Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №742/2286/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1921/26

Єдиний унікальний № 742/2286/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого – судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору.

ТОВ «Фінпром Маркет» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №71182147 від 12.09.2025 р. у загальному розмірі 27 063,40 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фінпром Маркет» посилалось на те, що 12.09.2025 р. між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №71182147 .

25.02.2026 р. між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №25/02/26, за умовами якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінпром Маркет» право вимоги за кредитним договором №71182147, укладеним між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Посилаючись на те, що за умовами вказаного договору факторингу позивач прийняв належні права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг №71182147 від 12.09.2025 р., у розмірі 27 063,40 грн., а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останнім заборгованість непогашена, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Ухвалою судді від 27.04.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідно до п.4 ч.8 ст.128, ст.131 ЦПК України, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

III. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

12.09.2025 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №71182147, за умовами якого кредитодавець надає клієнту грошові кошти у розмірі 14 000 грн на умовах строковості на 30 днів, зворотності, платності, а клієнт зобов`язавсь повернути кредит та сплатити процентну ставку 0,650 % в день, процентну ставку за понадстрокове користування кредитом 4,00 % в день, пеня 4 % в день, які нараховуються виходячи зі строку фактичного користування кредитом, строком до 11.10.2025 р. /а.с.13 зв.-16/.

Вказаний договір про споживчий кредит, таблицю обчислення загальної вартості кредиту відповідач підписав електронним підписом 12.09.2025 р. одноразовим ідентифікатором 80212.

11.10.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №15960007 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71182147 від 12.09.2025 р., за умовами якого сторони домовились продовжити строк кредитування на 30 днів, строком до 10.11.2025 р.

Відповідно до додаткової угоди, нарахування процентів здійснюється зі ставкою 1% в день /а.с. 22/.

Вказану додаткову угоду до договору про споживчий кредит, таблицю обчислення загальної вартості кредиту відповідач підписав електронним підписом 11.10.2025 р. одноразовим ідентифікатором 42137 /а.с.18/.

Факт зарахування 12.09.2025 р. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 14 000 грн, підтверджується копією платіжної інструкції вих. №9с17511d-f213-4e25-be9e-3ec8991a7f70 від ТОВ «Європейська платіжна система» /а.с.10/.

Відповідно до інформації наданої АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_3 . Також, банком надано інформацію про рух коштів по картці за період з 12.09.2025 по 15.09.2026 р., з якої вбачається, що 12.09.2025 р. на рахунок ОСОБА_1 були нараховані грошові кошти у розмірі 14 000 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №71182147 від 12.09.2025 р. вбачається, що за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 27 063,40 грн, з яких: 13 370 грн. заборгованість за тілом кредиту; 4 641 грн заборгованість за процентами; 2 100 грн. заборгованість за комісією; 6 952,40 заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за понадстрокове користування кредитом /а.с.6/.

25.02.2026 р. ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №25/02/26, за умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» прийняло належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №71182147 від 12.09.2025 р. /а.с.20-23/.

ІV. Оцінка суду.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.626,629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Судом установлено, що 12.09.2025 р. відповідачем із застосуванням електронного підпису було укладено в електронній формі договір №71182147 про надання коштів у кредит на загальну суму кредиту 14 000 грн, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Тобто, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Вимоги позивача, щодо стягнення з ОСОБА_1 процентів за понадстрокове користування кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору №71182147 від 12.09.2025 р. сторони при його укладенні добровільно погодили процентну ставку за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4,00 % на день. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначені проценти за понадстрокове користування кредитом не є штрафною санкцією, неустойкою чи пенею в розумінні ст.ст.549-552 ЦК України, а є платою за фактичне користування грошовими коштами понад встановлений договором строк, що прямо передбачено умовами договору та узгоджується з правовою природою кредитних відносин.

Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 р., що набрав чинності 24.12.2023 р., статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Оскільки кредитний договір №71182147 укладено 12.09.2025 р., тобто після набрання чинності зазначеними змінами та спливу перехідних періодів, встановлених п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону, на момент укладення договору діяла гранична денна ставка - не більше 1%.

Таким чином, передбачена п.2.2 договору ставка за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4,00 % на день суперечить імперативним вимогам законодавства у сфері споживчого кредитування та не підлягає застосуванню в частині перевищення встановленої законом межі.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом здійснювалося за період з 11.11.2025 по 23.11.2025 р. включно (13 днів).

З урахуванням встановленої законом граничної денної ставки 1%, розмір процентів за понадстрокове користування кредитом становить: 13 370 грн ? 1% ? 13 днів = 1 738,10 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 комісії в розмірі 2 100,00 грн. є необґрунтованим, оскільки в кредитному договорі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не зазначило та не надало докази наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Сама по собі процедура адміністрування кредиту є обов`язком кредитора і не є окремою послугою, що підлягає додатковій оплаті споживачем.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини справи, розглядаючи позов у межах заявлених позовних вимог та наданого розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову на суму 19 749,10 грн. , що складається з заборгованість за тілом кредиту 13 370 грн., процентами 4 641 грн. та процентами за понадстрокове користування кредитом 1 738,10 грн.

VI. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (73%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 943,55 грн.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 4 500 грн., які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 р., витяг з Акту № 10ФП про надання юридичної допомоги від 09.03.2026 р.

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, пропорційність задоволених позовних вимог, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.

Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором №71182147 від 12.09.2025 р., в розмірі 19 749 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн. 10 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати у розмірі 1 943 (одна тисяча дев`ятсот сорок три) грн. 55 коп. судового збору та 2 000 (дві тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» ЄДРПОУ 43311346 (вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).

Суддя В.Г. Павлов