Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №303/3093/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/3093/26

Провадження №1-кп/303/255/26

ВИРОК

Іменем України

28 травня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві об`єднані кримінальні провадження №12026078040000071, №12026078040000095 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, працюючої швачкою на ТОВ «СКАЛ», раніше судимої вироком Мукачівського міськрайоного суду 31 березня 2025 року за частиною 2 статті 125 КК України, громадянки України,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною за частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 122 КК України,

з участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 03 березня 2026 року близько 20 години 00 хвилин перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, пов`язаних з домашнім насильством, вчинила сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_5 .

У ході сварки ОСОБА_3 , тримаючи в руках шкіряний ремінь, нанесла декілька ударів в область обличчя та голови потерпілої ОСОБА_5 , чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді садна в тім`яній ділянці голови по центру, садна в лобній ділянці ліворуч в ділянці волосистої частини голови, 2-ох синців в щічній ділянці праворуч, синець в підочній ділянці праворуч, синець в привушній ділянці ліворуч, з точковими саднами на його фоні, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я і стійку втрату працездатності.

Вищевказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, по механізму удар-тертя, чим міг бути шкіряний ремінь з металевою пряжкою, та не є характерними внаслідок падіння її з висоти власного зросту.

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною 1 статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Крім того 26 березня 2026 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в кухонній кімнаті в будинку АДРЕСА_1 діючи умисно, вчинила сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_5 .

Діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_3 взявши до рук дерев`яну палицю, нанесла потерпілій ОСОБА_5 удари по різним частинам тілам, а саме: голові, обличчю, грудної клітки та тулубу.

Вказаними діями, ОСОБА_3 спричинила потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в ділянці чола зліва, саден в ділянці чола праворуч, тотальних синців у обох орбітальних ділянках, тотального синця в ділянці спинки носа, синця в ділянці верхньої третини правого плеча по зовнішньо-боковій поверхні, тотального синця в ділянці правого ліктьового суглобу по задній поверхні, садна в ділянці правого ліктьового суглобу по задній поверхні, синця та садна в ділянці лівого ліктьового суглобу по задній поверхні, двох синців в ділянці середньої третини грудної клітки ліворуч по задній поверхні, синців в ділянці середньої третини грудної клітки ліворуч по передній поверхні, саден в ділянці обох колінних суглобів по передніх поверхнях, садна в ділянці верхньої третини лівої гомілки по передній поверхні, множинних саден в ділянці правої гомілки по задній поверхні, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 6 але не більше як 21 день. Згідно представленої консультації травматолога від 28 березня 2026 року, у неї встановлений діагноз: Множинні переломи ребер з залученням двох ребер, а саме 3,4-го ребер зліва зі зміщенням, що підтверджено даними рентгенографією від 28 березня 2026 року, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, згідно пункту 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день.

Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим могла бути дерев`яна палиця і не є характерними для падіння з висоти власного зросту.

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною 1 статті 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях визнала повністю, у вчиненому щиросердно розкаялася, підтвердила викладені вище факти та обставини вчинення кримінальних правопорушень. Пояснила, що 03 березня 2026 року за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинила сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_5 в результаті якої нанесла їй декілька ударів шкіряним ременем в область голови та обличчя.

Обвинувачена підтвердила що 26 березня 2026 року за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , знову вчинила сварку із матір`ю ОСОБА_5 в ході якої взявши до рук палицю нанесла потерпілій удари по різним частинам тіла. Внаслідок побиття мати була доставлена в лікарню. Вчинила кримінальні правопорушення під дією алкогольного сп`яніння. Наразі шкодує про вчинене, з матір`ю примирилася.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні показала суду, що дійсно 03 березня 2026 року та 26 березня 2026 року між нею та її донькою ОСОБА_3 виникла сварка під час якої остання нанесла їй удари по різним частинам тіла. 03 березня 2026 року вона викликала поліцію після нанесення тілесних ушкоджень, а 26 березня 2026 року після нанесення їй тілесних ушкоджень звернулася до Мукачівської ЦРЛ де було зафіксовано працівниками поліції нанесення їй тілесних ушкоджень по різним частинам тіла. З донькою не примирилися, вона продовжує спричиняти їй тілесні ушкодження.

Дослідженням документів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, судом встановлено наступне.

Щодо спричинення потерпілій умисного легкого тілесного ушкодження 03 березня 2026 року судом встановлено наступне.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №126078040000071 внесені на підставі рапортів від 03 березня 2026 року та протоколу повідомлення потерпілою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 03 березня 2026 року.

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 03 березня 2026 року за №115 підтверджується що обвинувачена під час вчинення кримінального правопорушення перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Факт спричинення потерпілій тілесних ушкоджень підтверджується висновком експерта №45/2026 від 27 березня 2026 року, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна в тім`яній ділянці голови по центру, садна в лобній ділянці ліворуч в ділянці волосистої частини голови, 2-ох синців в щічній ділянці праворуч, синець в підочній ділянці праворуч, синець в привушній ділянці ліворуч, з точковими саднами на його фоні, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я і стійку втрату працездатності.

По давності виникнення, такі тілесні ушкодження вкладаються в дату події, що також узгоджується з показаннями потерпілої ОСОБА_5 .

Щодо спричинення потерпілій умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження 26 березня 2026 року судом встановлено наступне.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №126078040000095 внесені на підставі рапорту від 28 березня 2026 року та протоколу повідомлення потерпілою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 28 березня 2026 року.

Факт спричинення потерпілій тілесних ушкоджень підтверджується висновком експерта №55/2026 від 23 квітня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в ділянці чола зліва, саден в ділянці чола праворуч, тотальних синців у обох орбітальних ділянках, тотального синця в ділянці спинки носа, синця в ділянці верхньої третини правого плеча по зовнішньо-боковій поверхні, тотального синця в ділянці правого ліктьового суглобу по задній поверхні, садна в ділянці правого ліктьового суглобу по задній поверхні, синця та садна в ділянці лівого ліктьового суглобу по задній поверхні, двох синців в ділянці середньої третини грудної клітки ліворуч по задній поверхні, синців в ділянці середньої третини грудної клітки ліворуч по передній поверхні, саден в ділянці обох колінних суглобів по передніх поверхнях, садна в ділянці верхньої третини лівої гомілки по передній поверхні, множинних саден в ділянці правої гомілки по задній поверхні, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 6 але не більше як 21 день.

Відповідно до представленої консультації травматолога від 28 березня 2026 року, у неї встановлений діагноз: Множинні переломи ребер з залученням двох ребер, а саме 3,4-го ребер зліва зі зміщенням, що підтверджено даними рентгенографією від 28 березня 2026 року, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, згідно пункту 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим могла бути дерев`яна палиця і не є характерними для падіння з висоти власного зросту.

Заслухавши показання обвинуваченої, потерпілої, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень доведена досудовим розслідуванням та знайшла повне підтвердження в ході судового розгляду з огляду на таке.

Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

Суд не наділений процесуальними повноваженнями виходити за межі пред`явленого обвинувачення, збільшувати його об`єм, перекваліфіковувати дії обвинуваченого на більш тяжкі кримінальні правопорушення та пред`являти обвинувачення або притягати до кримінальної відповідальності інших осіб, яким не пред`являлося обвинувачення.

Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, визначено що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом.

Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. У судовому засіданні обвинувачена не оспорювала фактичні обставини справи, при яких спричинила своїй матері тілесні ушкодження 03 та 26 березня 2026 року. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має.

Крім повного визнання обвинуваченою своєї вини її вина, у спричинені потерпілій умисного легкого тілесного ушкодження та тілесного ушкодження середньої тяжкості, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_5 , які узгоджуються з висновками експертів.

Зокрема, факт спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я і стійку втрату працездатності підтверджується висновком експерта №45/2026 від 27 березня 2026 року.

Спричинення потерпілій тілесних ушкоджень у виді множинних переломів ребер з залученням двох ребер, а саме 3,4-го ребер зліва зі зміщенням, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день, що доведено висновком експерта №55/2026 від 23 квітня 2026 року.

Таким чином, суд вважає що органом досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані вірно, її вина доведена у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених - за частиною 1 статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження та за частиною 1 статті 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Наданими суду доказами, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується, що остання за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в центрі зайнятості, лікаря нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, раніше неодноразово судима, в тому числі вироком Мукачівського міськрайонного суду від 18 листопада 2025 року. Обвинувачена є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка передана на тимчасове влаштування в сім`ю ОСОБА_7 , що підтверджується відповідним наказом Служби в справах дітей Мукачівської міської ради.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 була засуджена Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 18 листопада 2025 року за статтею 390-1 КК України та призначено їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, пропонував суду призначити їй покарання у виді позбавлення волі із застосуванням статей 70,71 КК України.

Обвинувачена, визнаючи вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, просила суворо не карати.

Потерпіла просила призначити мінімальне покарання, визначене даними статтями.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченій суд керується статтями 65-67 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої згідно статті 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Пунктом 3 зазначеної вище Постанови визначено, що ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Суд дійшов висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню, згідно зі статтею 9 Конституції України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченій повинно бути обрано необхідне та достатнє для її виправлення і попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Слід зазначити, що відповідно до досудової доповіді, складеної представником персоналу органу пробації Мукачівського районного відділу №1 Філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_8 визначено високий рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та вказано що виправлення обвинуваченої можливе ви ключко в ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання обвинуваченій суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень пов`язаних з домашнім насильством, відношення потерпілої до вчиненого, особу винної, яка на обліку у нарколога, фтизіатра і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 125 КК України у виді громадських робіт, а за другим епізодом в межах санкції частини 1 статті 122 КК у вигляді позбавлення волі.

З огляду на встановлені обставини справи, що стосуються часу вчинення кримінального правопорушення суд приходить до висновку про необхідність при визначенні остаточного покарання застосувати положення частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Як зазначено вище, обвинувачена засуджена до одного року пробаціного нагляду, вироком Мукачівського міськрайонного суду від 18 листопада 2025 року за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.

Вказане покарання обвинувачена відбула частково. В зв`язку з цим суд вважає, що остаточне покарання обвинуваченій слід призначити за правилами, передбаченими частиною 1 статті 71 КК України, яка передбачає можливість часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Виходячи зі змісту статті 71 КК України, правила призначення покарання за сукупністю вироків застосовуються у разі, якщо засуджений вчинив новий злочин у період після постановлення вироку в першій справі і до повного відбуття ним призначеного судом покарання.

Таким чином, вказані вище кримінальні правопорушення обвинуваченою вчинені до повного відбуття нею призначеного судом покарання у виді пробаційного нагляду, тому до призначеного цим вироком покарання, відповідно до статті 71 КК України, слід частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2025 року.

При цьому суд враховує вимоги частини 1 статті 72 КК України, відповідно до якої при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

Суд приходить до переконання що призначене судом покарання у виді позбавлення волі з урахуванням вимог статей 70-72 КК України, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та відповідатиме поняттю та меті покарання.

Вирішення цивільного позову та мотиви інших рішень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Процесуальні витрати, речові докази відсутні.

Цивільний позов у провадженні не заявлено.

Керуючись статтями 374,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати виною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 122 КК України.

ОСОБА_3 за частиною 1 статті 125 КК України призначити покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт; за частиною 1 статті 122 КК України призначити покарання у виді 01 (одного) року позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді у виді 01 (одного) року позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2025 року, і визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 01(одного) року 30 (тридцяти) днів позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до частини 6 статті 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуюча ОСОБА_9