Суд: Рокитнівський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 26 травня 2026 р.
Справа: №571/976/26
Суддя: Комзюк А. Ф.
Справа № 571/976/26
Провадження № 3/571/468/2026
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2026 року селище Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в особі судді Комзюк А.Ф., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП – не встановлено, військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 по мобілізації (в/ч НОМЕР_1 ), відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП № 338009 від 06.05.2026: «04.05.2026 близько 08 год 30 хв, в умовах воєнного стану (під час дії особливого періоду), заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) з марально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) лейтенантом ОСОБА_2 було виявлено факт не прибуття, без поважних причин на службу, інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометник першої групи першого відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) старшого солдата за призовом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав прибути з відпустки для заступання в прикордонний наряд. На дзвінки військовослужбовець відповідав, повідомив що знаходиться за місцем проживання. Прибув на підрозділ 05.05.2026 близько 18 год 00 хв. Таким чином, своїми діями старший солдат за призовом ОСОБА_4 порушив вимоги ст.ст. 1,2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу, ст.ст.2,9,11,16,127,128,216-222 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.3 ст. 172-11 КУпАП».
Дії правопорушення кваліфіковані за ч.3 ст. 172-11 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.
Відповідно до ст.268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідальність за ч.3 ст.172-11 КУпАП настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
В той же час, за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб, настає відповідальність за ч.1 ст.172-11 КУпАП.
Згідно приписів ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зі змісту адміністративного протоколу вбачається, що 04.05.2026 о 08 год 30 хв виявлено, відсутність ОСОБА_1 , який прибув на підрозділ 05.05.2026.
Водночас, ані у адміністративному протоколі, ані у рапорті начальника тринадцятої прикордонної застави ОСОБА_5 не зазначено, коли мав прибути у розташування прикордонної застави ОСОБА_1 ..
У письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що виїжджав 03.05.2026 поламався транспорт. Повернувся додому і тільки зміг по можливості прибути.
Пояснення у ОСОБА_1 відібрані начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 06.05.2026. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 прибув до частини 05 травня 2026 року.
Крім того, у адміністративному протоколі зазначено, що правопорушення вчинено в умовах воєнного стану (під час дії особливого періоду).
Разом з тим, зазначена обставина не є кваліфікуючою ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.
Таким чином, суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч. 3 ст.172-11 КУпАП.
На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для висновку про винуватість особи, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали жодних сумнівів.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-11 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів у підтвердження того, що адміністративне правопорушення мало місце.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суд,
п о с т а н о в и в:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя А.Ф.Комзюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua