Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №554/11510/24 — Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 554/11510/24

Провадження № 2/553/190/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.05.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді - Москаленко В.В.

за участю представника позивача - адвоката Рожніва Я.Я.,

представника відповідача - адвоката - Кулішова В.П.,

секретаря судового засідання - Сіомашко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду міста Полтави в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Октябрського районного суду м. Полтави із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила визнати за нею ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частку автомобіля марки «LEXUS», модель «RX 350», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

В обґрунтування позову зазначила, що 25.03.2015 між нею та відповідачем був укладений шлюб. Під час шлюбу вони з відповідачем за спільні кошти 30.10.2019 придбали автомобіль марки «LEXUS», модель «RX 350», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 . Реєстрація права власності на зазначений автомобіль була здійснена за відповідачем. Зазначеним автомобілем користується відповідач. Вона не має доступу до спірного автомобіля та не може ним користуватися. Угоди про добровільний поділ автомобіля, що є спільною сумісною власністю подружжя між ними не досягнуто. Вартість спірного автомобіля складає 956920 грн., що підтверджується Інформаційною довідкою оцінювача ТОВ «Фактор-Експерт» від 11.10.2024. Таким чином вартість 1/2 частини автомобіля складає 478460 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 04.11.2024 накладено арешт на автомобіль марки «LEXUS», модель «RX 350», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 .

Згідно повідомлення ТСЦ 5341 за вих. № 16917 від 05.11.2024 на транспортний засіб «LEXUS», модель «RX 350», тип кузова - універсал, номер кузова НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 , рік випуску 2013, номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво видане 30.10.2019, власником якого є ОСОБА_2 , в НАІС ДДАІ накладено обтяження арешт та/або заборона відчуження (том № 1 а.с. 35).

18 листопада 2024 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Савченко Т.І. подано відзив на позовну заяву, в якому вона вказує, що у позовній заяві зазначено ціну позову 478 460 грн., в той час, коли в самій позовній заяві зазначено вартість майна, яка підлягає поділу, а саме: вартість спірного автомобіля марки «LEXUS» модель RX 350.2013 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , VIN код НОМЕР_5 - 956 920 грн, відповідно до інформаційної довідки № FS-11-10/24/001 від 11/10/2024. Отже, позивачем невірно зазначено ціну позову та не сплачено судовий збір в сумі 4784,60 грн. Суддею при цьому відкрито провадження, та призначено підготовче судове засідання, що є грубим порушенням.

На час укладення шлюбу, а саме: станом на 25.03.2015 позивачка ніде не працювала та не мала власного рухомого та нерухомого майна, а також будь-яких заощаджень. У власності відповідача на той час була нерухомість, а саме :квартира, яка по цей час наявна у його власності та автомобіль Volkswagen Passat, д.н.з НОМЕР_6 , 2008 року випуску, придбаний відповідачем у 2012 році, який був проданий за 10 000 дол. США та відповідно за ці кошти придбано спірний автомобіль «LEXUS» модель RX 350.2013 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , на

аукціоні у США за 10 000 дол. США. Після ДТП автомобіль самостійно пересуватися не міг. Після розмитнення автомобіль було відремонтовано та приведено у стан, коли можна було його експлуатувати. Сума автомобіля, зазначена у інформаційній довідці, поданою позивачкою, а саме 956 920 грн, на думку відповідача є завищеною, тому є необхідність заявити судову транспортну експертизу для визначення дійсної вартості спірного автомобіля «LEXUS» модель RX 350.2013 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

Весь період перебування в шлюбі позивачка жодного дня не працювала як офіційно так і неофіційно, немала жодних власних доходів та жила за рахунок відповідача, який повністю забезпечував сім`ю, позивачку, їхню спільну дитину та дитину позивачки від попереднього шлюбу. Позивачкою не отримувалися аліменти від батька її дитини, тож повне матеріальне утримання її сина від попереднього шлюбу ніс відповідач. У позивачки та відповідача у шлюбі також народилася дитина, дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після того, як дитині виповнилося три роки позивачка не бажала самостійно працювати, жила за рахунок відповідача та знаходилася на його повному матеріальному забезпеченні. Протягом всього часу, що сторони перебувають у шлюбі відповідачеві на постійній основі допомагала мати, яка мала власний бізнес, та працювала після закордоном. Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Окрім того, позивачкою та відповідачем в шлюбі придбано квартиру вартістю 1 843 100,00 грн., загальною площею 87,4 кв.м, титульним власником якої є позивачка. На даний час у відповідача відсутня фінансова можливість звернутися із зустрічним позовом про поділ майна подружжя, а саме :

зазначеної квартири. Позивачка звертаючись до суду не зазначила все нерухоме майно, яке було придбано в період шлюбу, а саме: вищезазначену квартиру і саме цією квартирою шантажує відповідача, змушуючи його залишити її їй.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

25.11.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона вказує, що ціна позову визначається вартістю майна. Вартість 1/2 частини спірного автомобіля складає 478 460 грн, з якої нею був сплачений судовий збір. Твердження відповідача про те, що вона нібито ніде не працювала та не мала заощаджень не відповідає дійсності, позаяк до укладення шлюбу так і після постійно працювала до народження дитини, що підтверджується записами в трудовій книжці. Після чого перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею спочатку 3- річного віку, а потім за медичними рекомендаціями та у зв`язку з частими хворобами дитини перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку. Так і на даний час разом з дитиною часто перебуває у лікувальних закладах в зв`язку зі стаціонарним лікуванням доньки, що підтверджується відповідними медичними виписками.

Відповідач, як до укладення шлюбу, так і після цього взагалі ніде не працював та не здійснював підприємницької діяльності. Що стосується твердження, що відповідач нібито придбав спірний автомобіль за кошти, отримані від продажу автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_6 , 2008 року випуску зазначає, що це твердження також не відповідає дійсності, так як під час шлюбу за спільні з відповідачем кошти ними були придбані наступні автомобілі: Volkswagen Golf SportWagen, кузов НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 , за 607034 грн.(22700 доларів США за даними курсу НБУ на момент придбання), що підтверджується договором купівлі-продажу автомобіля № 230/2017 від 23.11.2017 , який був проданий у 2018 році згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 08.09.2018 та автомобіль Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_9 , придбаний у 2018 році та котрий був проданий у 2019 році згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 23.05.2019 року. Таким чином спірний автомобіль був придбаний, в тому числі і за кошти, отримані від продажу вищезазначених автомобілів, котрі в свою чергу були придбані під час шлюбу за спільні кошти. Твердження відповідача про утримання її дитини від попереднього шлюбу не відповідають дійсності, оскільки батько дитини добровільно надавав кошти на утримання дитини.

Твердження, що нібито протягом всього часу перебування її з відповідачем у шлюбі на постійній основі допомагала його мати, також не відповідає дійсності та не підтверджується жодними доказами.

Вартість спірного автомобіля, яка на даний час складає 956920 гривень та визначена Інформаційною довідкою оцінювача, ТОВ «Фактор-Експерт» від 11.10.2024 , не є завищеною, як про це стверджує представник відповідача, тому що за даними маркетплейсу з продажу вживаних автомобілів в Україні, інтернетсайту «АвтоРіа», така вартість є середньою на аналогічні автомобілі такої ж марки та моделі та такого ж року випуску, тому призначення експертизи з метою визначення вартості авто є безпідставним, так як вартість майна вже визначена

кваліфікованим оцінювачем у законний спосіб, а додаткове призначення експертизи призведе до нераціонального витрачання процесуального часу та затягування розгляду даної справи.

Щодо не зазначення у позовній заяві іншого нерухомого майна, яке придбано в період шлюбу, зауважила, що нею подавався позов про поділ спільного майна, її право на яке було порушене та оспорюється відповідачем.

Стосовно нібито шантажу відповідача та примушення останнього залишити їй вищевказану квартиру, вказала, що після подання даного позову, саме з боку представника відповідача були озвучені погрози з метою шантажу та залякування її, а саме, що до квартири, яка належить їй на праві власності та у якій на даний час проживає разом з малолітньою дитиною, будуть заселені військові.

Вважає заперечення проти позову викладені у відзиві на позовну заяву такими, що не підтверджені жодними доказами, не ґрунтуються на законі та спростовуються поясненнями, доказами та аргументами, зазначеними нею у даній відповіді на відзив. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25.11.2024 по справі призначена транспортна-товарознавча експертиза на вирішення якої поставлено питання: Яка ринкова вартість колісного транспортного засобу автомобіля марки «LEXUS», модель «RX 350», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , об`єм двигуна 3,5, тип палива - бензин на дату оцінки. Проведення експертизи доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС України.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25.12.2024 справу прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження.

07.01.2025 до суду надійшло повідомлення експерта ОСОБА_4 про неможливість проведення судової експертизи від 27.12.2024 № СЕ-19/117-24/22364-АВ, у зв`язку з ненаданням автомобіля «LEXUS», модель «RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_2 , для проведення технічного огляду. Судовим експертом повернуто матеріали цивільної справи.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13.01.2025 поновлено провадження у справі.

11.02.2025 та 15.07.2025 від позивачки до суду надійшла заява про зміну предмета позову, в якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 грошову компенсацію за 1/2 частку ринкової вартості автомобіля марки «LEXUS», модель «RX 350», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , в сумі 478460, посилаючись на те, що спірний автомобіль знаходиться в користуванні відповідача, вона згодна одержати від відповідача матеріальну компенсацію за належну їй частку автомобіля.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.05.2025 справу передано для розгляду за підсудністю до Подільського районного суду міста Полтави.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 08.07.2025 прийнято справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 16.10.2025 призначено по справі транспортно-товарознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання: яка вартість колісного транспортного засобу «LEXUS», модель «RX 350», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , об`єм двигуна 3,5, тип палива - бензин на дату проведення експертизи.

09.01.2026 до суду надійшов висновок судового експерта та матеріали справи.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 13.01.2026 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 23.02.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася доручивши представляти свої інтереси адвокату Рожнів Я.Я.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рожнів Я.Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зміну предмета позову та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові та заяві про зміну предмета спору.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, доручивши представляти свої інтереси адвокату Кулішову В.П.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кулішов В.П. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві, наполягав, що спірний автомобіль був придбаний виключно за кошти відповідача, а тому є його особистою власністю.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності і взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 березня 2015 року, актовий запис № 229 від 25.03.2015 виконано Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_11 від 25.03.2015) (том № 1 а.с. 7).

В період перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у шлюбі: 08.09.2018 ОСОБА_2 був придбаний автомобіль Volkswagen Golf Variant, 2015 року випуску, колір сірий, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_12 , номерний знак НОМЕР_8 , за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складала 49000 грн., що підтверджується договором купівлі -продажу 5341/2018/1095291 транспортного засобу; 23.05.2019 ОСОБА_2 був придбаний автомобіль Hyundai Sonata, 2015 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_13 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_14 , номерний знак НОМЕР_15 , за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складала 45000 грн., що підтверджується договором купівлі -продажу 5341/2019/1479434 транспортного засобу (том № 1 а.с. 74, 75).

В судовому засіданні встановлено, що автомобілі, які були придбані сторонами під час перебування у шлюбі, а саме: автомобіль Volkswagen Golf Variant та автомобіль Hyundai Sonata, були продані сторонами під час перебування у шлюбі.

Разом з тим, в період перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у шлюбі був придбаний автомобіль «LEXUS», модель «RX 350», загальний легковий універсал, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 .

Згідно листа Територіального сервісного МВС № 5341 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях за вих. № 32/32/5341/В-2372-1948-2024 від 08.10.2024, адресованого ОСОБА_1 , повідомлено, що 30.10.2019 транспортний засіб LEXUS RX 350 номерний знак НОМЕР_2 , був зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (том № 1 а.с. 8).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, сформованого 08.10.2024 ОСОБА_1 , транспортний засіб «LEXUS», модель «RX 350», загальний легковий універсал, 2013 року випуску, об`єм (потужність) двигуна 3456, колір сірий, тип пального бензин або газ, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, маса без навантаження 2019, повна маса - 2560, особливі примітки OD138498 09.09.2019; ВМД 500650000/19/46958, 09.09.2019; Екологічний стандарт «Євро-5» Країна прибуття - Сполучені Штати Америки; дата першої та останньої реєстрації 30.10.2019, місце проведення останньої реєстрації ТСЦ 5341, реєстрація транспортного засобу проведена з-за кордону по посвідченню митниці (том № 1 а.с. 9-10).

07.03.2022 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М. посвідчено довіреність, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , цією довіреністю за попередньою усною домовленістю уповноважив (кожного окремо) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , або ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , експлуатувати та розпоряджатися (продавати за ціною та на умовах за його (її) розсудом та йому (їй) відомих, сплативши державне мито, податки та інші обов`язкові платежі), належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 , виданого 30.10.2019 Центром 5341, автомобілем загальний легковий - загальний універсал-В, марка LEXUS, модель RX 350, випуску 2013 року, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованим 30.10.2019 Центром 5341, дата першої реєстрації 30.10.2019, що підтверджується копією відповідної довіреності та витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 47082757 від 07.03.2022 (том № 1 а.с. 11,12).

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Фактор-Експерт» орієнтовна ринкова вартість легкового автомобіля марки «LEXUS», модель «RX 350», 2013 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , об`єм двигуна 3456 см.куб. станом на 09.10.2024 складає 956920 (а.с. 13-19).

Згідно висновку експерта Полтавського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/117-25/24524-АВ від 31.12.2025 ринкова вартість автомобіля марки «LEXUS RX 350», 2013 року, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , об`єм двигуна 3,5, тип палива - бензин, станом на 27.11.2025 становить 791091,66 коп. (том № 1 а.с. 218-223).

Позивач ОСОБА_1 в період з дати укладення шлюбу по дату придбання автомобіля працювала продавцем непродовольчих товарів за трудовим договором з приватним підприємцем ОСОБА_6 , що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці останньої (том № 1 а.с.69-71).

Із наданої представником відповідача виписки по рахунку відповідача ОСОБА_2 за період з 01.01.2019 по 21.04.2025, сформованого АТ «Перший Український Міжнародний Банк», за вказаний період відображено, як надходження коштів на рахунок шляхом поповнення карткового рахунку та отримання переказів, так і витрати коштів (том № 2 а.с. 4-10).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2008 по грудень 2012, ОСОБА_2 отримав дохід від АТ КБ «Приват Банк» у 2 кварталі 2009 - 26,00 грн, 3 кварталі 2009 - 3,50 (том № 2 а.с. 11).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2003 по грудень 2007 у зазначений період дохід у ОСОБА_2 відсутній (том № 2 а.с. 11 звор. сторін).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2013 по грудень 2017, ОСОБА_2 отримав дохід у 2 кварталі 2013 від ТОВ «Білар» від продажу рухомого майна в сумі 80 862,00 грн., 2 кварталі 2016 дохід від Полтавської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» в сумі 97,21 грн., 3 кварталі 2016 дохід від Полтавської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» в сумі 28,57 грн., 1 кварталі 2017 від ОСОБА_7 дохід від продажу нерухомого майна в сумі 318300,00 грн. (том № 2 а.с. 12).

Крім того з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2018 по жовтень 2021, виходить,що ОСОБА_2 отримав у 2 кварталі 2018 додаткове благо від АТ «Універсал Банк» в сумі 563,38 грн., 4 кварталі 2019 від АТ «СК «Країна» суму страхової виплати 22631,83 грн., 1 кварталі 2020 від АТ «СК «Країна» суму страхової виплати 3758,20 грн., 4 кварталі 2020 додаткове благо від АТ «Універсал Банк» в сумі 1107,87 грн., додаткове благо від АТ «ПУМБ» в сумі 438,06 грн., січні 2021 додаткове благо від АТ «ПУМБ» в сумі 203,43 грн., лютому 2021 додаткове благо від АТ «ПУМБ» в сумі 188,31 грн., березні 2021 додаткове благо від АТ «ПУМБ» в сумі 261,66 грн., квітні 2021 додаткове благо від АТ «ПУМБ» в сумі 500,00 грн., травні 2021 додаткове благо від АТ «ПУМБ» в сумі 174,23 грн., червні 2021 страхову виплату від ПРАТ «СК Саламандра» в сумі 7 895, 42 грн., додаткове благо від АТ «ПУМБ» в сумі 21,93 грн., липні 2021 додаткове благо від АТ «ПУМБ» в сумі 34,97 грн., серпні 2021 додаткове благо від АТ «ПУМБ» в сумі 48,04 грн.; вересні 2021 страхову виплату від ПРАТ «СК Саламандра» в сумі 5 754, 34 грн., додаткове благо від АТ «Універсал Банк» в сумі 518,01 грн., додаткове благо від АТ «ПУМБ» в сумі 32,40 грн., жовтень 2021 додаткове благо від АТ «ПУМБ» в сумі 55,49 грн. (том № 2 а.с.12 звор. стор. - 13).

Надані представником відповідача відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з травня 2012 по грудень 2016, з січня 2017 по жовтень 2021 відносно ОСОБА_1 не можуть бути визнані належними та допустимими доказами в даній справі, оскільки підтверджують лише отримання доходу останньою у вказаний період та не можуть свідчити про надання даних коштів на придбання спірного автомобіля «LEXUS», модель «RX 350», загальний легковий універсал, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 (том № 2 а.с. 14-16).

Положеннями ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета

доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При застосуванні норм законодавства, які повинні бути застосовані до спірних правовідносин суд враховує таке.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналогічне положення містить і стаття 368 ЦК України.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Конструкція статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно ,яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим,зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт ,в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції покладається на того з подружжя ,який її спростовує.

Така позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 31 січян 2024 у справі № 645/4165/21.

Під час судового розгляду, судом було встановлено, що за час шлюбу сторони набули у власність легковий автомобіль «LEXUS», модель «RX 350», загальний легковий універсал, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 .

Отже, виходячи з презумпції спільності права власності на майно, яке набуте під час шлюбу, спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Спростувати цю обставину повинен відповідач, як особа, що оспорює цей факт.

Спростовуючи поширення правового режиму спільного сумісного майна на спірний автомобіль представник відповідача зазначає, що він куплений за особисті кошти відповідача, оскільки позивач в період шлюбу перебувала у декретній відпустці та не працювала.

Такі посилання відповідача суд до уваги не приймає з наступних підстав.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту купівлі спірного автомобіля за його особисті кошти, а тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіля «LEXUS», модель «RX 350», загальний легковий універсал, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 .

Щодо стягнення компенсації вартості спірного автомобіля, суд вказує наступне.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Вказані позиції викладені також у Пленумі Верховного Суду України в пунктах 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного кодексу України та статті 372 Цивільного кодексу України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина друга статті 71 СК України).

У разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо,

встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю (пункт 66.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 757/64512/16-ц (провадження № 61-12274св21) зазначено, що якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме :про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них надалі вчиняти узгоджені дії для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20).

Найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

З огляду на зазначені норми матеріального права, за загальним правилом поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Отже, спільне майно подружжя можна поділити шляхом встановлення режиму спільної часткової власності або встановлення режиму приватної власності на конкретну річ для кожного з подружжя (поділити в натурі).

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18

(провадження № 61-19084св20) сформульовано правовий висновок про те, що у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач, не вимагається обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації.

Сторони в судовому засіданні не заперечували того, що на теперішній час спірний автомобіль знаходиться у користуванні відповідача. Позивач у своїй позовній заяві просив суд залишити вказаний автомобіль у користуванні відповідача та стягнути на її користь компенсацію у вигляді вартості 1/2 частини автомобіль.

У постанові від 25 травня 2020 року у справі № 347/955/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначає, що у ситуації, коли один із подружжя, який не користується спірним автомобілем, просить виплатити йому компенсацію вартості його частки у вказаному праві, згідно з вимогами статей 60,61,70,71 СК України, слід присудити відповідну компенсацію за рахунок іншого із подружжя, який цим автомобілем користується, незалежно від його згоди.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що автомобіль є неподільною річчю, суд приходить до висновку, що автомобіль має бути залишений у власності відповідача та на користь позивача має бути стягнута компенсація у вигляді частини дійсної вартості автомобілю.

Крім того, суд зазначає, що внаслідок виділення автомобіля у власність відповідачеві і стягнення з нього на користь позивача грошової компенсації, право спільної сумісної власності на автомобіль припиняється. Тому окрема вимога припинити право спільної сумісної власності є неефективним способом захисту.

Суд не бере до уваги інформаційну довідку за вих. № FS-11-10/24/001 від 11.10.2024, складену ТОВ «Фактор-Експерт», відповідно до якої орієнтовна ринкова вартість подібного за своїми якостями легкового автомобіля марки «LEXUS», модель «RX 350», 2013 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , об`єм двигуна 3456 см.куб. станом на 09.10.2024 складає 956920, з тих підстав, що під час визначення вартості спірного автомобіля він не був досліджений, а вартість визначена орієнтовна до подібного за своїми якостями автомобіля.

Натомість, при визначенні вартості спірного автомобіля, у суду не викликає сумніву висновок експерта Полтавського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/117-25/24524-АВ від 31.12.2025 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи № 554/11510/24, складеного 31.12.2025, в ході якої експертом безпосередньо був досліджений спірний автомобіль та відповідно до якого, ринкова вартість автомобіля «LEXUS RX 350», 2013 року, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , об`єм двигуна 3,5, тип палива - бензин, станом на 27.11.2025 становить 791 091,66 коп.

Отже, вартість спірного автомобіля складає 791 091,66 грн., а тому підлягає стягненню з відповідача компенсація вартості 1/2 частки цього автомобіля в сумі 395 545,83 грн., відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевказані положення закону ,а також на те, що позов задоволено частково, а саме: на 82,67% , сума судового збору яка підлягає стягненню з відповідача складає 3955,43 грн. за подання позову та 500,65 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно з, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України ,до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника. Представником у

суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити

надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо

обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання про розподіл у цій справі витрат на правничу допомогу, суд враховує, наявні в матеріалах справи докази надані на підтвердження понесених сторонами витрат.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 в справі №648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Суд зауважує, що види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Аналізуючи надані представником позивача докази на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

На цей час укладений сторонами Договір про надання правничої допомоги є виконаним, оскільки адвокат Рожнів Я.Я. надав ОСОБА_1 правничу допомогу з метою розгляду цивільної справи (ним складено процесуальні документи у справі, а також безпосередньо взято участь у судових засіданнях під час розгляду справи). Позивач оплатила зазначені послуги в повному обсязі -в розмірі 20000 грн.

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково у сумі 16534,00 грн.(82,67% від 20000 грн.), що відповідає принципу пропорційності розподілу розміру судових витрат .Підстав для зменшення витрат на правничу допомогу судом не встановлено.

На підставі ст. ст. 57; 60, 61, 65, 69, 70, 71 СК України, ст.365ЦК України, керуючись ст.ст.4,5,12,13,76-81,89,133,141,265ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя -задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки «LEXUS», модель «RX 350», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

Поділити майно,яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - автомобіль марки «LEXUS», модель «RX 350», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

Виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль марки «LEXUS», модель «RX 350», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

грошову компенсацію за 1/2 частку вартості автомобіля марки «LEXUS», модель «RX 350», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 в сумі 395 545,83 грн (триста дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот сорок п`ять грн 83 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3955,43 грн. (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять грн. 43 коп.) за подання позову та 500,65 грн.(п`ятсот грн. 65 коп.) за подання заяви про забезпечення позову, а також 16534,00 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Скасувати арешт накладений ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 04.11.2024 на автомобіль марки «LEXUS», модель «RX 350», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN код ТЗ: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5

Представник позивача - адвокат: Рожнів Ярослав Ярославович, код ЄДРПОУ 2925903055, адреса: вул. Соборності, буд. 66, к. 206, м. Полтава.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача - адвокат Кулішов Володимир Петрович, РНОКПП НОМЕР_17 , адреса: майдан Незалежності, буд. 1, м. Полтава, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_6

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко