Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №583/2274/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2274/26

3/583/828/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2026 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою АДРЕСА_1

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 777876 від 01.05.2026 року ОСОБА_1 01.05.2026 року о 12.20 год. в м. Охтирка по вул. Флотська, 15 образливо чіплявся та штовхнув гр.. ОСОБА_2 , в наслідок чого остання впала на землю, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що він не чіплявся до ОСОБА_2 та не штовхав її. ОСОБА_2 – це його сусідка, з якою у нього виник конфлікт з приводу користування земельною ділянкою. В той день ОСОБА_2 взяла сапку і прийшла на його город сапати. Він ( ОСОБА_1 ) підійшов до неї та сказав, щоб вона йшла на свою грядку сапати. Сусідка ОСОБА_2 замахнулася на нього сапкою і стала підходити, щоб вдарити. Він ( ОСОБА_1 ) схопив сапку, а сусідка її тягла до себе, потім він відпустив сапку, а сусідка впала.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з`ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю (свавілля).

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об`єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.

Обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є хуліганський мотив та умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.

Хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Для юридичної оцінки діяння за статтею 173 КУпАП обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього правопорушення у виді порушення громадського порядку і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

За відсутності відповідного мотиву, коли діяння зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і такі дії спрямовані до конкретної особи з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Верховний суд в своїй постанові від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к роз`яснив, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому, хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Отже, як зазначив Верховний Суд, за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства (пошкодження майна) зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Перевіряючи матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відсутності достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення поставлено у провину дрібне хуліганство, яке проявлялось у образливому чіплянні до гр. ОСОБА_2 .

Разом з тим, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Судом встановлено, що органом, на який покладено обов`язок щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів, не було надано доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

З пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що у них з ОСОБА_1 склалися неприязні відносини через межі земельних ділянок, постійно виникають конфлікти.

В даному випадку, судом встановлено, що між сторонами вже існували раніше певні неприязні стосунки, які тривають і на сьогоднішній день, про що свідчать наявні а матеріалах справи відомості, а тому в діях ОСОБА_1 відсутні такі суб`єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, що в даному випадку відсутнє.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Працівниками поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення, та на яких згідно закону покладається обов`язок збирання доказів, не долучено до матеріалів справи доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Суд не має права перебирати на себе визначений ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів, який покладений у даному випадку на орган поліції.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, зважаючи на викладене, ґрунтуючись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв`язку, на підставі досліджених в суді доказів, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності достатніх та переконливих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку, що сукупністю доказів у справі не доведено скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова