Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №572/6442/25 — Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________________________________________________________

Справа № 572/6442/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року

Сарненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Слободянюка Б. К.

за участю секретаря судових засідань - Кардаш К. О.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 через свого представника звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 33000 грн. відшкодування матеріального збитку та 25000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 10.10.2025 року у справі №572/4890/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить суму 34000 грн.).

Позивач є потерпілим у кримінальному провадженні, цивільний позов під час розгляду кримінального провадження не заявляв.

Згідно вироку встановлено, що ОСОБА_3 шляхом обману заволодів належними ОСОБА_2 грошовими коштами на загальну суму 33000 грн,, чим спричинив збитки на вказану суму .

Крім того, позивач зазначає, що йому заподіяна моральна шкода, яка виразилась в душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок протиправної поведінки відповідача щодо нього, як військовослужбовця, через відповідача не придбав автомобіль для здійснення бойових завдань. Також після вчинення ОСОБА_3 протиправних дій відносно нього погіршився стан здоров`я. Моральну шкоду позивач оцінює в 25000 грн.

В зв`язку з тим, що неправомірними діями відповідача йому було завдано моральної шкоди та майнових збитків він звернувся до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. В частині стягнення моральної школи просив відмовити.

Дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 10.10.2025 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить суму 34000 грн. Вирок набрав законної сили 10.11.2025 року.

Згідно вироку встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на автостанції Сарни, що по вул. Європейська, 39 в м. Сарни, Рівненської області, познайомився з ОСОБА_2 , який згодом розповів, що являється військовослужбовцем ЗСУ та має намір придбати автомобіль для виконання бойових завдань. Саме в цей момент у ОСОБА_3 виник умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.

Реалізовуючи свій протиправний намір, 26 лютого 2023 року ОСОБА_3 , в той же час, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на збагачення за рахунок чужого майна, використовуючи абонентський номер телефону НОМЕР_1 для спілкування в месенджері Viber, запропонував ОСОБА_2 придбати для нього за кордоном України автомобіль, завідомо не маючи наміру виконувати будь-яких угод з його продажу та пригону з-за кордону, тим самим повідомив потерпілому ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості. Таким чином, ОСОБА_3 використав обман, як спосіб вчинення шахрайства та домовився із потерпілим про пригон автомобіля марки «Opel Frontera» вартістю 1100 доларів США. Будучи введеним в оману зазначеною інформацією, ОСОБА_2 погодився на дану пропозицію та 28.02.2023 о 10 год. 18 хв. в якості авансового платежу перерахував грошові кошти в сумі 16000 грн. на наданий ОСОБА_3 картковий рахунок № НОМЕР_2 , емітований в ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 , яка є матір`ю ОСОБА_3 28.02.2023 в період з 10 год. 31 хв. по 10 год. 32 хв. ОСОБА_3 , шляхом зняття готівки в банкоматі, шо по АДРЕСА_1 , привласнив грошові кошти в сумі 16000 грн., належні ОСОБА_2 та розпорядився ними на власний розсуд.

Продовжуючи свій злочинний умисел, 01.03.2023 ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з єдиним умислом, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на збагачення за рахунок чужого майна, використовуючи абонентський номер телефону НОМЕР_1 для спілкування в месенджері Viber, повідомив ОСОБА_2 про необхідність придбання акумулятора для автомобіля марки «Opel Frontera», який ОСОБА_2 мав намір придбати. Останній, будучи введеним в оману зазначеною інформацією, 01.03.2023 о 08 год. 28 хв. перерахував грошові кошти в сумі 3000 грн. на наданий ОСОБА_3 картковий рахунок № НОМЕР_2 , емітований в ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4

01.03.2023 о 10 год. 36 хв. ОСОБА_3 , шляхом зняття готівки в банкоматі, що по АДРЕСА_1 , привласнив грошові кошти в сумі 3000 грн., належні ОСОБА_2 та розпорядився ними на власний розсуд.

Не зупиняючись на вчиненому та продовжуючи свій злочинний умисел, 04.03.2023 ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з єдиним умислом, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на збагачення за рахунок чужого майна, використовуючи абонентський номер телефону НОМЕР_1 для спілкування в месенджері Viber, повідомив ОСОБА_2 про необхідність оплати послуг з перевезення автомобіля марки «Opel Frontera» через державний кордон України. Останній, продовжуючи довіряти ОСОБА_3 , вважаючи, що здійснює оплату послуг щодо пригону автомобіля, який він мав намір придбати та будучи введеним в оману зазначеною інформацією, 04.03.2023 о 20 год. 10 хв. перерахував грошові кошти в сумі 14000 грн. на наданий ОСОБА_3 картковий рахунок № НОМЕР_2 , емітований в ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 06.03.2023 в період з 08 год. 14 хв. по 08 год. 15 хв. ОСОБА_3 , шляхом зняття готівки в банкоматі, що по АДРЕСА_1 , привласнив грошові кошти в загальній сумі 14000 грн., належні ОСОБА_2 та розпорядився ними на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 було завдано матеріальних збитків на загальну суму 33000 грн.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою (шахрайство).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог статті 1177 ЦК України, шкода, завдана особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до роз`яснень пункту 2 Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) - шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ним і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Пунктом 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого він при цьому виходить.

Згідно частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від: характеру моральних страждань, виду психічних страждань у вигляді занепокоєння, страху та відчаю; глибини моральних страждань як нестерпний, душевний біль руйнівної для здоров`я сили; істотності вимушених змін у житті потерпілих, які можуть бути частково відновлені; довічні негативні наслідки для них.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує необхідність відвідування органу досудового розслідування та суду, неможливості забезпечити транспортним засобом для виконання бойових завдань .

Таким чином, суд вважає, що позивачем належними доказами доведено заподіяння відповідачем шкоди, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При визначенні розміру матеріальної шкоди суд враховує її доведеність вироком суду в кримінальному провадженні, а моральної - враховує вимоги розумності та справедливості, встановлені судом обставини та вважає, що розмір морального відшкодування слід визначити в розмірі 10000 грн., саме така сума є достатньою та справедливою компенсацією для позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 22, 23, 1166, 1168, ЦК України, керуючись ст.ст. 13, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 33000 (тридцять три тисячі) грн. матеріального збитку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10000 (десять) грн. моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня з дня його проголошення.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: