Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №498/79/25 — Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/79/25

Провадження по справі №2/498/165/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року сел. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чернецької Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Гонтаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Велика Михайлівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про оспорювання батьківства,

встановив:

14 січня 2025 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про оспорювання батьківства. Обґрунтовує позовні вимоги, тим що перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний в судовому порядку. У них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишилась проживати з відповідачкою. ОСОБА_1 в той час постійно їздив на заробітки в інші міста України. А після народження дитини позивачу постіно рідні відповідачки та сусіди говорили, що ОСОБА_4 не його дитина , що відповідачка в його відсутність перебувала ще в стосунках з іншими чоловіками і навіть дитина не схожа на нього, але ОСОБА_1 не вірив. Тобто у відповідачки було своє особисте життя. Після розлучення ОСОБА_1 відповідачці сплачував аліменти в розмірі 3000 грн. Крім того, позивач дізнався, що відповідачка повідомила іншим , що ОСОБА_1 , не є біологічним батьком. Також, під час телефонних розмов відповідачка завжди повідомляла позивачу щоб він не казав дочці при зустрічах, що він її батько. Всі ці факти змусили ОСОБА_1 сумніватись у батьківстві. Просить суд, виключити відомості про батьківство з актового запису №103 від 20 квітня 2017 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не надав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду від неї надійшла заява в якій вона просить суд слухати справу у її відсутність, позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

20 жовтня 2025 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області від позивача ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення доказів шляхом призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.

26 листопада 2025 року судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. На вирішення поставити питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?.

02 лютого 2026 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області повернулись матеріали цивільної справи №498/79/25 та повідомлення про неможливість проведення судової експертизи від Вінницького науково-дослідницького експертно-кримінальстичного центру МВС України №19/102/10/2 від 26.11.2025 року. Як зазначає експертна установа, на 30.12.2025 для відбору експериментальних зразків до Вінницького НДЕКЦ МВС громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_3 не з`явились, тому відбір експериментальних зразків не було проведено. 22.01.2026 до Вінницького НДЕКЦ МВС повторно викликались учасники справи, ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_3 з`явились для відбору експериментальних зразків, але відбір не проводився через неявку ОСОБА_1 . У зв`язку із вищезазначеним та відповідно до ч.8 ст.72 ЦПК України, неможливо провести судової молекулярно-генетичну експертизу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали шлюб 25 березня 2016 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ширяївського районного управління юстиції в Одеській області про що було складено актовий запис за №15, однак Великомихайлівьким районним судом Одеської області у справі № 498/61/19 від 26 лютого 2019 року винесено рішення про розірвання шлюбу.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 20 квітня 2017 , в графі батьки вказано: батько « ОСОБА_1 », мати « ОСОБА_6 ».

Як роз`яснено у п. п. 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05. 2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї, як батька, з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Проте, в матеріалах справи відсутні відповідні докази на підтвердження доводів позивача щодо відсутності кровного споріднення між дитиною та позивачем.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи судами, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Згідно зі ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Позивач був належним чином повідомлений про призначення судом генетичної експертизи у даній справі.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Передумовою звернення до суду у справах про виключення запису про батьківство є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 676/1200/20.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що виключення з актового запису відомостей про батька дитини без документально підтвердженої відсутності кровної спорідненості між ним та дитиною, є негативним наслідком для дитини та не відповідає її інтересам. Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Позивачем у тексті описової частини позовної заяви зазначено, що на час шлюбу він перебував у іншому місті і зі слів інших осіб відповідачка перебувала в стосунках з іншими чоловіками.

Предметом доказування у спорі про оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини (позивачем), є доведення відсутності кровного споріднення з дитиною, а також необізнаність позивача в момент реєстрації, що він не є біологічним батьком дитини. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, позивач (особа, яка оспорює батьківство) має надати докази, що він не є батьком дитини, а також докази, що в момент реєстрації себе батьком дитини він не знав, що не є її батьком (постанова Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 201/6130/19 (провадження № 61-9966св21)).

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про оспорювання батьківства –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.С. Чернецька