн. 14 коп. судового збору, всього 8 234 грн. 14 коп.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер