Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №569/11976/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11976/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Рівне обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12026181180000013 від 08.01.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Зоря Рівненського району Рівненської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на виготовлення, зберігання та збут відеопродукції порнографічного характеру, в невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше 26.02.2026, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, умисно виготовила відеофайли порнографічного характеру, після чого зберігала його на своєму мобільному телефоні з метою подальшого збуту.

В подальшому, ОСОБА_4 , 26.02.2026, у період часу з 12 год. 58 хв. до 18 год. 11 хв., перебуваючи у закладі швидкого харчування (фастфуд) McDonald's, що за знаходиться за адресою: вулиця Олександра Борисенка, 1 у м. Рівне, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, діючи умисно, з метою збуту відеопродукції порнографічного характеру, достовірно знаючи, що виготовлені нею відеофайли містять відеозаписи порнографічного характеру, за допомогою месенджера «Telegram», у якому остання мала створений обліковий запис в (Telegram-каналі) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в особистому чаті, який зареєстрований на абонентський номер телефону оператора мобільного зв`язку «ПрАТ Київстар» НОМЕР_1 , за грошову винагороду у розмірі 540 грн. виконала пересилання файлів під назвою «WhatsAppVideo2026-03-02 at 09.41.01 (1)» та «WhatsAppVideo 2026-03-02 at 09.41.01», які відповідно до висновку судової портретної експертизи № СЕ-19/103-26/3151-МЗ від 16.03.2026 є відеозаписами порнографічного змісту, користувачеві соціальної мережі «Telegram» «ІНФОРМАЦІЯ_3», таким чином умисно збула останньому відеопродукцію порнографічного характеру.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 301 КК України - виготовлення та зберігання з метою збуту, а також збут відеопродукції порнографічного характеру.

14 травня 2026 року між прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №12026181180000013 від 08 січня 2026 року була укладена угода про визнання винуватості.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 покарання визначене в цій угоді.

Обвинувачена ОСОБА_4 визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України, в обсязі обвинувального акту у кримінальному провадженні та в обсязі повідомленої їй підозри повністю та беззастережно, підтвердивши суду такі встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини як час, місце, спосіб, наслідки вчиненого кримінального правопорушення. Із запропонованим видом та мірою покарання обвинувачена згідна. Просила затвердити угоду про визнання винуватості. Вказала, що наслідки укладення, затвердження угоди та невиконання, їй роз`ясненні та зрозумілі. Укладення є добровільним.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки її умови відповідають вимогам законодавства.

Сторони угоди погодили на призначення ОСОБА_4 покарання, визначене в угоді, а саме за ч. 2 ст. 301 КК України - у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Суд переконався, що обвинувачена розуміє, що відповідно до статті 473 КПК України наслідком укладання та затвердження угоди про визнання винуватості для сторін є - для прокурора і підозрюваної - обмеження права на оскарження вироку; для підозрюваної - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України, а також, передбачені у ст. 474 КПК України, право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого їй кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, з`явлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів йому також роз`яснено та зрозумілі.

Наслідки невиконання угоди, а саме у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до статті 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, обвинуваченому також зрозумілі.

Суд запевнився, що обвинувачена ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за статті 389 - 1 КК України.

В судовому засіданні, суд переконався також у тому, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 301 КК України; умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; обвинувачена спроможна та зобов`язується виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкцій ч. 2 ст. 301 КК України, а також, що при укладенні угоди враховані обставини, які пом`якшують покарання, яким є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне перерахування грошових коштів на рахунок Збройних Сил України, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також що ОСОБА_4 , раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відтак суд вважає, що ця умова угоди не є невиправдано обтяжливою для обвинуваченої.

За положенням пункту 1 частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 301 КК України, за ступенем тяжкості, відноситься до нетяжкого злочину.

У рішенні ЄСПЛ від 25.03.1999 року у справі «Ніколова проти Болгарії» зазначається, що застосування спрощеної процедури, зокрема, процедури на підставі угоди про визнання винуватості, має низку переваг для обвинуваченого та правосуддя (скорочена тривалість розгляду справи, швидке визначення винуватості особи та її відповідальності, швидке відшкодування шкоди, заподіяної злочином).

Заслухавши учасників судового провадження, враховуючи, що угода про визнання винуватості відповідає положенню частини 4 статті 469 КПК України та змісту статті 472 КПК України, і обвинуваченій роз`яснені та зрозумілі наслідки укладення, затвердження угоди та її невиконання, із запропонованим видом та мірою покарання обвинувачена згідна, враховуючи також обставини що пом`якшують покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне перерахування грошових коштів на рахунок Збройних Сил України, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також дані про особу обвинуваченої, а саме що обвинувачена ОСОБА_4 , раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, суд приходить до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченою угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Частиною 4 ст. 174 КПК України визначено, що одночасно з ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, має бути вирішено питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, а саме, витрати, пов`язані із залученням експертів в розмірі 3565,60 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 369-371, 374, 376, 472, 475, 392-395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена 14 травня 2026 року між прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №12026181180000013 від 14 травня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України.

Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 25.03.2026.

Речові докази по справі, а саме:

- мобільний телефон марки IPone 17 Pro Max, синього кольору у чохлі - вважати повернутим за належністю ОСОБА_4 ;

- 8 (вісім) банківський карток, а саме: "ПриватБанк" № НОМЕР_2 , синього кольору; "ощадбанк" № НОМЕР_3 ; "ПриватБанк" № НОМЕР_4 , золотого кольору; "ПриватБанк" № НОМЕР_5 , бордового кольору; "Абанк" № НОМЕР_6 , жовтого кольору; "Кредо Банк" № НОМЕР_7 , зеленого кольору; "Монобанк" № НОМЕР_8 , чорного кольору; "Пумб" № НОМЕР_9 , чорного кольору, блокнот із чорновими записами, рожево-блакитного кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ NPU5303424; блокнот із чорновими записами, зеленого кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ NPU5303423; предмет зовні схожий на вібратор, рожевого кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ NPU5303425; ноутбук марки "MacBook Air 15-inch", сріблястого кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ PSP4038361 та які передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - повернути ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1