Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №732/349/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/349/26

провадження№ 2-др/732/3/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2026 м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання – Пінчук С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за заявою представника позивача – адвоката Литвина Артема Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» через свого представника Литвина Артема Михайловича звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просив стягнути з відповідачки різницю між фактичним розміром шкоди (фактичною вартістю відновлювального ремонту) і страховою виплатою у розмірі 26978,40 грн. Також представник позивача просив стягнути з відповідачки судові витрати: витрати по сплаті судового збору в розмірі 2622,40 грн, витрати на отримання експертного звіту про оцінку автотоварознавчого дослідження в розмірі 6000,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

Заочним рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено повністю. Стягнуто з відповідачки ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди (фактичною вартістю відновлювального ремонту) і страховою виплатою у розмірі 26978,40 грн, а також стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 2622,40 грн та 6000,00 грн витрат на отримання експертного звіту про оцінку автотоварознавчого дослідження.

19 травня 2026 року до суду звернувся представник позивача – адвокат Литвин А. М. із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення із відповідачки витрат на професійну правничу допомогу.

Частина 3 ст. 270 ЦПК України закріплює, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З огляду на вказане, заява призначена до розгляду без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд заяви щодо ухвалення додаткового рішення слухався за відсутності всіх учасників справи, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 77-80 ЦПК України.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачу по справі ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» правничу допомогу надавав адвокат Литвин А. М. на підставі договору про надання правничої допомоги 01 січня 2026 року.

Представник відповідача подав до суду договір про надання правничої допомоги від 01 січня 2026 року, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 01.01.2026, акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 01.01.2026 – від 19.05.2026.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 01.01.2026 розмір винагороди адвокату за надання правової допомоги у спорі ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» з ОСОБА_1 щодо стягнення з неї збитків, завданих транспортному засобу позивача внаслідок ДТП, в суді першої інстанції складає 10000,00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 19.05.2026 відповідно до договору про надання правової допомоги від 01.01.2026, адвокат Литвин А. М. надав ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» юридичні послуги в межах цивільної справи №732/349/26 на суму 10000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Оцінюючи співмірність витрат зі складністю цієї справи, ціни позову, обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду, реального часу, необхідного для виконання таких послуг, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідність їх за критерієм реальності, розумності їхнього розміру, безпосередню участь у судовому засіданні адвоката, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими, а тому суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 141, 142, 247, 258-261, 270, 353-354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача – адвоката Литвина Артема Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» 10000,00 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення складне та підписане 27.05.2026.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» (адреса: вул. Центральна, 13а, с. Малий Листвен Чернігівського району Чернігівської області, 15063, код ЄДРПОУ 30844997).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Суддя А. О. Бойко