Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №753/23992/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23992/25

провадження № 2/753/1757/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Шепко А.А.,

представника позивача - адвоката Маркової Т.Л.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки - адвоката Петрика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

06.11.2025 позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з зазначеним позовом.

Ухвалою від 19.11.2025 суд відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи

Позивач просить суд:

1. Змінити визначений Судовим наказом Дарницького районного суду м. Києва від 01.07.2024 року у справі №753/11818/24 розмір стягнення аліментів з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з 11 червня 2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, на 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з 11 червня 2024 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , аліменти в розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня звернення з цією позовною заявою і до досягнення дитиною повноліття.

На обґрунтування позовних вимог зазначив таке.

Судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/11818/24 від 01.07.2024 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з 11.06.2024 і до досягнення старшою дитиною повноліття

Судовий наказ перебуває на виконанні Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (виконавчі провадження № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5).

Починаючи з 25.06.2025 син сторін, ОСОБА_4 , проживає разом з батьком у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачка фактично не проживає з молодшим сином та не займається організацією його утримання, але стягує з позивача аліменти на його утримання.

Відповідачка у встановлений судом строк подала відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначила наступне.

Рішенням суду про розірвання шлюбу було визначено, що обоє дітей будуть проживати з матір`ю. Після фактичного припинення спільного проживання Позивача та Відповідача, діти проживали з матір`ю. Проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 з батьком має виключно тимчасовий характер. Наприкінці червня 2025 року між батьками було погоджено, що під час літніх канікул дитина ОСОБА_5 буде проживати з батьком. Метою проживання було покращення спортивно-фізичного стану сина, який на той час мав надлишкову вагу, а також покращення відносин з батьком шляхом ведення спільного побуту та внесення останнім батьківських коректив у вихованні дитини.

Протягом липня-серпня 2025 року матір зустрічалася з сином, вони разом проводили дозвілля, під час якого мати, на вимогу дитини, давала йому «кишенькові гроші» як в готівковій, так і безготівковій формі на банківський рахунок/карту «Монобанку», яку вона раніше відкрила ОСОБА_6 (копії переказів будуть надані окремо).

Наприкінці серпня 2025 року ОСОБА_4 повідомив матері, що хоче тимчасово піти в іншу школу, що знаходиться поряд з житлом батька (варто зауважити, що за попереднім місцем навчання ОСОБА_5 , протягом першого навчального півріччя 2025 року, в нього суттєво знизився рівень знань, він саботував навчання в школі, перестав заводити дружні стосунки з однокласниками).

З метою покращення показників в навчанні та морально-психологічного клімату в колективі, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 прийняли рішення про переведення ОСОБА_5 до освітнього закладу за місцем фактичного проживання його батька на тимчасовий строк (6 місяців - один рік), після чого, як було домовлено, буде прийняте остаточне рішення про місце проживання ОСОБА_4 (яке наразі не прийняте).

Протягом вересня 2025 року ОСОБА_5 зустрічався з матір`ю, розповідав їй про успіхи в навчанні та повідомив, що не потребує від неї додаткового фінансування, оскільки забезпечений усім необхідним (що згодом було також підтверджено класним керівником школи, де вчиться ОСОБА_5 , під час спілкування останньої з матір`ю ОСОБА_1 ).

Однак з жовтня під час проживання з батьком, ОСОБА_4 перестав спілкуватись з матір`ю взагалі: дитина почала негативно ставитись до матері, перестала відповідати на дзвінки і повідомлення в телефоні (скриншоти переписки додаються), повертала кошти, які мати надсилала йому на вказану вище карту «Монобанку». Причини такої поведінки незрозумілі. З метою встановлення причин відмови ОСОБА_5 у спілкування з рідною матір`ю, остання звернулася і до керівництва школи і шкільного психолога, наразі йде процес збору документів для звернення до Служби у справах дітей та сім`ї.

Отже, проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 з батьком має виключно тимчасовий характер. Відповідачка не надавала згоди на постійне проживання дитини з батьком та не відмовлялася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо утримання дитини. На думку Відповідачки, постійне проживання з батьком неможливе, оскільки Позивач офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, не житла у власності. Натомість, Відповідачка забезпечує обом дітям всі необхідні умови для комфортного проживання у власній квартирі, де є все необхідне для їхнього гармонійного фізичного, розумового та духовного розвитку.

Також, протягом усього періоду тимчасового проживання ОСОБА_4 з батьком, починаючи з липня 2025 року, Відповідачка, розуміючи, що дитина тимчасово перебуває з батьком, добросовісно перераховувала дитині половину отриманих нею щомісячних аліментів для забезпечення його поточних потреб.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Маркова Т.Л. позов підтримала повністю. Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала. Представника відповідачки - адвокат Петрик В.В. просив Суд поновити строк на подання ОСОБА_1 зустрічного позову до ОСОБА_2 , у якому вона просить Суд визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Ухвалою, занесеною до протокола судового засідання від 12.05.2026, Суд у прийнятті зустрічного позову відмовив у зв`язку з суттєвим порушенням строку на його подання, а також недоцільністю розгляду цих вимог в одному провадженні через тривалість розгляду таких вимог порівняно з вимогами щодо аліментів. При цьому Суд урахував висновок Верховного Суду, викладений у подібних правовідносинах у постанові від 25 листопада 2022 року в справі № 521/5667/21, згідно з яким: «Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Отже, відповідно до сталої практики Верховного Суду, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на дитину має той з батьків, з ким фактично проживає дитина (див. постанову), тобто суд не ставить це в залежність від попереднього вирішення спору про місце проживання дитини. Враховуючи наведене, незважаючи на те, що між сторонами може існувати спір про визначення місця проживання дитини, до моменту його вирішення дитина за жодних обставин не може бути позбавлена належних засобів для існування, оскільки її право на гідне життя, розвиток і забезпечення базових потреб є безумовним та підлягає першочерговому захисту. Обов`язок утримання дитини має пріоритетний характер і не може бути поставлений під сумнів або обмежений.». Суд роз`яснив відповідачці право пред`явити такий позов у загальному порядку.

З таких саме мотивів Ухвалою, занесеною до протокола судового засідання від 12.05.2026, Суд відмовив у зупиненні провадження у справі за клопотанням представника відповідачки - адвоката Петрика В.В.- до пред`явлення цього позову у загальному порядку та до набрання законної сили рішенням суду у справі про визначення місця проживання дитини (у разі розгляду пред`явлення цього позову до суду та подальшого відкриття провадження у справі).

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є позивач та відповідачка.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є позивач та відповідачка.

Шлюб між сторонами розірвано рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10.01.2024 у справі № 753/22808/23.

Судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/11818/24 від 01.07.2024 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з 11.06.2024 і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Починаючи з 25.06.2025 син сторін, ОСОБА_4 , проживає разом з батьком у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Цю обставину обидві сторони не заперечували в судовому засіданні.

Згідно з доданими до відзиву квитанціями та випискою по картці «Монобанку» № НОМЕР_3 (дитяча картка, якою користується син сторін, ОСОБА_4 ), - відповідачка у період проживання сина сторін, ОСОБА_4 , з батьком, періодично з 01.06.2025 по 16.12.2026 пересилала кошти, які вона отримувала як аліменти на ОСОБА_4 від його батька (а.с. 32- 43).

Отже, з досліджених судом доказів, установлено, що з 25.06.2025 по дату розгляду справи судом, син сторін, ОСОБА_4 , фактично проживає разом з батьком у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачка фактично не проживає з молодшим сином, однак на підставі Судового наказу Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/11818/24 від 01.07.2024 продовжує отримувати як Стягувачка аліменти на двох дітей з Позивача у цій справі - ОСОБА_2 , а саме: аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з 11.06.2024 і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину

Згідно з ч. 7 ст. 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначив, що після видачі Судового наказу Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/11818/24 від 01.07.2024 у нього суттєво змінились обставини, а саме - дитина ОСОБА_4 з 25.06.2025 фактично проживає з ним і перебуває на його утриманні.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже за змістом наведених правових норм умовою зміни розміру аліментів є зміна обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів.

Саме таким «іншим випадком, передбаченим цим Кодексом» і є ситуація, яка виникла у зв`язку зі зміною з 25.06.2025 фактичного місця проживання дитини - ОСОБА_4 почала проживати разом з батьком.

Зазначені доводи позивача підтверджуються дослідженими судом доказами.

Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку кожної дитини сторін.

Суд, оцінюючи надані позивачем докази, вважає, що він довів, що у нього змінилися обставини, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів Судовим наказом від 01.07.2024 на утримання двох дітей.

Продовжувати стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, ОСОБА_4 , за умови, що ця дитина з 25.06.2025 проживає з ним та перебуває на його утриманні, суперечить зазначеним вище положенням Сімейного кодексу України.

З урахуванням встановлених обставин, Суд стягує аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо розміру аліментів на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені у частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (пункт 55 постанови Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 672/186/24).

Позивач обрав спосіб стягнення аліментів у 1/4 частці від доходу Відповідачки.

Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, наведені у статті 182 СК України. Зокрема, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків (постанова Верховного Суду від 15.10.2025 у справі № 686/28590/23).

При визначенні розміру аліментів на ОСОБА_4 суд враховує, що відомостей про стан здоров`я та матеріальне становище дитини справа не містить; наявність особливостей щодо стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів у справі не доведено; у Відповідачки на утриманні є ще 1 неповнолітній спільний з Позивачем син, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків на утриманні вона не має.

З урахуванням цих обставин, Суд вважає, що стягнення аліментів у рекомендованому мінімальному розмірі на 1 дитину, а саме - у 1/4 частці від доходу Відповідачки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (з урахуванням того, як заявлено вимогу в позові), відповідатиме забезпеченню інтересів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи добросовісну поведінку відповідачки, а саме - що у період проживання сина сторін, ОСОБА_4 , разом з батьком, відповідачка періодично з 01.06.2025 по 16.12.2026 пересилала кошти, які вона отримувала як аліменти на ОСОБА_4 від його батька на дитячу картку « Монобанку », якою користується син сторін, ОСОБА_4 № НОМЕР_3 , тобто повертала самій дитині кошти на її утримання, які стягувалися з батька на користь відповідачки, - стягувати аліменти з відповідачки на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи стягнення з дня звернення до суду з цим позовом (06.11.2025) немає, тому суд присуджує аліменти за загальним правилом, яке діє у справах з предметом позову «зміна розміру аліментів», - починаючи стягнення з дати набрання законної сили цим рішенням суду і до повноліття дитини.

Оскільки старший син сторін, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжує проживати разом з матір`ю, Позивач зобов`язаний сплачувати аліменти на користь Відповідачки на його утримання, однак в іншому, ніж визначено Судовим наказом на двох дітей, розмірі.

З урахуванням обставин справи, Суд вважає, що необхідно змінити розмір аліментів і проводити стягнення у рекомендованому мінімальному розмірі на 1 дитину, а саме - у 1/4 частці від доходу Позивача щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (з урахуванням того, як заявлено вимогу в позові), що відповідатиме забезпеченню інтересів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Підстави для зміни розміру аліментів, які стягуються з Позивача на користь Відповідачки на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - починаючи стягнення з 11.06.2024 (як заявлено вимогу у позові) відсутні (у зв`язку з їх недоведенням).

У зв`язку з цим суд задовольняє позовну заяву частково.

Також, згідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає до стягненню в дохід держави з відповідачки.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України, враховуючи понижуючий коефіцієнт за подання позову в системі «Електронний суд», Суд стягує з відповідачки ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір за вимогу про зменшення розміру аліментів - у розмірі 968,96 грн (1 211,20 грн * 0.8), а також стягує з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за вимогу про стягнення аліментів - у розмірі 968,96 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру та стягнення аліментів задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, визначений судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/11818/24 від 01.07.2024.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дати набрання законної сили цим рішенням суду і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дати набрання законної сили цим рішенням суду і до повноліття дитини.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути судовий збір з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір за вимогу про зменшення розміру аліментів - у розмірі 968,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за вимогу про стягнення аліментів - у розмірі 968,96 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

12.05.2026 Суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Рішення ухвалено та підписано 25.05.2026.

Суддя В.М. Маркєлова