Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №701/357/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №701/357/26

2/705/2748/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулось до Уманського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5751615 від 26.06.2025 року.

В обґрунтування позов позивачем зазначено, що 26.06.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5751615, відповідно до умов якого відповідач отримав 5 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Кредитний договір ОСОБА_1 та кредитодавець уклали шляхом обміну електронними повідомленнями, підписали в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

25.11.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Позивач набув усі права первісного кредитора за Кредитним договором №5751615.

ОСОБА_1 свої зобов`язання, які встановленні кредитним договором, належним чином не виконував, у зв`язку із чим у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором №5751615 від 26.06.2025 року, яка складається з: тіла кредиту — 5 000; комісії за надання кредиту — 6 840 грн.; штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання – 8 000 грн.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 27.04.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Сторонам направлено копію ухвали про відкриття провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено відповідачу рекомендованим повідомленням за адресою його реєстрації. Рекомендоване повідомлення вручено не було, та повернулось на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Станом на день винесення рішення відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.

26.06.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №5751615 у формі електронного документа, який підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти на строк, визначений договором в сумі, визначеній в п.1.2 Договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строк, що визначені договором. (п.1.1).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.4, 1.5., 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, 1.6, 1.7 Договору, загальний розмір кредиту становить 5 000 грн. Строк кредиту 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 26.06.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 21.06.2026 (дата остаточного погашення заборгованості). Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 16 330 грн. Денна процентна ставка складає 0.91%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1489,17 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 21 330 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до Графіку платежів. Комісія за надання кредиту – 270 грн., комісія за обслуговування кредиту – 16 060 грн.

Розділ 2 пункт 2.1. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Також договором передбачені: порядок нарахування процентів за користування кредитом у відповідний період; порядок повернення кредиту; права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, гарантії та запевнення позичальника, порядок укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника, строк дії договору, порядок внесення змін, доповнень та розірвання договору, вирішення спорів, заключні положення та реквізити сторін.

Додатком №1 до договору про споживчий кредит №5751615 від 26.06.2025 року є графік платежів, який визначає порядок повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій за надання та обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення.

Додатком №2 – є заява на отримання кредиту №5751615 від 26.06.2025 р., в якій, крім суми кредиту - 5 000 грн. та інших умов кредитування, зазначено особисті (персональні) дані Відповідача. В анкеті – заяві вказано відомості щодо підписання договору відповідачем 26.06.2025 р., а також погоджені умови кредитування - 5 000 грн., комісія за надання кредиту – 5,40 % від суми кредиту.

Платіжним дорученням № 156528271 від 26.06.2025 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн., в призначенні платежу зазначено: кошти згідно договору № 5751615.

25.11.2025 року між Первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено Договір факторингу №ДО-20251125, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору, а ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» набуває такі права вимоги та сплачує фінансування за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 25.11.2025 р., який представником позивача долучено до матеріалів справи, ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору №5751615 від 26.06.2025 р. на загальну суму 19 840 що складається з: тіла кредиту – 5 000; комісії за надання кредиту - 6 840 грн., штрафних санкцій – 8 000 грн.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (п.1, п.2 ч.1 ст. 264 ЦПК України).

Отже, судом встановлено, що 26.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір №5751615 на суму кредиту в розмірі 5 000 грн.

До матеріалів позову долучено платіжне доручення № 156528271 від 26.06.2025 про перерахунок коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Проте, даний документ не містить на собі ні підпису уповноважених осіб, ні офіційної печатки.

Достовірних відомостей або доказів, що кошти перераховані саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять, оскільки вказані документи не є первинними бухгалтерськими документами, вони не містять даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, що позбавляє можливості вважати доведеним факт переказу ТОВ «Мілоан» коштів в сумі 5 000 грн на картковий рахунок, який належить саме ОСОБА_1 .

В матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором, а також документи, які б підтверджували переказ коштів за Кредитним договором №5751615 в загальній сумі 5 000 грн.

Крім того, до позовної заяви долучено копію витягу з реєстру боржників до договору факторингу №ДО-20251125 від 25.11.2025 року, згідно з яким ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору №5751615 від 26.06.2025 р. на загальну суму 19 840 що складається з: тіла кредиту – 5 000; комісії за надання кредиту - 6 840 грн., штрафних санкцій – 8 000 грн.

Проте, ТОВ «ФК «Сіті Колект» звертаючись із вказаним позовом до суду, вказує, що станом на дату подання даної позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 5751615 становить 29 221,74 (двадцять дев`ять тисяч двісті двадцять одна гривня 74 копійки), що складається з: тіла кредиту – 5000 грн.; комісії за надання кредиту - 6 840 грн.; штрафних санкцій, за неналежне виконання кредитного зобов`язання – 8000 грн. Комісія за надання кредиту була прямо передбачена умовами Кредитного договору, доведена до відома Відповідача до моменту його укладення та є складовою загальної вартості кредиту. Розрахунок заборгованості здійснений на підставі даних бухгалтерського обліку кредитора, є арифметично вірним та відповідає умовам договору. Доказів сплати або часткового погашення боргу Відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що детальний розрахунок заборгованості первісного кредитора та ТОВ «ФК «Сіті Колект» при матеріалах справи відсутній, у тому числі розрахунок: а) суми основного боргу; б) нарахованих відсотків за користування кредитними коштами; в) будь-яких додаткових комісій, штрафів чи пені, які зазначені у позовній заяві.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України в редакції, чинній на час укладення кредитного договору, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено договором кредиту і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/564/18 вказано, що доказами які підтверджують наявність заборгованості та підтверджують її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Виписка по рахунку може бути належним доказом наведених у позові обставин, яка досліджується судом у сукупності з іншими доказами.

Однак, представником позивача на підтвердження позовних вимог до позову додано лише витяг з реєстру боржників, у якому зазначено загальну суму заборгованості 19 840 гривень, а сума, яку просить стягнути представник позивача у розмірі 29 221,74 грн., жодним документом не підтверджено.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

У своїй позовній заяві ТОВ «ФК «Сіті Колект» просив розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі матеріалів, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляли.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.

Отже, ТОВ «ФК «Сіті Колект» в розумінні ст.81 ЦПК України не було доведено факт виконання зобов`язань за кредитним договором №5751615 від 26.06.2025.

Таким чином, обставини, що покладені в основу позову не знайшли підтвердження під час розгляду справи, разом із позовною заявою позивач не надав суду повних та переконливих доказів, які б свідчили про наявність та розмір заборгованості.

Статтею 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Судом не встановлено достатніх правових і фактичних підстав для покладення на відповідача в судовому порядку обов`язку сплати передбачених позовом коштів, позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами, тому позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268,274,279 ЦПК України, на підставі ст.ст.526,610,611,615,626,628,1048,1049,1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Понесені судові витрати у справі покласти на позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект».

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко