Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №757/23782/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23782/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва Гридасова А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Офісу Генерального прокурора, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

- за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

09 лютого 2026 року встановлено, що начальник фармацевтичного центру Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (далі - НВМКЦ «ГВКГ») полковник медичної служби ОСОБА_1 в порушення вимог статей 1 - 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та статей 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 19 розділу І Інструкції № 280 та пункту 3.9. Функціональних обов`язків начальника фармацевтичного центру НВМКЦ «ГВКГ», затверджених начальником НВМКЦ «ГВКГ», не здійснював належну щоденну та щомісячну перевірку та контроль виконання посадових обов`язків працівником відділу (обліку, узагальнення та планування постачання медичним майном), який входить до складу фармацевтичного центру НВМКЦ «ГВКГ», ОСОБА_2 та підсумковий контроль результатів її діяльності, не надав начальнику НВМКЦ «ГВКГ» інформацію про фактичне невиконання нею обов`язків, внаслідок чого ОСОБА_2 у табелях обліку робочого часу обліковувались відпрацьовані години, їй нараховувалась та виплачувалась заробітна плата без фактичного перебування на робочому місці.

Таким чином начальник фармацевтичного центру НВМКЦ «ГВКГ» полковник медичної служби ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

ОСОБА_1 зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає та щиро розкаюється.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження №22025000000000783 від 03.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 191, ч.3 с. 28, ч.5 ст. 191 КК України, організація і процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.

Так, 06.02.2026, у НВМКЦ «ГВКГ» відбулися слідчі дії в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 22025000000000783 від 03.07.2025, у яких, серед іншого, встановлювались обставини виконання посадових обов`язків працівником Збройних Сил України ОСОБА_2 , яка з 01.10.2024 перебувала на посаді діловода відділу (обліку, узагальнення та планування постачання медичним майном) у складі фармацевтичного центру НВМКЦ «ГВКГ», очолюваного полковником медичної служби ОСОБА_1 .

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 лише формально обіймає посаду діловода відділу (обліку, узагальнення та планування постачання медичним майном) у складі фармацевтичного центру НВМКЦ «ГВКГ», проте до безпосереднього виконання обов`язків за посадою не залучалась, робочий час проводила на власний розсуд поза межами фармацевтичного центру НВМКЦ «ГВКГ», очолюваного полковником медичної служби ОСОБА_1 .

Вказаний факт підтверджено поясненнями інших працівників відділу та доказами, зібраними у ході досудового розслідування.

Про те, що ОСОБА_2 тривалий час фактично не виконує службові обов`язки діловода відділу (обліку, узагальнення та планування постачання медичним майном) фармацевтичного центру НВМКЦ «ГВКГ», очолюваного полковником медичної служби ОСОБА_1 стало відомо лише 06.02.2026, коли у НВМКЦ «ГВКГ» відбулися слідчі дії в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 22025000000000783 від 03.07.2025.

Оскільки, 09.02.2026 працівник ОСОБА_2 вкотре не прибула на робоче місце, причини відсутності попередньо не повідомлені, спроби зв`язатися засобами мобільного зв`язку для з`ясування обставин її відсутності результатів не дали, її безпосередній начальник - начальник відділу (обліку, узагальнення та планування постачання медичним майном) майор медичної служби ОСОБА_3 лише 09.02.2026 надав рапорт по команді (від 09.02.2026 № 2450-р) про факт неприбуття на робоче місце працівника ОСОБА_2 .

В цей же день ОСОБА_2 надала заяву начальнику НВМКЦ «ГВКГ» про її звільнення із займаної посади за згодою сторін відповідно до вимог чинного законодавства України, яка була погоджена полковником медичної служби ОСОБА_1 .

Наказом начальника НВМКЦ «ГВКГ» (по стройовій частині) від 09.02.2026 № 44 ОСОБА_2 звільнено відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України за згодою сторін.

Водночас встановлено, що полковник медичної служби ОСОБА_4 , усупереч службових обов`язків, не забезпечив контроль за особовим складом очолюваного фармацевтичного центру НВМКЦ «ГВКГ», перевірки наявності особового складу не проводив, факт невиконання ОСОБА_2 службових обов`язків не виявив, про вказаний факт начальнику НВМКЦ «ГВКГ» не доповідав, внаслідок цього за фактичної відсутності ОСОБА_5 на робочому місці до табелів обліку робочого часу вносились відомості про відпрацьовані нею години.

Згідно із приміткою до ст. 172-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Наказом начальника національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (по стройовій частині) № 77 від 15.04.2024 ОСОБА_1 призначено начальником фармацевтичного центру НВМКЦ «ГВКГ».

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут), необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

За приписами ст. 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно зі ст. 17 Статуту на військовослужбовців під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про Збройні Сили України» особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України. Трудові відносини працівників Збройних Сил України регулюються законодавством про працю.

Відповідно до вимог підпункту 6 пункту 13 розділу І Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 15 вересня 2022 року № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 14.10.2024 № 687) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за № 1407/38743 (зі змінами) (далі - Інструкція № 280) організація обліку особового складу покладається: у підрозділах військових частин - на командирів цих підрозділів.

Відповідно до вимог пункту 23 розділу І Інструкції № 280 облік особового складу у військових навчальних закладах, навчальних підрозділах, в тому числі які входять до складу навчальних закладів, частинах забезпечення (обслуговування) військових навчальних закладів, дисциплінарних батальйонах (постійний склад), закладах охорони здоров`я (установах) в системі Міністерства оборони України (постійний склад) та у національних контингентах здійснюється відповідно до правил, встановлених цим розділом.

Відповідно до вимог пункту 19 розділу І Інструкції № 280 командир роти (батареї) стосовно обліку особового складу зобов`язаний: 1) знати весь особовий склад роти (батареї), контролювати ведення обліку особового складу в роті в обсязі вимог, визначених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, та цією Інструкцією; 2) щодня доповідати начальнику штабу батальйону (дивізіону, ескадрильї, полку) відомості про наявність особового складу; 3) щомісячно перевіряти стан обліку особового складу в підрозділах роти, наявність в особового складу документів, що посвідчують особу військовослужбовця, наявність у них відміток (про закріплену особисту зброю, про серію та/або номер паспорта громадянина України, про групу крові та резус-фактор тощо), а також відповідність записів фактичному військовому званню та посаді, на яку призначено військовослужбовця, перевіряти наявність ідентифікаційних жетонів та вживати необхідних заходів для усунення виявлених недоліків.

Функціональні обов`язки начальника фармацевтичного центру НВМКЦ «ГВКГ» затверджені 30.10.2025, згідно з якими, на полковника медичної служби ОСОБА_1 покладено обов`язки: надавати доповіді та звіти про роботу очолюваного центру; організовувати заходи щодо зміцнення дисципліни у фармацевтичному центрі, аналізувати її стан; забезпечує функціонування системи внутрішнього контролю та управління ризиками у фармацевтичному центрі; контролювати виконання розпорядку дня і внутрішнього порядку всім особовим складом фармацевтичних підрозділів. невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції або начальника НВМКЦ «ГВКГ» про випадки вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень іншими посадовими особами НВМКЦ «ГВКГ».

Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Відсутність контролю з боку полковника медичної служби ОСОБА_1 створила передумови для вчинення начальником центру обробки інформації медичного забезпечення та медичних інформаційних систем полковником ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 191, ч.3 с. 28, ч.5 ст. 191 КК України (привласнення заробітної плати працівників та грошового забезпечення військовослужбовців, які фактично не виконували службових обов`язків).

Отже, полковник медичної служби ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними, допустимими доказами по справі, а саме: даними, що містяться в протоколі про військове адміністративне правопорушення від 29.04.2026, рапортом начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення ОСОБА_7 від 24.04.2026, копією матеріалів службового розслідування з метою встановлення причин і умов, що сприяли відсутності 09.02.2026 на робочому місці працівника Збройних Сил України ОСОБА_2 .

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, доведено повністю.

При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставина, що пом`якшує відповідальність правопорушника - щире каяття.

Обтяжуючі відповідальність обставини, передбачені ст. 35 КУпАП, відсутні.

Враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, обставини його скоєння, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки вчинив правопорушення будучи військовослужбовцем під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ч. 2 ст. 172-15, ст. ст. 283, 284 КУпАП, п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя А.М. Гридасова