Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №539/6528/25 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 539/6528/25

пров. № 2/544/454/2026

Номер рядка звіту 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем У країни

19 травня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду на вул. Соборна, 41 справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У грудні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.12.2025 справа передана за підсудністю до Пирятинського районного суду Полтавської області.

Згідно ухвали Пирятинського районного суду Полтавської області від 30.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 13 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі – ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4467304 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно вказаного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 2 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, на умовах сплати процентів за користування кредитом. Строк кредиту – 360 днів: з 13.03.2024 по 08.03.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів. Пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надав відповідачу грошові кошти в розмірі 2 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. Відповідно до реквізитів Договору №4467304 від 13.03.2024 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «51594». Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідачки відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору № РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12.03.2019 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення». За інформацією в листі ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», відповідно до зазначеного договору № 4467304 від 13.03.2024 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 2000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

25.10.2024 між TOB «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено Договір факторингу №25/10/2024, у відповідності до умов якого TOB «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило, а TOB «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідачки, в тому числі за договором №4467304 від 13.03.2024 року.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки TOB «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором №4467304 від 13.03.2024 року загальною сумою 21 050,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту – 2 000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 11 350,27 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 134 календарних днів – 6 700,00 грн., штрафних санкцій – 1000,00 грн.

Враховуючи те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та заборгованість за договором не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Тому позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 050,00 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Клопотав слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення повідомлена належним чином, шляхом опублікування на офіційному сайті судової влади України тексту оголошення про виклик відповідача в судове засідання, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення слухання справи від неї до суду не надійшло. Відповідачці надано строк для подачі відзиву, у встановлений строк відповідачка відзив не подала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце слухання справи і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.

19 травня 2026 року згідно ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

13 березня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4467304, відповідно якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності та платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором, який був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «54594», з умовами якого остання була ознайомлена (а.с. 71 – 82).

Відповідно до умов договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало ОСОБА_2 кредит в сумі 2 000 грн. (п.п. 1.2 договору). Строк кредиту – 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів (а.с. 71 зворотній бік). Стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту (а.с. 72). Згідно умов договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 . Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення договору. Дата надання кредиту: 13.03.2024 або 14.03.2024 (а.с. 73).

Невід`ємною частиною договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4467304 від 13.03.2024 є паспорт споживчого кредиту (а.с. 84).

Згідно з інформацією, наданою Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» згідно ухвали суду від 30.01.2026, банком було ініційовано детальну перевірку в ході якої було підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) емітувалась платіжна картка № НОМЕР_4 . 13.03.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_4 було зараховано кошти в сумі 2 000,00 грн. за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» (а.с. 117).

25.10.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу №25/10/2024, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права вимоги за даним кредитним договором.

Згідно п. 1.2. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок Клієнта, після чого Фактор (ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА") стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (а.с. 37-45).

У відповідності до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 6091, після чого від Клієнта до Фактора переходять права вимоги боргу від Позичальника і Фактор стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно заборгованостей (а.с.46).

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 14 350,00 грн. за кредитним договором №4467304, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі – 2 000,00 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі – 11 350,00 грн., суми заборгованості за пенею, штрафами – 1000,00 грн. (а.с.95 -96).

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а.с.25).

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За положеннями статті 12 згаданого закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статтей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як вбачається з досліджених судом доказів, умови договору позичальником належним чином не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений.

Зокрема, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА») за кредитним договором №4467304 від 13.03.2024 загальною сумою 21 050,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. – загальна заборгованість за основним боргом; 11 350,00 грн. – сума заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором (а.с. 89 – 91), нараховані проценти за 134 календарних днів з 26.10.2024 по 08.03.2025 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у розмірі 6 700,00 грн (а.с.92 – 93).

Як встановлено судом, сума заборгованості за відсотками в розмірі 11 350,00 грн. та сума заборгованості за відсотками, нарахованими позивачем за 134 календарних днів в сумі 6700,00 грн. розрахована за період з 13.03.2024 по 08.03.2025 в межах строку дії договору.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно п. 4, надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу (п. 3 - це банки), та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону. Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, починаючи з 25.12.2023 (наступний день після набрання Законом чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не міг перевищувати 1 %. При цьому, позивач, як надавач фінансових послуг, був зобов`язаний привести свою діяльність у відповідність до вищевказаних змін. У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відтак, заборгованість за відсотками повинна бути нарахована:

з 13.03.2024 по 21.04.2024 – за процентною ставкою 2,5 % згідно умов договору: 2000 х 2,5 % х 40 = 2 000 грн.;

з 22.04.2024 по 19.08.2024 – за процентною ставкою 1,5% згідно закону: 2000 х 1,5% х 120= 3 600 грн.;

з 20.08.2024 по 25.10.2024 – за процентною ставкою 1% згідно закону: 2000 х 1% х 67 = 1340 грн.;

з 26.10.2024 по 08.03.2025 – за процентною ставкою 1% згідно закону: 2000 х 1% х 134 = 2680 грн.

Таким чином на умовах укладеного договору та відповідно до законодавчих норм відповідачка повинна була сплатити 2 000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 9 620,00 грн. заборгованості за відсотками.

За таких підстав позов підлягає частковому задоволенню, в сумі 11 620,00 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями в сумі 1000,00 грн., суд уважає, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє по теперішній час.

Враховуючи наведене та зважаючи на те, що кредитний договір укладений 13.03.2024, тобто в період дії на території України воєнного стану, суд уважає, що з відповідачки не підлягає стягненню заборгованість за штрафом в сумі 1000,00 грн, що буде узгоджуватись із пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8263 від 04.12.2025 (а.с.1).

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1337,21 грн. з розрахунку:11 620,00 грн. х 2 422,40 грн. /21 050,00 грн. = 1337,21 грн.

У позовній заяві позивач прохає стягнути із відповідача понесені ним судові витрати в частині отриманої та сплаченої ним професійної правничої допомоги в сумі 10 000,00 грн.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем професійної правничої адвоката Столітнього Михайла Миколайовича згідно з договором №10/12-2024 від 10.12.2024 про надання правової (правничої) допомоги (а.с. 50- 51), заявки №13425 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 (а.с. 67 – 68), акту №13425 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 (а.с. 94-95 зворотній бік).

Згідно з Актом №13425 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 04 грудня 2025 позивачу адвокатом Столітнім М.М. було здійснено надання послуг професійної правничої допомоги щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на загальну суму 10 000 грн. (всього 12 год.) (а.с. 94 – 94 зворотній бік).

Судом встановлено, що сума в розмірі 10 000 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною виконаній адвокатом роботі, яка складає 12 годин. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, позовна заява є типовою для таких правовідносин, у спорах такого характеру судова практика є сталою, застосування великої кількості законодавчих актів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

З огляду на викладене, суд враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Достатньою компенсацією витрат позивача на професійну правничу допомогу на переконання суду буде сума у розмірі 5000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати по сплаті витрат на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2760,10 грн. з розрахунку:11 620,00 грн. х 5000 грн. /21 050,00 грн. = 2760,10 грн.

Керуючись ст. 6-13, 76-81, 141, 209-245, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 44559822) заборгованість за договором №4467304 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 13.03.2024 року у розмірі 11 620 (одинадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 44559822) 1 337 (одну тисячу триста тридцять сім) грн. 21 коп. понесених ним і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2760 (дві тисячі сімсот шістдесят) грн. 10 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 26.05.2026

Суддя О.О.Сайко