Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №607/26456/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2026 Справа №607/26456/25 Провадження №2-а/607/50/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: Дзюбановського Ю.І.,

при секретарі судового засідання: Канюці Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного провадження справу із викликом сторін за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про скасування постанови від 03.12.2025 №497 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП,

за участю: представника відповідача – Цюх Л.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Тернопільської міської ради про скасування постанови від 03.12.2025 №497 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову зазначила, що дану постанову вважає не обгрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, винесену з порушенням вимог статей 245, 268, 276, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, при розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в її діях є умисні чи вчинені з необережності ознаки проступку, за які законом встановлено адміністративну відповідальність, а також при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та при винесенні рішення про накладення адміністративного рішення їй не роз`яснювались права, визначені статтею 268 КУпАП України. Позивач стверджує, що протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД №746223 та серії ВАД №746130 від 24.10.2025 складені інспекторами СЮП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області Стефановською І.В. та Гаценко В.В. безпідставно та з грубим порушенням норм КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06.11.2015, зокрема перед складанням та під час складання протоколів поліцейські не спілкувалась з особами, що вказані як свідки, та не отримувала від таких осіб жодних усних чи письмових пояснень; жодних доказів про здійснення нею продажу слабоалкогольного напою неповнолітному ОСОБА_2 та тютюнового виробу неповнолітньому ОСОБА_3 поліцейськими не було здобуто та у протоколі не вказано, а лише зазначено, що до протоколу додається «матеріали адміністративної справи»; поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою спростування її доводів умисно без будь-яких доказів зазначили неправдиву інформацію про те, що вона не видавала чеку за покупку; поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перед складанням, під час складання та після складання протоколів серії ВАД №746223 та серії ВАД №746130 від 24.10.2025 не роз`яснювали їй права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, як це визначено статтею 256 КУпАП та п. 11 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції; у протоколах серії ВАД №746223 та серії ВАД №746130 від 24.10.2025 поліцейські неправомірно зазначили, що до протоколів додаються матеріали адміністративної справи хоча за визначенням - саме протокол є частиною матеріалів адміністративної справи і у протоколі слід відзначати про долучення саме окремих документів (пояснень свідків пояснень особи, яка притягається, фото чи відеодокази, предмети, що були предметом правопорушення, документи, чеки тощо), котрі поліцейськими зібрано, вивчено і на підстав вивчення яких поліцейські складають протокол. Вважає, що обставини правопорушення, що викладені в оскаржуваній постанові №497 та протоколах не відповідають дійсності та не підтверджені жодними належними доказами, речі не вилучалися, огляд місця події не проводився, відсутні фіскальні чеки про продаж товарів неповнолітнім, перевірка асортименту товару у магазині щодо наявності ідентичного товару, що нібито проданий неповнолітнім, поліцейськими не здійснювалась, вимога поліцейських до позивача про надання товарного обліку про прихід-розхід у магазині щодо спірного товару не висувалась, а також загальне зазначення у спірних протоколах про те, що до протоколу додаються матеріали без зазначення, які саме матеріали додаються та без ознайомлення позивача із такими матеріалами, оскільки поліцейські також не малі жодного уявлення про існування доказів її вини, а вже після складення протоколу шляхом незаконного впливу на неповнолітніх, відібрали у них пояснення. Про вказане свідчить те, що з пояснень неповнолітніх свідків вбачається, що такі були опитані в присутності заступника директора ТВПУ ТД Міщун Л.С., котрий не був присутній в магазині або ж під час виявлення працівниками поліції неповнолітніх, які нібито придбали алкогольний напій та тютюнові вироби в магазині. Тобто, пояснення від неповнолітніх відбиратись у присутності заступника директора ТВПУ ТД ОСОБА_6 вже після складення щодо позивача протоколів про адміністративні правопорушення 24.10.2025, про що підтверджували і самі поліцейські під час складення протоколів. За таких обставин у справі відсутні докази вчинення нею адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП. Таким чином обставини правопорушення викладені в протоколах є неконкретизованими, а докази у справі суперечливими та не підтверджують факту продажу товару, передбаченого диспозицією ч. 2. ст. 156 КУпАП неповнолітнім особам належним суб`єктом правопорушення.

02 січня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на наступне. Під час розгляду матеріалів адміністративної справи встановлено, що постанова була винесена у межах повноважень, на підставі належних матеріалів адміністративної справи з дотриманням вимог КУпАП, а доводи позивача зводяться до намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП включає об`єкт - громадський порядок у сфері торгівлі; об`єктивну сторону - факт продажу тютюнових виробів неповнолітній особі; суб`єкт - повнолітня особа що, здійснює продаж; суб`єктивна сторона - прямий умисел. У межах адміністративного провадження до матеріалів справи було долучено: протокол про адміністративне правопорушення; письмові пояснення неповнолітнього; рапорт посадової особи (інспектора капітана поліції Гаценко В.В); пояснення самої ОСОБА_1 ; електронний рапорт працівників поліції стосовно повідомлення на спецлінію 102; електронна квитанція про здійснення покупки; супровідна документація. Матеріалами адміністративної справи підтверджено, що позивач вчинила продаж слабоалкогольного напою та тютюнових виробів неповнолітнім особам, що прямо заборонено ч. 2 ст. 156 КУпАП. За вказаними фактами було складено два протоколи про адміністративні правопорушення, які стали підставою для розгляду справи адміністративною комісією та винесення оскаржуваної постанови. Твердження позивача про «відсутність доказів» є безпідставним та спростовується матеріалами справи , які були досліджені комісією у сукупності. Як вказує ст. 251 КУпАП, доказами можуть бути будь-які фактичні дані, в т.ч пояснення, свідчення, протоколи, акти тощо. Щодо визнання позивачем факту продажу та вини, особливої уваги заслуговує обставина, яку позивач умисно не зазначає у позовній заяві, а саме під час ознайомлення із матеріалами справи про адміністративне правопорушення у кабінеті секретаря адміністративної комісії, позивач особисто визнала факт продажу та свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначена поведінка позивача свідчить про усвідомлення нею протиправності своїх дій; наявність фактичного складу правопорушення; недобросовісність процесуальної поведінки, оскільки у позові вона займає протилежну позицію. Відповідно до загальних засад адміністративного судочинства та принципу добросовісності, сторона не може одночасно визнавати факт правопорушення поза судом і заперечувати його у суді. Посилання позивача на нібито істотні порушення під час складання протоколів є формальними та такими, що не вплинули на можливість встановлення обставин справи. Адміністративною комісією було з`ясовано всі істотні обставини, досліджено матеріали справи в сукупності, надано оцінку поясненням позивача та іншим доказам. Жодних доказів того, що зазначені позивачем недоліки позбавили її права на захист або призвели до неправильного вирішення справи, позивачем не надано. Щодо накладання одного адміністративного стягнення, доводи позивача про порушення ст. 36 КУпАП є безпідставними оскільки адміністративною комісією було накладено стягнення у межах санкції, передбаченої законом, з урахуванням характеру правопорушення та особи правопорушника. Постанова відповідає вимогам закону та не порушує прав позивача. Разом з тим комісія діяла відповідно до вимог ст.ст. 33, 38, 221, 244-4, 254 КУпАП і мала достатню сукупність доказів для прийняття рішення. Вимоги про закриття провадження за п. 1 ст. 247 КУпАП (відсутність події правопорушення) є безпідставними, оскільки у справі є пояснення учасників, документальні підтвердження порушення, заява про факт продажу неповнолітнім. Враховуючи вище викладене, представник відповідача просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

12 січня 2026 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказує, що в обґрунтуванні своїх заперечень представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради зазначає, що постанова була винесена в межах повноважень на підставі належних матеріалів адміністративної справи з дотриманням вимог КУпАП, втім всі доводи представника відповідача є формальними, не містять конкретики, жодним чином не спростовують відомості зазначені нею в позовній заяві та такими, що не відповідають дійсності і спрямовані на введення суду в оману. Зокрема у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що позивачем було фактично визнано свою провину у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП в присутності секретаря комісії під час ознайомлення з матеріалами справи, але це не відповідає дійсності, оскільки позивач в протоколах про адміністративне правопорушення, в поясненнях до протоколів, в запереченнях до протоколів, поданих на розгляд адміністративній комісії, неодноразово зазначала, що не вчиняла вказаного правопорушення, не змінювала своєї позиції з цього питання і вчиняла всі законні дії для свого захисту та доведення своєї невинуватості. Крім того підтримує всі відомості, зазначені нею в позовній заяві і вважає, що матеріали адміністративної справи не містять жодних належних доказів, що саме позивачем було скоєно адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП, потерпілі по справі відсутні, матеріальну шкоду нікому не заподіяно, речі не вилучалися, огляд місця події не проводився, відсутні фіскальні чеки про продаж товарів неповнолітнім, перевірка асортименту товарів у магазині щодо наявності ідентичного товару, що нібито проданий неповнолітнім, поліцейськими не здійснювалась, вимога поліцейських до позивача про надання товарного обліку про прихід-розхід у магазині щодо спірного товару не висувалась, крім того було зроблено загальне зазначення у спірних протоколах про те, що до протоколу додаються матеріали без зазначення які саме матеріали додаються та без ознайомлення позивача із такими матеріалами, оскільки поліцейські також на момент складання протоколів не мали жодного уявлення про існування доказів моєї вини, а вже після складення протоколу шляхом незаконного впливу на неповнолітніх відібрали у них пояснення. За сукупності наведених обставин, твердження та аргументи відповідача, що викладені його представником у відзиві на позовну заяву, є формальними, необгрунтованими, бездоказовими такими, що суперечать чинному законодавству України та правовим висновкам Верховного Суду в аналогічних спорах. Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить задовольнити в повному обсязі.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 січня 2026 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, посилаючись на пояснення викладенні у відзиві на позовну заяву. Вважає, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та законною, а тому підстави для її скасування відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтується позов, а також вивчивши відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, встановив наступне.

Судом встановлено, що інспектором СЮП ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гаценко В.В. 24.10.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 24.10.2025 близько 10 год. 11 хв. продавець продуктового магазину "Гетьман", що за адресою м. Тернопіль, вул. Дорошенка, 11, ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці, здійснила продаж слабоалкогольного напою "Рево" в кількості 1 (одна) пляшка, ємкістю 500 мл, вміст спирту 8,5%, вартістю 53 грн неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому чек не видавався, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Також, інспектором СЮП ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Стефановською І.В. 24.10.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 24.10.2025 близько 10 год. 10 хв. продавець продуктового магазину "Гетьман", що за адресою м. Тернопіль, вул. Дорошенка, 11, ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці, здійснила продаж тютюнового виробу, а саме стіків з фільтром для електронного нагрівання ТМ "Філіп Моріс", під назвою "Heets", в кількості 1 штуки, вартістю 120 грн неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому чек не видавався, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради №497 від 03.12.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 2 статті 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що оскаржуючи постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Тернопільської міської ради №497 від 03 грудня 2025 року, позивач у позовній заяві посилається на відсутність доказів здійснення факту продажу тютюнового виробу та слабоалкогольного напою.

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, представником відповідача суду надано протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 24.10.2025 близько 10 год. 11 хв. продавець продуктового магазину " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці, здійснила продаж слабоалкогольного напою "Рево" в кількості 1 (одна) пляшка, ємкістю 500 мл, вміст спирту 8,5%, вартістю 53 грн неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому чек не видавався, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Також, надано протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 24.10.2025 близько 10 год. 10 хв. продавець продуктового магазину "Гетьман", що за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці, здійснила продаж тютюнового виробу, а саме стіків з фільтром для електронного нагрівання ТМ "Філіп Моріс", під назвою "Heets", в кількості 1 штуки, вартістю 120 грн неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому чек не видавався, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 від 24 жовтня 2025 року, у яких він зазначив, що 24 жовтня 2025 року близько 10 год. 11 хв. він придбав у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що за адресою АДРЕСА_1 слабоалкогольного напою "Рево" в кількості 1 (одна) пляшка, вартістю 53 грн. Однак, суд вказане пояснення оцінює критично, оскільки воно не містить належних відомостей щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, оскільки у поясненні не конкретизовано у кого саме ОСОБА_3 придбав слабоалкогольний напій.

У письмових поясненнях неповнолітнього ОСОБА_2 від 24 жовтня 2025 року зазначено, що 24 жовтня 2025 року близько 10 год. 10 хв. він придбав у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що за адресою АДРЕСА_1 стіки з фільтром для електронного нагрівання ТМ "Філіп Моріс", під назвою "Heets", в кількості 1 штуки, вартістю 120 грн. Однак, суд вказане пояснення оцінює критично, оскільки воно не містить належних відомостей щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, оскільки у поясненні не конкретизовано у кого саме ОСОБА_2 придбав тютюнові вироби.

У рапорті інспектора СЮП ВППП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області В.Гаценко від 24 жовтня 2025 року зазначено, що 24.10.2025 при обстежені території м. Тернополя було виявлено неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із тютюновим виробом, а саме стіком з фільтром для електронного нагрівання ТМ "Філіп Моріс", під назвою "Heets", в кількості 1 штуки, вартістю 120 грн та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із слабоалкогольним напоєм "Рево" в кількості 1 (одна) пляшка, ємкістю 500 мл, вмістом спирту 8,5%, вартістю 53 грн, останні повідомили, що придбавали дані товари в магазині "Гетьман", що по АДРЕСА_1 , без отримання розрахункового чеку. Прибувши до магазину "Продукти Гетьман" було виявлено продавця ОСОБА_1 . При цьому, зі змісту вказаного рапорту вбачається, що неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не повідомили працівникам поліції про те, що тютюнові вироби та слабоалкогольний напій вони придбали саме у ОСОБА_1 ..

Зі змісту копії протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №746223 та серії ВАД №746130 від 24.10.2025 вбачається, що проведено особистий огляд та огляд речей ОСОБА_1 , однак речі не вилучалися.

У письмовому поясненні від 24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 категорично заперечує факт продажу тютюнового виробу та слабоалкогольного напою неповнолітнім.

Жодних інших доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем, зокрема фіскальних чеків про продаж тютюнового виробу в кількості 1 шт. на суму 120 грн. та слабоалкогольного напою "Рево" в кількості 1 (одна) пляшка, вартістю 53 грн. о 10 год. 10 хв., які є доказом вчинення продажу, а відсутності яких ініціюється провадження у адміністративній справі за ст. 155-1 КУпАП, фото або відеозапису з місця події; протоколів вилучених проданих тютюнових виробів та слабоалкогольного напою до матеріалів адміністративної справи не долучено та суду таких не надано.

Також відсутні дані про здійснення перевірки асортименту товару у магазині щодо наявності ідентичного товару, що нібито проданий неповнолітнім, не встановлено вимоги поліцейських до продавця ОСОБА_1 про надання товарного обліку про прихід-розхід у магазині щодо спірного товару, відсутність інформації про розпочаття провадження в адміністративній справі по факту вчинення адміністративного правопорушення за ст. 155-1 КУпАП.

Таким чином судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв`язку доводили б вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, а будь-які сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь.

В свою чергу самі по собі протоколи про адміністративне правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не можуть бути визнані належними та достатніми доказами по даній справі, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладенні в них повинні бути доведені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Також суд звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог статті 15-3 Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Вказаний Закон втратив чинність з 01 січня 2025 року відповідно до Закону України №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Таким чином адміністративна комісія, обґрунтовуючи постанову, послалася на норми закону, який на момент прийняття постанови вже втратив чинність, що свідчить про неналежне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування правової підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності.

А відтак уповноваженою особою Адміністративної комісії не встановлено та відповідно і не відображено у постанові від 03.12.2025 №497 норми чинного Закону, який порушила ОСОБА_1 і за порушення якого наступає адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП для притягнення до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури по обставинах, які були зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення від 24.10.2025 відповідачем не надано.

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, а тому, постанову по справі про адміністративне правопорушення №497 від 03 грудня 2025 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 6800грн., слід скасувати та закрити провадження у справі.

При задоволенні позову суд вважає, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради суму сплаченого нею судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 72-77, 132, 139, 241- 246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про скасування постанови від 03.12.2025 №497 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП – задовольнити.

Постанову Адміністративної комісії ВК ТМР про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 03.12.2025 №497, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 6800 гривень – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП - закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради 605,60 гривень сплаченого судового збору при зверненні із позовом до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Тернопільська міська рада, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль.

Рішення суду складено 27 травня 2026 року.

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський