Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №761/29279/21 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29279/21

Провадження № 2/761/308/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.,

при секретарі судового засідання - Лазуренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 31.08.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено розписку, відповідно до якої ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1500,00 доларів США строком до 14.09.2018.

Відповідач свої зобов`язання вказані в борговій розписці не виконав.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом захисту свого порушеного права з метою стягнення боргу з відповідача.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від 09.09.2021 відкрито провадження по справі та розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 06.06.2023 №615/0/15-23 суддю ОСОБА_3 було звільнено за власним бажанням.

05 липня 2023 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді ОСОБА_4 .

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.02.2025 №171/0/15-25 суддю ОСОБА_4 було звільнено у відставку.

Відповідно до ч. 7 ст. 33 ЦПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-2234 від 07.08.2025, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 761/29279/21, провадження № 2/761/443/2025.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

Ухвалою суду від 15.08.2025 в справі відкрито спрощене позовне провадження.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 31.08.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено розписку, відповідно до якої ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1500,00 доларів США строком до 14.09.2018.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт отримання відповідачем коштів підтверджується наявними у позивача оригіналу розписки від 31.08.2018, копії якої додано до позовної заяви.

Згідно положень ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

У вказаній розписці чітко вказані умови передачі грошових коштів та строк повернення грошових коштів.

Таким чином, наданий договір позики є документом, що підтверджує боргове зобов`язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 .

Як зазначав неодноразово Верховний Суд в своїх постановах, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

З матеріалів справи вбачається, що надана позивачем на підтвердження своїх вимог розписка від 31.08.2018 підписана між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За правилами ст.ст. 1049-1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Так, положеннями ст.ст. 625, 629 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Частиною 1статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України закріплено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідачем не надано доказів на спростування наявних перед позивачем боргових зобов`язань від 30.08.2018.

За умовами розписки від 30.08.2018, відповідач мав повернути позивачу отримані у борг кошти в строк до 14.09.2018.

Відповідач не оспорював факту наявності написаних ним власноручно розписок, жодних доказів погашення заборгованості в повному обсязі або частково, суду не надавав, відзиву на позов не подав, факт наявності боргу і його розмір не оспорював.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 40201,65 грн підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 207, 208, 525, 526, 527, 626, 629, 638 1046, 1047, 1049 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263 - 265, 274, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) борг у розмірі 40201 (сорок тисяч двісті одна) гривень 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.03.2026.

Суддя Андрій АНОХІН