Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №541/1414/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1414/26

Номер провадження 2/541/1367/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 травня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Морозовської О.А.,

за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,

представника позивача, адвоката Орел О.І.,

представника відповідача, адвоката Сидоренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Орел О.І. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на період навчання у розмірі 10000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення нею 23 років. Вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З 01.09.2025 до даного часу ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання у Бельському центрі освіти (вул. Пястовська 21, м. Бельсько-Бяла), а саме, є слухачем ОСОБА_4 школи II ступеня. До виїзду з України до Республіки Польща у 2022 році, дитина проживала з мамою ОСОБА_3 , батько проживав окремо та згідно судового наказу, виданого Миргородським міськрайонним судом 21.01.2020, із нього стягувалися на користь матері на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 кошти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття дитиною. Аліменти надходили щомісячно, заборгованість по сплаті даних виплат протягом останніх років не утворювалася.

Після досягнення 18-річного віку, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 продовжую навчання на денній формі навчання у Бельському центрі освіти та має навчатися до 31.08.2027 у зв`язку з чим немає можливості працевлаштуватися на роботу. Стипендію, допомогу чи іншу виплату ОСОБА_6 в Україні чи в Республіці Польща не отримує, а отже потребую матеріальної допомоги батьків. ОСОБА_1 на даний час проживає в місті Бельсько-Бяла, Республіка Польща разом з повнолітнім братом - ОСОБА_7 у квартирі, оренда якої складає 2 500 злотих на місяць, що становить 29 500 грн.. Окрім плати за найм, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 сплачують усі платежі, що випливають з експлуатації житлового приміщення, зокрема і комунальні послуги, що в місяць у середньому складають 600 злотих, тобто 7080 грн. Договір найму житлового приміщення укладений 28.02.2026 зі строком дії до 29.02.2028 Крім того, ОСОБА_6 потребує кошти на проїзд з місця навчання до місця проживання, коштів па придбання продуктів харчування, одягу, тощо. Основні базові витрати на проживання ОСОБА_5 на місяць складають: витрати на житло та оплату комунальних послуг - 18 290 грн, продукти харчування - 10 000 гри, одяг - 3 000 гри; проїзд до місця навчання (пільговий) - 826 грн (70 злотих), навчальна література та книги для підготовки до іспитів, що не покриваються школою- 3540 грн (300 злотих) на рік, тобто 295 грн на місяць. Окрім того, витрати на додаткові заняття з підготовки до іспитів з англійської, французької та польської мов становлять 10 650 грн на місяць, а саме: 8 занять з польської мови —- по 300 грн за одне заняття, на загальну суму 2400 грн; 4 заняття з французької мови — на загальну суму 3450 грн; 8 занять з англійської мови — по 600 гри за одне заняття, па загальну суму 4800 грн. Також, у квітні 2026 року, мамою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , оплачено (шляхом оформлення кредиту) курси саморозвитку для дитини на загальну суму 35 646,50 грн на рік, тобто 2 970,54 грн на місяць. Отже, основні витрати на утримання дитини - ОСОБА_5 на місяць становлять 46 03 1,54 грн на місяць.

Мати дитини па даний час добровільно бере участь у її утриманні, зокрема забезпечує коштами на харчування, оплату житла та придбання одягу. Водночас рівень її доходів є недостатнім для самостійного забезпечення належного :утримання дитини. Так, згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_3 , у 2025 році працювала та отримувала дохід у розмірі 8000 грн на місяць. Загальних дохід за рік склав -96 000 грн., у 2024 році - 93300 грн., у 2023 році- 80400 грн.

Зазначила, що відповідач на її утримання коштів надає. Вважала, що відповідач в змозі сплачувати аліменти на її утримання, так як він є особою працездатного віку, офіційно працевлаштований та має стабільний дохід.

Викладені обставини на думку позивача вказують на те, що Відповідач має реальну можливість щомісяця сплачувати аліменти на утримання власної дочки за цим позовом, на період її навчання в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22 травня 2026 року від представника відповідача адвоката Сидоренка Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково визнав позов у розмірі 1/5 частини його заробітку з підстав викладених у ньому, а також зважаючи на те, що він виконуючи свої обов`язки батька також оплачує ОСОБА_11 (дочка теперішньої дружини ОСОБА_12 ) навчання у вищому навчальному закладі – Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка та має значні проблемі зі здоров`ям (а.с.56-64).

25.05.2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Орел О.І. надала уточнену (змінену) позовну заяву, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі 1/5 частини з усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення нею 23 років (а.с.93-95).

Позивач в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Орел О.І. уточнені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Сидоренко Ю.В. уточнені позовні вимоги визнав.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 12 лютого 2008 року відділом РАЦС по м. Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області (а.с. 11). Згідно судового наказу, виданого Миргородським міськрайонним судом 21.01.2020, із ОСОБА_2 , стягувалися на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 кошти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття дитиною (а.с.12-13). ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання у Бельському центрі освіти (вул. Пястовська 21, м. Бельсько-Бяла), а саме, є слухачем ОСОБА_4 школи II ступеня (а.с.14-16) . ОСОБА_1 на даний час проживає в місті Бельсько-Бяла, Республіка Польща разом з повнолітнім братом - ОСОБА_7 у квартирі, оренда якої складає 2 500 злотих на місяць, що становить 29 500 грн.. Договір найму житлового приміщення укладений 28.02.2026 зі строком дії до 29.02.2028 (а.с.17-23).

Основні базові витрати на проживання ОСОБА_5 на місяць складають: витрати на житло та оплату комунальних послуг - 18 290 грн, продукти харчування - 10 000 гри, одяг - 3 000 гри; проїзд до місця навчання (пільговий) - 826 грн (70 злотих), навчальна література та книги для підготовки до іспитів, що не покриваються школою- 3540 грн (300 злотих) на рік, тобто 295 грн на місяць. Окрім того, витрати на додаткові заняття з підготовки до іспитів з англійської, французької та польської мов становлять 10 650 грн на місяць, а саме: 8 занять з польської мови —- по 300 грн за одне заняття, на загальну суму 2400 грн; 4 заняття з французької мови — на загальну суму 3450 грн; 8 занять з англійської мови — по 600 гри за одне заняття, па загальну суму 4800 грн. У квітні 2026 року, ОСОБА_3 оплачено курси саморозвитку для ОСОБА_1 на загальну суму 35 646,50 грн на рік, тобто 2 970,54 грн на місяць. Отже, основні витрати на утримання дитини - ОСОБА_5 на місяць становлять 46 03 1,54 грн на місяць (а.с.30-35, 39,40).

Згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_3 , у 2025 році працювала та отримувала дохід у розмірі 8000 грн на місяць. Загальних дохід за рік склав -96 000 грн., у 2024 році - 93300 грн., у 2023 році- 80400 грн. (а.с.24-29).

Відповідач 22 грудня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області зареєстрував шлюб з ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Дружина відповідача мала дочку від попереднього шлюбу, яка 17 лютого 2023 року змінила своє прізвище « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 », а по батькові з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені. Відповідач оплачує ОСОБА_11 навчання у вищому навчальному закладі Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка, що підтверджується копією договору про надання освітньої послуги між Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г. Короленка та фізичною особою від 17 серпня 2023 року №02-35/78-061 та копією додаткової угоди до договору про надання платної освітньої послуги у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка №074, в яких ОСОБА_2 вказаний як замовник освітньої послуги. ОСОБА_2 має ряд захворювань, що пов`язані з особливостями його роду діяльності (військової служби) та потребують нагляду лікарів, постійного прийому ліків, а у деяких випадках оперативного втручання. Згідно копії довідки про суму виплаченого доходу та утриманих податків за місцем проходження служби від 11 травня 2026 №159/ФЕС встановлено, що за період з листопада 2025 року по лютий 2026 року середній дохід ОСОБА_2 становив близько 40000,00грн, у березні 2026 року у зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 у відпустці для лікування, відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 09 лютого 2026 року №2026-0902-1040-101, його дохід становив 20000,00 грн. (а.с. 68-82).

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу з стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Відповідно до п.20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , яка є донькою відповідача ОСОБА_2 на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжує навчання, не працює, так як навчання проводиться за денною формою, що позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Зазначені обставини є підставами для стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Визначаючи розмір аліментів суд враховує, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.03.2020 у справі № 759/10277/18, інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів судом мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, тощо. Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 761/10510/17.

Таким чином, визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що донька відповідача є повнолітньою, продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, відповідач спроможний надавати таку матеріальну допомогу, оскільки протилежне відповідачем не спростовано, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 141 СК України, батько та мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, а відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, з урахуванням того, що розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб дитини і не повинен призводити до обмеження матеріальних прав, інтересів та потреб відповідача.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

При цьому, згідно п. 1 ч. 5 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом в порядку ч. 2 ст. 206 ЦПК України роз`яснено сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевірено, чи не суперечить закону визнання відповідачем позову та чи не порушено права, свободи чи інтереси інших осіб у зв`язку з таким визнання.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що аліменти у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, достатні для належного утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, відповідає реаліям сьогодення та забезпечує баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

При цьому, сторони не позбавлені права звернення до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни їх матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін, інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (ст. 192 СК України).

Водночас, суд вважає за необхідне допустити рішення суду про стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць на підставі пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, які позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 в розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу позивачем надано ордер на надання правничої допомоги від 19.04.2026, договір про надання правничої допомоги від 15.04.2026 з додатками, квитанція №15/04 про отримання гонорару за надання правничої допомоги від 17.04.2026, квитанція до прибуткового касового ордера від 17.04.2026.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні розміру витрат понесених позивачем на правничу допомогу у суді, суд враховує те, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, час витрачений на їх виконання, а тому вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. є співмірними зі складністю справи та часом, витраченим представником позивача на надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, і суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, 50% судового збору, який мала сплатити позивачка за подання позову, в сумі 665,60 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 16, 182, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 12, 13, 43, 49, 61, 76, 81, 82, 89, 137, 141, 142, 206, 258, 264, 265, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Миргород, Полтавської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Миргород, Полтавської області, місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на її утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/5 частини з усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 21 квітня 2026 року і до досягнення нею двадцяти трьох років за умови, що вона буде продовжувати навчатися.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6000 гривень 00 копійок.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про сторін у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання АДРЕСА_2 ,.

Представник позивача: адвокат Орел Олена Іванівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4557 від 30 вересня 2025 року видане Радою адвокатів Полтавської області , адреса вул. Троїцька,170, м.Миргород, Полтавська область.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Сидоренко Юрій Володимирович свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2761 від 23.04.2019 року видане Радою адвокатів Полтавської області на підставі рішення № 7 від 23 квітня 2019 р, адреса 37600 Полтавська область, м.Миргород. вул. Панаса Мирного, 20 кв. 72.

Суддя: О. А. Морозовська