Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №753/21398/25 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №753/21398/25

Суддя: Котенко Р. В.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21398/25

провадження № 2-др/753/69/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі судді Котенко Р. В., розглянувши заяву представника відповідача адвоката Ільїна Олександра Павловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року у цивільній справі № 753/21398/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

09 березня 2026 року від представника позивача адвоката Ільїна Олександра Павловича надійшла заява від 04 березня 2026 року про ухвалення додаткового рішення.

У заяві представник позивача просить вирішити питання розподілу судових витрат у справі та стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 11 459,25 грн та судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення у порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідач свої заперечення щодо заяви та розміру судових витрат не подав, тому суд розглядає заяву представника позивача за наявними матеріалами справи без повідомлення учасників справи.

Суд вирішив, що заяву слід задовольнити частково з таких підстав.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл витрат судом (стаття 141 ЦПК України). Подібний висновок викладено у у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу і сформувала висновок, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (пункт 144 постанови від 26 червня 2024 рок у справі № 686/5757/23; пункт 188 постанови від 22 травня 2024 року у справі № 754/8750/19; пункт 119 постанови 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Також Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц, від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

За висновком Великої Палати Верховного Суду критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 189 постанови від 22 травня 2024 року у справі № 754/8750/19; пункт 145 постанови від 26 червня 2024 рок у справі № 686/5757/23; пункт 179 постанови від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) також зазначено, що:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

142. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

143. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

Отже, для того щоб суд визнав судові витрати такими, що підлягають відшкодуванню, вони повинні відповідати обом критеріям: бути реальними (фактично понесеними) та розумними (пропорційними). Суд, застосовуючи ці критерії, забезпечує справедливий розподіл судових витрат між сторонами і запобігає зловживанням з боку однієї зі сторін.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Щодо вимоги представника позивача про відшкодування позивачці судового збору, суд зазначає, що у рішенні Дарницького районногосуду м. Києва від 02 березня 2026 року у цивільній справі № 753/21398/25 судом вже було вирішено питання про розподіл судового збору та стягнуто з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, а, отже, в цій частині вимоги сторони позивача не підлягають задоволенню.

Крім того, у позовній заяві представник позивача просив суд покласти на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 459,25 грн.

У позовній заяві представник позивача вказував, що станом на день подання позову до суду позивачка фактично понесла витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 570,00 грн та розмір витрат на правничу допомогу у подальшому залежитиме від тривалості та інших обставин судового провадження.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надані:

1.) копія Договору про надання правничої допомоги №О339 від 30.09.2025, відповідно до п. 3.1. якого гонорар Бюро за надану правничу допомогу складається з сукупної вартості фактично наданих послуг, вартість кожного виду яких погоджена сторонами в додатку №1 до Договору;

2.) копія Акту № 1 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору №О339 від 30.09.2025, складеного 31.10.2025, відповідно до п. 2 якого встановлено перелік послуг, наданих у жовтні 2025 року, вартість яких у загальному розмірі складає 3 528,00 грн, а саме:

- усна консультація, пов`язана зі складанням та направленням позовної заяви про розірвання шлюбу у розмірі 393,00 грн;

- складання позовної заяви про розірвання шлюбу у розмірі 3 135,00 грн.

3.) копія Акту № 2 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору №О339 від 30.09.2025, складеного 30.01.2026, відповідно до п. 2 якого встановлено перелік послуг, наданих за січень 2026 року, вартість яких у загальному розмірі складає 4 340,00 грн., а саме:

- складання проєкту заяви про визнання позову, яка може бути направлена позивачем відповідачу, у розмірі 1 440,00 грн;

- виїзд у судове засідання, що не відбулося з причин незалежних від виконавця, у розмірі 1 045,00 грн.

- усна консультація пов`язана із роз`ясненням причин та порядку відкладення судового розгляду справи, можливості розгляду справи без участі сторін, можливості затягування розгляду справи відповідачем, порядку його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи у розмірі 1 855 грн.

4.) копія Акту № 3 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору №О339 від 30.09.2025, складеного 02.03.2026, відповідно до п. 2 якого встановлено перелік послуг, наданих 02.03.2026, вартість яких у загальному розмірі складає 3 591,25 грн, а саме:

- виїздув судове засідання, що не відбулося з причин незалежних від виконавця, у розмірі 1 045,00 грн.

- усна консультація пов`язана із роз`ясненням причин необхідності подання заяви про розгляд справи без участі, порядку відшкодування судових витрат, можливості розгляду справи без участі сторін, можливості затягування розгляду справи відповідачем шляхом подання апеляційної скарги, порядку його повідомлення про винесене рішення, строку та порядку вступу рішення суду в законну силу, порядку направлення рішення судом до органів ДРАЦС у розмірі 2 546,25 грн.

5.) копія фільтрованої виписки за період з 30.09.2025 по 03.03.2026 щодо оплати послуг згідно з Договором №0339 від 30.09.2025 про надання правової допомоги.

Надаючи оцінку долученим до заяви представником позивача доказам, суд звертає увагу, що відповідно до процесуального законодавства представник діє виключно в інтересах сторони, з якою останній підписав відповідний договір. Складання будь-яких процесуальних заяв, клопотань на користь протилежної сторони, суперечить самій суті представництва та захисту інтересів позивача, а тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за складання проєкту заяви про визнання позову у розмірі 1 440,00 грн не підлягає задоволенню.

Крім того, суд вбачає необґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за виїзд 23.01.2026 представника позивача в судове засідання, що не відбулося з причин незалежних від виконавця, у розмірі 1 045,00 грн, адже факт того, що представник позивача прибув до суду на зазначене судове засідання, не підтверджується жодними доказами. В матеріалах справи міститься лише заява позивачки від 23.01.2026 про розгляд справи без її участі.

З огляду на те, що відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв, разом з тим суд вважає, що частина суми понесених позивачем витрат на правову допомогу є необгрунтованою, у зв`язку із чим суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню та покладає на відповідача витрати позивача на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 8 974,25 грн (із розрахунку 11 459,250- 1 440,00 - 1 045,00 = 8 974,25).

Керуючись статтями 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача адвоката Ільїна Олександра Павловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 974,25 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р. В. Котенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua