Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №303/10282/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №303/10282/25

Суддя: Кость В. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Мукачево Справа №303/10282/25

2/303/4140/25

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого – судді Кость В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2

про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого виконавчим комітетом Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 14 та про стягнення з нього аліментів на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – Дитина), в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач вказує на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини між ними фактично припинені, шлюб існує формально, примирення не можливе, збереження шлюбу суперечить його інтересам, тому такий слід розірвати.

У шлюбі у сторін народилася спільна Дитина, яка на даний час проживає разом з матір`ю, натомість, відповідач матеріально не допомагає утримувати сина. Позивач посилається на те, що коштів, які вона отримує недостатньо, а тому у неї виникають труднощі щодо матеріального забезпечення Дитини.

На виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, суд встановив зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та виконав свій процесуальний обов`язок, надіславши на цю адресу копію ухвали про відкриття провадження по справі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Учасники справи, заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд констатує наступне.

Судом встановлено, що між сторонами по справі укладено шлюб, який зареєстрований 26.07.2018 виконавчим комітетом Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 14 (а.с. 4).

Відповідно до частини другої статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті110 цього Кодексу.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга статті 112 Сімейного кодексу України).

Судом встановлено, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому шлюб носить лише формальний характер і такий слід розірвати.

Також, сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 13 листопада 2018 року, а.с. 9).

Як вбачається із витягів з реєстру територіальної громади №2025/019160299 та №2025/019162357 від 23.12.2025 року, адресою місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_1 . (а.с. 7, 11).

Статтею статті 27 Конвенції ООН «Про права дітей» від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХII) задекларовані гарантії щодо права кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 150 Сімейного кодексу України, обов`язками батьків є піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

У відповідності з положеннями статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з приписами статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частинами першою, третьою статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Виходячи з викладеного, право на утримання має той з батьків, з ким проживає дитина.

Згідно з частиною п`ятою статті 183 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи відсутність взаємної домовленості між сторонами про участь у матеріальних витратах на утримання сина, з урахуванням того, що в суду не має відомостей про офіційне працевлаштування відповідача, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів на утримання дитини, у відповідності до статті 183 Сімейного кодексу України, тобто у частці від заробітку, та у розмірі, частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення Дитиною повноліття.

Приймаючи саме таке рішення суд виходить також з того, що визначений судом розмір аліментів надасть можливість забезпечити інтереси дитини, не ставитиме відповідача у скрутне матеріальне становище, відповідатиме загальним засадам сімейних відносин – справедливості, розумності та моральності.

Відповідно до частини першої статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Пунктом 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, на підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України на відповідача слід покласти обов`язок зі сплати судового збору.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 8, 124, 1291 Конституції України, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, статтями 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 142, 263-265, 279, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 26.07.2018 Виконавчим комітетом Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 14.

2.1 Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 залишити прізвище – « ОСОБА_4 ».

3. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 грудня 2025 року та до досягнення нею повноліття.

4. Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

5. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5.1. Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави суму 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) гривень судового збору.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя В.В. Кость

Оригінал: reyestr.court.gov.ua