Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №740/740/18 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 травня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/740/18

Головуючий у першій інстанції – Олійник В. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/966/26

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.

секретар: Шкарупа Ю.В.

заявник: ОСОБА_1

заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

розглянув у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (суддя Олійник В.П.), постановлену у м.Ніжин,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа №740/740/18 від 20 червня 2018 року, виданого Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, таким, що не підлягає виконанню. Заяву мотивовано тим, що 29 травня 2012 року заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ПАТ «Універсал банк» 216 911,12 грн боргу за кредитним договором №06/1364к-06 від 13 листопада 2006 року та 2169,11 грн судових витрат. 01 червня 2018 року Ніжинським міськрайонним судом постановлено ухвалу по справі №740/740/18 про заміну стягувача з ПАТ «Універсал банк» на ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». 24 листопада 2022 року заступником начальника Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі було відкрито ВП 70395884 про примусове виконання виконавчого листа №740/740/18 від 20 червня 2018 року. За доводами ОСОБА_1 , пред`явлення виконавчого листа до виконання відбулося вже після закінчення строку на його пред`явлення. Вказує, що про відкрите щодо нього виконавче провадження заявник не знав, матеріали виконавчого провадження не отримував. Дізнався лише коли намагався здійснити перереєстрацію 18 грудня 2024 року свого автомобіля на дружину і того ж дня автомобіль було вилучено працівниками поліції. ОСОБА_1 посилається, що в документах виконавчого провадження невірно вказано його прізвище, отже боржник – зовсім інша людина. 18 березня 2025 року заявником було направлено на адресу Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (далі – Ніжинський ВДВС) заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», пов`язаною зі зміною прізвища боржника, проте виконавче провадження лишається не закритим. Вважає, що в даному випадку виникає ризик можливого у подальшому подвійного стягнення, оскільки прізвище, яке вказане в оскаржуваному виконавчому листі, і дійсне прізвище, яке вказане в паспорті, є відмінним. За доводами ОСОБА_1 , виконавчий лист потрібно визнати таким, що не підлягає виконанню, як такий, що порушує право боржника на захист від подвійного стягнення та пред`явлення виконавчого листа до виконання вже відбулося після закінчення строку на пред`явлення його до виконання.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2026 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвалу суду мотивовано тим, що строки пред`явлення виконавчого листа на виконання заочного рішення суду від 29 травня 2012 року стягувачем ПАТ «Універсал Банк» і в подальшому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як заміненої сторони стягувача відповідно до ухвали суду від 01 червня 2018 року – дотримані. Також суд дійшов висновку, що заявник ОСОБА_1 не може безумовно вважатись іншою особою від ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому провадженні і зокрема зобов`язаний надавати державному виконавцю під час здійснення виконавчого провадження актуальну інформацію щодо себе, також стягувач і державний виконавець не позбавлені можливості звернення до суду із відповідними обґрунтованими вимогами щодо заміни сторони виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд у своїй ухвалі посилається на повідомлення Ніжинського ВДВС, поданого 27 січня 2026 року, як на підставу для відмови в задоволенні заяви, проте доказів указаному повідомленню про колись відкриті виконавчі провадження надано не було. Тобто суд фактично прийняв рішення на підставі повідомлення без належних, допустимих і достовірних доказів зацікавленої особи. Натомість заявником було надано належним чином завірені копії постанов про відкриття та закінчення виконавчого провадження №52339131 від 26 вересня 2016 року, з яких вбачається, що первісний стягувач ПАТ «Універсал Банк» свого часу порушив строки пред`явлення виконавчого листа до виконання, яке вже майже відбулося після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання, а саме 26 вересня 2016 року коли вперше було звернення оскаржуваного виконавчого листа до виконання. ОСОБА_1 звертає увагу, що право та обов`язок щодо заміни сторони виконавчого провадження покладено саме на стягувача і державного виконавця, які відмовляються це робити, отже оскаржуваний виконавчий документ з такими порушеннями Закону України «Про виконавче провадження» в такому вигляді не має виконуватися і має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції відповідає.

По справі встановлено, що заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 216 911,12 грн та судові витрати у розмірі 2 169,11 грн; в іншій частині позову відмовлено (а.с.29-31).

Постановою старшого державного виконавця Ніжинського міськрайонного ВДВС від 26 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/2514/630/12, виданого 29 травня 2012 року Ніжинським міськрайонним судом, про стягнення 216 911,12 грн боргу (а.с.53).

Постановою старшого державного виконавця Ніжинського міськрайонного ВДВС від 02 червня 2017 року на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий документ стягувачу (а.с.53 зворот).

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 липня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Універсал Банк» про заміну сторони у справі у зв`язку з тим, що судове провадження закінчено (а.с.32).

Також ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 жовтня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження (а.с.33).

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 червня 2018 року замінено сторону стягувача по виконанню заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2012 року (справа №2/2514/630/12) про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором – з ПАТ «Універсал Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (а.с.34).

На підставі вказаної ухвали суду 20 червня 2018 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 216 911 грн 12 коп. та судових витрат у розмірі 2 169 грн 11 коп. (а.с.14).

Постановою заступника начальника Ніжинського ВДВС від 24 листопада 2022 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №6/740/35/18, виданого 20 червня 2018 року (а.с.16).

Згідно з листом Ніжинського ВДВС від 10 квітня 2025 року на звернення представника боржника 01 квітня 2025 року до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було направлено вимогу державного виконавця про необхідність звернення сторони стягувача до Ніжинського міськрайонного суду за виправленням помилки у виконавчому документі (а.с.8).

19 травня 2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду із заявою про виправлення описки у виконавчому листі 740/740/18, оскільки зазначено невірно прізвище боржника « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 », у задоволенні якої ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2025 року відмовлено повністю (а.с.13).

Постановою старшого державного виконавця Ніжинського ВДВС від 25 червня 2025 року описано арештоване майно: транспортний засіб автомобіль AUDI А6, темно синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , універсал, коробка передач автомат, VIN код НОМЕР_2 , наявний ключ. Пробіг невідомий, двері опечатані, бензин. Є пошкоджене лаково-фарбове покриття, подряпини (а.с.20-21).

Відповідно до листа Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області від 07 липня 2025 року в ході перевірки за обліками Управління встановлено, що 12 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Ніжинського МВ УДМС України в Чернігівській області з приводу обміну паспорта громадянина України у зв`язку з неточністю запису та був документований паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_1 (а.с.81).

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява № 22774/93; рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», заява № 18357/91).

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 755/7805/13-ц (провадження № 61-16585св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11 (провадження № 61-45337св18), від 13 березня 2019 року у справі № 755/388/15-ц (провадження № 61-15980св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.

Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11, провадження № 61-45337св18.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 грудня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-11769ав23), від 09 лютого 2023 року у справі № 824/85/21 (провадження № 61-12579ав22), від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц (провадження № 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги щодо ухвалення рішення на підставі повідомлення Ніжинського ВДВС без належних, допустимих і достовірних доказів є безпідставними.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За матеріалами справи встановлено, що вперше виконавчий лист на виконання заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2012 року було видано судом 29 травня 2012 року, про що свідчить, зокрема постанова старшого державного виконавця Ніжинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 26 вересня 2016 року, якою відкрито виконавче провадження із примусового виконання вказаного виконавчого листа (а.с.53). Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт постановою відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції від 29 жовтня 2012 року (а.с.68).

Відповідно до довідки Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2025 року цивільна справа №2514/2431/12 за позовною заявою ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу була знищена судом за закінченням строку зберігання на підставі «Переліку судових справ, і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 07 грудня 2017 року №1087 (а.с.28).

На запит суду першої інстанції про надання матеріалів виконавчих проваджень з примусового виконання заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором із наданням даних про їх звершення до 24 листопада 2022 року Ніжинським відділом ДВС у Ніжинському районі Чернігівської області було надано відомості з системи АСВП.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: 1) об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; 2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; 3) виготовлення документів виконавчого провадження; 4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження; 5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження; 6) підготовка статистичних даних; 7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження; 8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву; 9) формування Єдиного реєстру боржників. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

З листа Ніжинського ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області від 26 січня 2026 року вбачається, що у відділі на виконанні перебували виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ «Універсал Банк»: №52339131 з примусового виконання виконавчого листа №2/2514/630/12, виданого 29 травня 2012 року (завершено 02 червня 2017 року п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»); №46113592 з примусового виконання виконавчого листа №2/2514/630/12, виданого 29 травня 2012 року (завершено 21 червня 2016 року п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»); №38830931 з примусового виконання виконавчого листа №2/2514/630/12, виданого 29 травня 2012 року (завершено 24 листопада 2014 року п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»; №34937285 з примусового виконання виконавчого листа №2/2514/630/12, виданого 29 травня 2012 року (завершено 10 червня 2013 року п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»); №57147737 з примусового виконання виконавчого листа №6/740/35/18, виданого 20 червня 2018 року (завершено 17 грудня 2020 року п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

З викладеного вбачається, що виконавчі провадження були завершені з підстав, які не позбавляли стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання, у зв`язку з чим строки для пред`явлення його до виконання переривалися.

Таким чином, є обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що строки пред`явлення виконавчого листа на виконання заочного рішення суду від 29 травня 2012 року стягувачем дотримані.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про ненадання Ніжинським ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області доказів про колись відкриті виконавчі провадження, оскільки в листі від 26 січня 2026 року зазначено про відсутність можливості надати додаткові відомості у зв`язку зі спливом встановлених строків зберігання переданих до архіву матеріалів виконавчих проваджень.

Враховуючи, що у вказаному листі міститься інформація, отримана органом державної виконавчої служби з офіційної електронної інформаційно-комунікаційної системи Міністерства юстиції України - автоматизованої системи виконавчого провадження, відсутні підстави стверджувати, що викладена інформація є неналежним і недопустимим доказом.

Також суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не може безумовно вважатись іншою особою від ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому провадженні, оскільки ОСОБА_1 після ухвалення заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2012 року звертався до компетентного органу з приводу обміну паспорта у зв`язку з неточністю запису. При цьому виконавчий лист містить відомості, які ідентифікують боржника, зокрема дату народження, ідентифікаційний податковий номер, зареєстроване місце проживання, які узгоджуються з паспортними даними ОСОБА_1 та його карткою платника податків.

Отже, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є законною та обґрунтованою.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Такі доводи фактично зводяться до незгоди боржника з висновками суду першої інстанції, та є подібними доводам, які викладені у заяві, мотивована відповідь на які надана судом першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: