Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №444/1441/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Суд: Жовківський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 18 травня 2026 р.

Справа: №444/1441/26

Суддя: Зеліско Р. Й.

Справа № 444/1441/26

Провадження № 3/444/853/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й.,

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

його захисника Голайдо Олега Васильовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, паспорт НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ ГУДМС України у Львівській області, ІПН НОМЕР_2

за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 27.03.2026 року о 06 год. 03 хв. в с. Потелич по вул. Центральній, 18 Львівського району Львівської області, втретє протягом року керував транспортним засобом марки "Mitsubishi L200", номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці та почервоніння покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 ,в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав та пояснив, що близько 6.00 год. ранку їхав на зміну. Був зупинений працівниками поліції з тієї причини, що його автомобіль на іноземній реєстрації. Після перевірки документів працівник поліції, нібито почув від нього запах алкоголю і запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного спяніння. Він попросив їх трішки зачекати пояснивши це тим, що поспішає в наряд, а тому мусить попередити своє командування. Відійшовши в сторону та порозмовлявши із старшим зміни, який йому дозводив пройти огляд, він підійшов до працівників поліції і сказав, що готовий пройти медосвідчення, однак працівнеики поліції сказали, що вже пізно, і що відносно нього складають протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан спяніння. Наголосив суду, що за ч. ч. 1, 2 ст. 130 КУпАП його вже притягнуто до адміністративної відповідальності, вину він визнав. Однак в цьому випадку він жодних алкогольних напоїв не вживав, тобто на момент зупинки працівниками поліції перебував у тверезому стані. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Просить провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Захисник Голайдо О.В. надав на адресу суду 29.04.2026 року письмові заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 . Дані заперчення підтримав в судовому засіданні. Просить ухвалити рішення, яким провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити з підстав зазначених у запереченнях.

Зважаю на те, що жодних додаткових клопотань ОСОБА_1 чи його захисник в судовому засіданні 19.05.2026 року не заявляли, підтримали письмові пояснення долучені до матеріалів справи та пояснення надані ними в судовому засіданні, просять справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а тому приходжу до висновку, що достатньо доказів для винесення рішення у справі, оскільки на суд не покладено обов"язку щодо збирання доказів у справі.

Дослідивши матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №625188 від 27.03.2026 року; відеозапис з нагрудних камер працівників поліції долучений до справи та оглянутий в судовому засіданні, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника, приходжу до наступного висновку.

Судом, в судовому засіданні оглянуто відеозапис із нагрудних камер працівників поліції з якого вбачається, що гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.

Після перевірки у нього документів, працівниками поліції було запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного спяніння на місці або у медзакладі, так як при перевірці документів працівник поліції почув від ОСОБА_1 запах алкоголю з порожнини рота.

На пропозицію працівника поліції пройти огляд, ОСОБА_1 двіччі відмовився від проходження огляду на стан спяніння.

Тобто, пояснення, які надані ОСОБА_1 в судовому засіданні не закріплені на відеозаписі.

З боку працівників поліції відсутні будь-які порушення вимог чинного законодавства.

Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 всі його процесуальні права.

Суд, вважає аргументи сторони захисту, щодо того, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням вимог чинного законодавства та те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного спяніння, в загальному не спростовує факту керування ним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного спяніння і не є такими порушеннями, що тягнуть за собою недопустимість доказів та не є такими, що спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного спяніння.

Пояснення надані ОСОБА_1 в судовому засіданні на думку суду є надуманими та такими, що надані з метою ухилення ним від адміністративної відповідальності.

Факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його вина у цьому підтверджується зібраними доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №625188 від 27.03.2026 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 , будучи двічі протягом року підданим стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, чи за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 27.03.2026 року о 06 год. 03 хв. в с. Потелич по вул. Центральній, 18 Львівського району Львівської області, втретє протягом року керував транспортним засобом марки "Mitsubishi L200", номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці та почервоніння покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

-направленням водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 27.03.2026 року, з якого вбачається, що огляд особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стан сп`яніння не проводився;

-актом огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів;

-довідкою з центру ДАІ 4604 з якої видно, що ОСОБА_1 , 21.06.1996 року, отримав посвідчення водія НОМЕР_4 . Статус: підлягає вилученню;

-

-рапортами працівників поліції;

-копією постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 25.08.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 7-9);

-копією постанови Жовківського районного суду Львівської області від 22.01.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

а також іншими матеріалами справи.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч. 1-3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який вини у вчиненому не визнає, однак його вина доведена в повному обсязі доказами долученими до матеріалів справи.

З врахуванням всіх у сукупності вище перелічених обставин, місця, способу вчинення правопорушення, так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до переконання, що оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, що за своєю природою несе високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу, який не є у приватній власності порушника, в межах санкції ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, що буде достатнім та необхідним для його виправлення та запобіганню вчиненню ним в подальшому адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, (в останній діючій редакції) ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ч. 3 ст. 130, ст. ст. 268, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у вигляді шрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (пятдесят одна тисяча) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, паспорт НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ ГУДМС України у Львівській області, ІПН НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня її винесення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.

Суддя: Зеліско Р. Й.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua