Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №573/245/26 — Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/245/26

Номер провадження 2/573/291/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Черкашиної М.С.,

з участю секретаря – Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Основний зміст позову.

09.02.2026 Орган опіки та піклування Миколаївської селищної ради в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , малолітньої ОСОБА_4 , звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що матір`ю останніх є ОСОБА_1 , а відомості про батька дітей внесені до свідоцтв про їх народження відповідно до ст. 135 СК України зі слів матері. У зв`язку з ситуацією, яка склалася в сім`ї, 16.07.2024 виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради прийняте рішення про негайне відібрання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від матері без позбавлення її батьківських прав. 19.09.2024 Білопільський районний суд ухвалив рішення про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав. ОСОБА_1 були роз`яснені правові наслідки вказаного рішення та наголошено на тому, що вона впродовж року після прийняття судом рішення повинна усунути причини, які перешкоджали належному вихованню дітей та звернутися до служби у справах дітей із заявою про надання їй висновку органу опіки та піклування щодо доцільності повернення дітей у родину. 18.11.2024 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 влаштовані на вихання та спільне проживання до будинку сімейного типу, де перебувають і зараз. Відповідачка за час відсутності дітей до відповідних органів з питання повернення дітей в родину не зверталася. 12.01.2026 було здійснено візит до ОСОБА_1 за місцем її проживання, у ході якого виявлено, що у будинку неналежний санітарний стан, будинок не опалюється у зв`язку з відсутністю твердого палива. Відповідачці особисто було вручене запрошення на засідання комісії з питань захисту прав дитини щодо позбавлення її батьківських прав, однак остання відреагувала байдуже та повідомила, що її дітям за теперішнім місцем проживання добре і вона не проти щоб вони там залишалися. На засідання комісії ОСОБА_1 не прийшла. Присуджені до сплати аліменти на утримання дітей відповідачка жодного разу не сплатила, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість у розмірі 83298 грн 62 коп.

Посилаючись на викладене, а також на те, що ОСОБА_1 своєю поведінкою вже допустила відібрання у неї дітей, та продовжує ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків, орган опіки та піклування просить позбавити її батьківських прав відносно неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_4 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 12.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.03.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Заяви, клопотання.

У судове засідання представник Органу опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумського району – Демченко О.В. не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без участі представника органу опіки, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а. с. 54).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи (а. с. 53).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що представник позивача проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , матір`ю яких в актових записах про народження записана ОСОБА_1 , а відомості про батька зазначені відповідно до ст. 135 СК України за вказівкою матері (а. с. 16-18).

16.07.2024 року неповнолітня ОСОБА_5 повідомила фахівця із соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Миколаївської селищної ради Курбанову Т.М., що її мати ОСОБА_1 за місцем проживання веде себе агресивно та б`є її сестер ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Під час виїзду працівників служби за місцем проживання родини ОСОБА_1 було встановлено, що дійсно остання веде себе агресивно, перебуває у збудженому стані, на питання, що саме сталося нічого не пояснює. Діти були налякані та плакали, боялися підійти до матері, просили забрати їх з родини, бо вони в будинок не підуть, бо бояться лягати спати. За фактом насильства та загрози життю дітей були повідомлені поліція та орган опіки та піклування Миколаївської селищної ради (а. с. 33-37).

16.07.2024 виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради Сумського району прийняте рішення № 720 про негайне відібрання дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від матері ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав (а. с. 35).

Заочним рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 19.09.2024 у справі 573/1519/24, яке набрало законної сили 01.11.2024, у ОСОБА_1 було відібрано доньок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без позбавлення батьківських прав, а також стягнуто з неї аліменти на їх утримання у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину, до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи стягнення з 30.07.2024 (а. с. 36-37).

Рішеннями виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Сумського району від 07.11.2024 № 890, 891, 892 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надано статус дітей позбавлених батьківського піклування (а. с. 19-21).

Розпорядженням голови Сумської районної державної адміністрації – начальника Сумської районної військової адміністрації Мельника М. від 18.11.2024 № 198-ОД дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з 18.11.2024 було влаштовано на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_8 (а. с. 22-24).

Відповідно до інформації начальника служби у справах дітей Садівської сільської ради Сумського району Виниченко О. від 09.01.2026 за період перебування дітей у дитячому будинку сімейного типу ОСОБА_1 до органу опіки та піклування з питання встановлення днів побачень з дітьми, повернення дітей у родину не зверталася. До матері-виховательки ОСОБА_8 не телефонувала й не виявила бажання налагодити зв`язок з доньками. Життям, здоров`ям, розвитком дітей, їхніми потребами не цікавиться. Діти не проявляють ініціативи для спілкування з матір`ю та повернення до її родини (а. с. 31).

Згідно з довідкою-характеристикою старостинського округу № 2 від 25.12.2025 ОСОБА_1 перебувала під соціальним супроводом з листопада 2024 року по листопад 2025 року у зв`язку з невиконанням батьківських обов`язків, умовами проживання, жорстоким поводженням з дітьми. За період відсутності дітей остання не зверталася в старостат з питання їхнього повернення, умови проживання не покращила, у спілкуванні з людьми інколи веде себе агресивно. Скарг чи заяв від сусідів, жителів села на ОСОБА_1 в старостат не надходило (а. с. 25).

Як вбачається з інформації директора КУ «Центр надання соціальних послуг» Миколаївської селищної ради від 19.12.2025, начальника служби у справах дітей Миколаївської селищної ради Демченко О.В. від 03.02.2026 ОСОБА_1 не визнає проблем у своїй родині, не взаємодіє з соціальними службами, безвідповідально ставиться до батьківських обов`язків, жодного разу не зателефонувала і не поцікавилася здоров`ям дітей, ніякої матеріальної допомоги не надала. Впродовж терміну, передбаченого законодавством для повернення дітей ОСОБА_1 з відповідною заявою про їх повернення не зверталася. Умови для проживання, розвитку та виховання дітей у родині ОСОБА_1 відсутні (а. с. 27).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 12.01.2026 у будинку за місцем проживання ОСОБА_1 неналежний санітарний стан, відсутні декілька шибок у вікнах, запас продуктів для належного харчування, запас твердого палива для опалення будинку відсутній (а. с. 28).

З розрахунку заборгованості Білопільського відділу державної виконавчої служби від 24.12.2025 вбачається, що у період з липня 2024 року по листопад 2025 року аліменти на утримання дітей жодного разу не сплатила. ЇЇ заборгованість зі сплати аліментів становить 83298 грн 62 коп. (а. с. 30).

Як вбачається з висновку Органу опіки та піклування Миколаївської селищної ради від 02.02.2026 вказаний орган вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її доньок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а. с. 6-10).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до абз. 8 п. 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно з ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналогічне позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Крім того, Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява (№ 70879/11), в якому зазначив, що якщо батько не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

Висновки суду.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства, наданих суду доказів, які не викликають сумнівів у їх допустимості та достовірності, суд дійшов до наступних висновків.

Вирішуючи питання про позбавлення відповідачки батьківських прав суд, перш за все, бере до уваги те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є неповнолітнім. У формуванні самооцінки дитини значну роль відіграє сім`я, стиль сімейного виховання, який визначається батьківськими ціннісними орієнтаціями, установками, емоційним ставленням до дитини. Особливості сприйняття батьків дитиною і способи поведінки з ними обумовлюють засвоєння дітьми основних правил і норм поведінки, виробляють їх позицію по відношенню до світу і самого себе.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а також з метою попередження негативних наслідків для дитини, суд вважає встановленим той факт, що відповідачка ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню своїх доньок, не вжила заходів для повернення їх в родину, не піклується про стан їхнього здоров`я, фізичний, моральний та духовний розвиток, матеріально не забезпечує.

З огляду на викладене, у якнайкращих інтересах дітей, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав задовольнити та позбавити ОСОБА_1 батьківських справі відносно її доньок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки це буде відповідати насамперед інтересам останніх.

Позбавлення батьківських прав відповідачки надає дітям можливість у майбутньому отримати ряд гарантованих державою пільг та допоможе у подальшому самоствердитися у дорослому житті.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути 3993 грн 60 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов Органу опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області (41854, Сумська область, Сумський район, с-ще Миколаївка, б-р Свободи, 2) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про позбавлення батьківських прав задовольнити.

ОСОБА_1 позбавити батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася в селі Тучне Білопільського району Сумської області, про що 06 серпня 2010 року складено відповідний актовий запис № 06.

ОСОБА_1 позбавити батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилася в селі Тучне Білопільського району Сумської області, про що 08 червня 2012 року складено відповідний актовий запис № 05.

ОСОБА_1 позбавити батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка народилася в селі Тучне Білопільського району Сумської області, про що 15 листопада 2013 року складено відповідний актовий запис № 08.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в сумі 3993 грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.

Повний текст рішення виготовлений 28.05.2026.

Суддя –

Справа № 573/245/26

Номер провадження 2/573/291/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

22 травня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Черкашиної М.С.,

з участю секретаря – Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність справи, для складання повного тексту рішення необхідний тривалий час, а тому суд вирішив проголосити його вступну та резолютивну частину.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом п`яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов Органу опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області (41854, Сумська область, Сумський район, с-ще Миколаївка, б-р Свободи, 2) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про позбавлення батьківських прав задовольнити.

ОСОБА_1 позбавити батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася в селі Тучне Білопільського району Сумської області, про що 06 серпня 2010 року складено відповідний актовий запис № 06.

ОСОБА_1 позбавити батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилася в селі Тучне Білопільського району Сумської області, про що 08 червня 2012 року складено відповідний актовий запис № 05.

ОСОБА_1 позбавити батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка народилася в селі Тучне Білопільського району Сумської області, про що 15 листопада 2013 року складено відповідний актовий запис № 08.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в сумі 3993 грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.

Суддя –