Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №751/2148/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2148/26

Провадження №2/751/1561/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 2152814 у розмірі 70 388 гривень 93 копійки та понесених судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 10 березня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2152814 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort». Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Селфі Кредит» які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.

23 грудня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 23122025/1, за умовами якого останнє набуло право вимоги за Кредитним договором № 2152814, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 23 грудня 2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором № 2152814 в розмірі 70 388 гривень 93 копійки, з яких: 23 699 гривень 93 копійки – сума заборгованості за основною сумою боргу; 41 949 гривень – сума заборгованості за процентами; 4 740 гривень – сума заборгованості за пенею.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 18 березня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

19 травня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнає частково в частині основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 23 699 гривень 93 копійки, проте категорично не погоджується з розрахунком процентів та штрафних санкцій. Оскільки кредит надано у березні 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, нарахування штрафів є незаконним, тому вважає, що в цій частині вимог слід відмовити повністю. Нарахування процентів після виходу в прострочку є незаконним. Позивач мав право нараховувати виключно передбачені ст. 625 ЦК України 3% річних. Просить відмовити у стягненні процентів у розмірі 41 949 гривень через відсутність правомірного розрахунку процентів у межах належного строку.

20 травня 2026 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо: - наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) картки банку (рахунку), відкритого у банку станом на 10 березня 2025 року та 12 березня 2025 року; - належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) картки (рахунку) № НОМЕР_2 ; - надходження на вказаний картковий рахунок грошових коштів у розмірі 20 000 гривень та 3 700 гривень за періоди з

10 березня 2025 року по 13 березня 2025 року та з 12 березня 2025 року по

15 березня 2025 року; - виписки по картковому рахунку, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_2 , про рух грошових коштів за період з 10 березня 2025 року по 12 квітня 2025 року.

22 травня 2026 року від відповідача надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів, в обґрунтування яких зазначає, що позивач зобов`язаний був подати всі наявні докази разом з позовною заявою. Подання позову з необґрунтованою сумою без наявності первинних документів та спроба збирати їх під час судового процесу є грубим процесуальним порушенням. Крім того, у відзиві він визнав факт отримання та наявність заборгованості за тілом кредиту. Оскільки цей факт ним визнається і не заперечується, витребування банківської виписки є абсолютно зайвим, не впливає на суть спору та лише затягує розгляд справи.

Вирішуючи клопотання про витребування доказів, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 2, 4, 5 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з положеннями ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Позивач звертаючись з позовом до відповідача надав докази на підтвердження перерахування коштів за кредитним договором, разом з тим посилань про неможливість подання будь-яких інших доказів позовна заява не містить.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що відповідачем не заперечується факт отримання кредитних коштів, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10 березня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір № 2152814 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 20 000 гривень строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів (а.с. 5-11).

Відповідно до п. 1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.3 цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_2 .

Також, відповідачем підписано графік платежів, де погоджено види платежів за кредитом, кількість днів у розрахунковому періоді, проценти за користування кредитом, загальну вартість кредиту (а.с. 11-12).

Кредитний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х853.

Підписанням паспорта споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором Т763 відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с. 16-17).

ТОВ «Селфі Кредит» виконало умови договору № 2152914 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 10 березня 2025 року та перерахувало відповідачу через надавача послуг з переказу коштів ТОВ «ПЕЙТЕК» грошові кошти у розмірі 20 000 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_3 (а.с. 18).

12 березня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору № 2152814 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 10 березня 2025 року, за умовами якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 3 700 гривень (а.с. 13).

ТОВ «Селфі Кредит» виконало умови додаткової угоди до договору № 2152814 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» та перерахувало відповідачу через надавача послуг з переказу коштів ТОВ «ПЕЙТЕК» грошові кошти у розмірі 3 700 гривень на картковий рахунок

№ НОМЕР_3 (а.с.19).

23 грудня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 23122025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги ТОВ «Селфі Кредит» до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 24-28).

Відповідно до реєстру боржників від 23 грудня 2025 року до Договору факторингу №23122025/1 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 2152814 в розмірі 70 388 гривень 93 копійки, з яких: 23 699 гривень 93 копійки – сума заборгованості за основною сумою боргу, 41 949 гривень – сума заборгованості за відсотками, 4 740 гривень – сума заборгованості за пенею.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 2152814 про надання споживчого кредиту від 10 березня 2025 року, виконаного ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», заборгованість ОСОБА_1 станом на 23 грудня

2025 року складає 70 388 гривень 93 копійки (а.с. 20-23).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 Кодексу).

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з положеннями статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до ст. ст. 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Щодо стягнення з відповідача пені за укладеним договором, суд зазначає таке.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором від 10 березня 2025 року № 2152814 надання коштів на умовах споживчого кредиту, сума заборгованості ОСОБА_1 складає 70 388 гривень 93 копійки, первісним кредитором нараховано штрафні санкції у загальному розмірі 11 850 гривень, відповідачем здійснювались періодичні платежі на погашення заборгованості всього на загальну суму 33 306 гривень 07 копійок, які первісним кредитором розподілено наступним чином: на сплату тіла кредиту - 0,07 гривень, на погашення відсотків – 26 196 гривень, на сплату штрафних санкцій – 7 110 гривень.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого

2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, нарахування первісним кредитором штрафних санкцій за невиконання зобов`язань за договором у загальному розмірі 11 850 гривень у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку, що

ОСОБА_1 порушив зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, а тому на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, заборгованість за кредитним договором № 2152814 від 10 березня 2025 року, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» становить 58 538 гривень 93 копійки, з яких 23 699 гривень 93 копійки – сума заборгованості за основною сумою боргу, 34 839 гривень – сума заборгованості за відсотками.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати

(а.с. 44), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2 214 гривень 18 копійок (58538,93 х 2662,40/70388,93).

На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 2152814 від 10 березня 2025 року в розмірі 58 538 гривень 93 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 214 гривень 18 копійок.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014, НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк»)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Суддя Р.М. Топіха