Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №563/770/26 — Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/770/26

провадження № 1-кп/563/92/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 року Корецький районний суд

Рівненської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Корець кримінальне провадження № 12026181140000055 від 18 квітня 2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою середньою освітою, учасника бойових дій, ветерана війни, інваліда ІІ групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , протягом тривалого часу, умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, систематично вчиняє психологічне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 , з якою він спільно проживав, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.

Зокрема, 02.05.2025 о 21 год. 13 хв., за місцем спільного проживання ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , яке проявилося у психологічному тиску, висловлюванні нецензурною лайкою та погрожуванню фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

Крім того, 12.01.2026 о 00 год. 40 хв., ОСОБА_4 , який вже протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173 КУАП, за місцем спільного проживання повторно вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , яке проявилося у психологічному тиску, висловлюванні нецензурною лайкою та погрожуванню фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

За вищевказаними фактами постановами Корецького районного суду Рівненської області від 23.06.2025 та 16.01.2026 року у справах № 563/819/25 та №563/80/26 відповідно, ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Продовжуючи свої систематичні протиправні дії, 17.04.2026, близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_4 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи по місцю свого проживання знову вчинив психологічне насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_5 , (з якою він перебуває у сімейних стосунках в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), а саме, висловлювався у її адресу нецензурною лайкою та погрожував їй фізичною розправою, що принизило честь та гідність потерпілої.

Зазначиними діями потерпілій ОСОБА_5 завдано психологічних страждань, погіршилась якість її життя, що викликало побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та супроводжувалось тривогою, втомою, фізичним дискомфортом, втратою повноцінного сну та відпочинку, а також постійними негативними переживаннями.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю та дав суду показання про те, що між ним та дружиною дійсно виникають сварки, під час яких ображав потерпілу нецензурними словами, виганяв з будинку та погрожував застосувати до неї фізичну силу. Причиною таких дій є вживання ним алкогольних напоїв. У вчиненому щиро каявся та обіцяв суду в подальшому не вчиняти подібного.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, до суду подала заяву про розгляд справи без її участі. Проти розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечує, претензій до обвинуваченого не має.

Обвинуваченим не оспорюються докази стосовно фактичних обставин, які об`єктивно доводять вчинення ним інкримінованого злочину.

Суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. У суду немає сумніву у добровільності та істинності учасників судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України та за згодою обвинуваченого, прокурора, суд вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які не оспорюються учасниками судового провадження.

При цьому, суд переконався у тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які б підлягали доказуванню і ним не заперечуються. Сумніву у добровільності та істинності його позиції немає. Обвинуваченому роз`яснено, що він, при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, обвинувачений наполіг на істинності позиції у визнанні винуватості і викладених обставинах справи.

При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, суд обмежився показаннями обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, у відповідності до ст. 65 КК України враховує сукупність обставин, при яких вчинено кримінальне правопорушення, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Пом`якшуючими покарання обставинами для обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обтяжуючими покарання обставиною суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_4 характеризується позитивно.

На обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання, є колишнім військовослужбовцем, який брав участь в бойових діях по захисту незалежності та територіальної цілісності України, є особою з інвалідністю 2 групи, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання у виді пробаційного нагляду, з покладенням відповідних обов`язків, яке буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Статтею 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачені спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 вказаного Закону передбачено направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Згідно з ч. 6 ст. 28 Закону, кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року.

Згідно ч. 1 ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав передбачених цим Кодексом від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені відповідні обов`язки.

Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 пов`язане з домашнім насильством, а покарання йому призначене, не пов`язане з позбавленням волі, тому в інтересах потерпілої особи від цього злочину, ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне застосовувати до обвинуваченого обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, направлення для проходження програми для кривдників терміном на три місяці. При цьому, організацію виконання обмежувального заходу необхідно покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання обвинуваченого.

Речові докази та витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Керуючись статтями 349, 370, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі п. 1-3 ч. 2 п.4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, встановити ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід та покласти на нього обов`язок передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України - направлення на проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Виконання обмежувального заходу обвинуваченим ОСОБА_4 у виді проходження програми для кривдників покласти на Корецьку міську раду Рівненської області.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його оголошення через Корецький районний суд Рівненської області, а обвинуваченим в такому ж порядку і в такий же строк, але з моменту вручення йому копії вироку.

С у д д я :