Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №161/17572/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/17572/25 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В.

Провадження № 22-ц/802/574/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Гаврильчак-Кметь К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_1 , на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики.

Ухвалою суду від 28.08.2025 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року справу № 161/17572/25 (за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики) та № 161/17573/25 (за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів) було об`єднано в одне провадження.

13.03.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення в якій ОСОБА_2 просить суд накласти арешт майнові права, належні відповідачу ОСОБА_3 а саме: 1) на право вимоги до ОСОБА_4 за договором позики від 18.07.2024 року у розмірі 13 268 064 грн. (еквівалент 320 доларів США); 2) на право іпотекодержателя щодо нерухомого майна (літера В-2), яке належить ТОВ «К1 ПЛЮС К1» (код ЄДРПОУ 45519267); 3) на майно та грошові кошти, які підлягають передачі або сплаті ОСОБА_3 за договором позики від 18.07.2024 року і знаходяться в ОСОБА_4 , а також заборонити ОСОБА_4 здійснювати платежі, передавати майно ОСОБА_3 чи виконувати щодо нього інші зобов`язання за договором позики від 18.07.2024 року, заборонити ОСОБА_3 вчиняти дії з відчуження майнових прав, а саме: права вимоги до ОСОБА_4 за договором позики від 18.07.2024 року, права іпотекодержателя щодо нерухомого майна (літера В-2), яке належить ТОВ «К1 ПЛЮС К1».

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2026 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник, подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його заяву задовольнити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів за договором позики.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року справу № 161/17572/25 (за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики) та № 161/17573/25 (за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів) було об`єднано в одне провадження.

Позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у справі, в якій просить накласти арешт на майнові права, належні відповідачу ОСОБА_3 а саме: 1) на право вимоги до ОСОБА_4 за договором позики від 18.07.2024 року у розмірі 13 268 064 грн. (еквівалент 320 доларів США); 2) на право іпотекодержателя щодо нерухомого майна (літера В-2), яке належить ТОВ «К1 ПЛЮС К1» (код ЄДРПОУ 45519267); 3) на майно та грошові кошти, які підлягають передачі або сплаті ОСОБА_3 за договором позики від 18.07.2024 року і знаходяться в ОСОБА_4 , а також заборонити ОСОБА_4 здійснювати платежі, передавати майно ОСОБА_3 чи виконувати щодо нього інші зобов`язання за договором позики від 18.07.2024 року, заборонити ОСОБА_3 вчиняти дії з відчуження майнових прав, а саме: права вимоги до ОСОБА_4 за договором позики від 18.07.2024 року, права іпотекодержателя щодо нерухомого майна (літера В-2), яке належить ТОВ «К1 ПЛЮС К1».

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Зокрема, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Ззастосовуючи заходи забезпечення позову, суд повинен перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи слідує, що постановою Волинського апеляційного суду від 04.03.2026 року судом апеляційної інстанції було скасовано ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.01.2026 року в даній справі (про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову), та, в межах ціни позову, яка визначена позивачем в розмірі 524985269, 04 грн., накладено арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:

- земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 0722881000:03:001:0921, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Тарасове;

- земельну ділянку площею 0,105 га, кадастровий номер 0722881000:03:001:0922, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Тарасове;

- нежитлове приміщення (літер Д-3), площею 131,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Б;

-а також на рахунки ОСОБА_3 у банківських установах України, за виключенням рахунків зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом.

Позивач повторно звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд застосувати арешт майна та зобов`язання вчинити дії щодо правових відносин позивача в рамках окремого договору позики від 18.07.2024 року, укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «К1 ПЛЮС К1».

Заявником не обґрунтовано, яким чином запропоновані ним заходи забезпечення позову, можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів.

Зі змісту заяви та доданих до неї доказів вбачається, що правовідносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про які в своїй заяві вказує позивач, виникли у 2024 році тобто задовго до пред`явлення даного позову. Таким чином необхідно вважати припущеннями твердження апелянта про недобросовісну поведінку ОСОБА_3 спрямовану на штучне зменшення активів з метою ухилення зобов`язань перед ОСОБА_2 .

У заяві належним чином не обґрунтовано необхідності застосування обраного виду забезпечення позову додатково до уже застосованого судом забезпечення позову, враховуючи зміст позовних вимог, що є предметом позову

Окрім того, в заяві позивач просить забезпечити позов, шляхом заборони вчиняти певні дії ОСОБА_4 , який не є учасником справи, що не передбачено приписами ст. 150 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя:

Судді: