Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №515/765/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/765/26

Провадження № 3/515/1347/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., секретар судового засідання Комерзан Л.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно непрацевлаштованої, паспорт громадянки України № НОМЕР_1 , виданий 14 січня 2020 року Органом 5146, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 764091, складеним 21 квітня 2026 року, ОСОБА_1 19 березня 2026 року близько 11 години 30 хвилин, перебуваючи по АДРЕСА_1 , висловлювалася нецензурною лайкою на адресу гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та допустила правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

ОСОБА_1 суду пояснила, що дійсно виражалася на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою у ході сварки у дворі та біля двору будинку, яка виникла щодо оренди житлового будинку, остання виганяла її з житла, але їй ніде було жити; умислу на вчинення дрібного хуліганства не мала. На теперішній час звільнила житловий будинок.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: зокрема, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші документи, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст.6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 надано:

протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 764091 від 21 квітня 2026 року;

рапорт про надходження повідомлення на лінію 102 про те, що 24 березня 2026 року під час прийому громадян до ПОГ ОСОБА_3 звернулася мешканка с. Струмок ОСОБА_2 з заявою про притягнення до адміністративної відповідальності мешканки с.Струмок ОСОБА_1 , яка 19 березня 2026 року близько 11 години 30 хвилин на вул.Перемоги, буд. 75, висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою;

заяву ОСОБА_2 від 24 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності мешканки с. Струмок ОСОБА_1 , яка 19 березня 2026 року близько 11 години 30 хвилин біля двору на АДРЕСА_2 , висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 24 березня 2026 року, де остання показала, що надала в оренду ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_2 три роки тому. Вказаний житловий будинок належить їй, однак правовстановлюючі документи вона не виготовила. На початку 2026 року вона попросила ОСОБА_1 звільнити житло, оскільки остання привела його до занедбаного стану. 19 березня 2026 року близько 11 години 30 хвилин вона підійшла до двору зазначеного будинку, щоб поговорити з ОСОБА_4 . Остання вийшла на вулицю та відразу почала на неї кричати. У ході сварки вона висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21 квітня 2026 року, згідно з якими остання показала, що близько трьох років проживає у будинку АДРЕСА_2 , який винаймає у ОСОБА_2 за усної домовленості. Остання обіцяла виготовити правовстановлюючі документи на житло, але цього не зробила, та вимагала, щоб вона звільнила будинок. Так, 19 березня 2026 року близько 11 години 30 хвилин до двору прийшла ОСОБА_5 . У ході розмови між ними виникла сварка, під час сварки вона висловлювалася на адресу ОСОБА_5 нецензурними словами. Вину свою визнала.

Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.

Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП, є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.

Верховний Суд України у постанові від 04 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.

Відповідно до вимог ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що дії ОСОБА_1 були вчинені з мотивів очевидної неповаги до суспільства, громадського порядку чи спокою громадян. Судом встановлено, що 19 березня 2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у дворі домоволодіння та біля нього сталася сварка на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків щодо оренди житла, а тому у даному випадку у діях ОСОБА_1 відсутні такі суб`єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.

Крім того, подія мала місце на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичним проживання ОСОБА_1 , що не є громадським місцем у розумінні ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З досліджених матеріалів справи не вбачається в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

За такого, суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 дій, спрямованих на порушення громадського порядку, тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.247, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя В.О. Луцюк