Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №533/389/26 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/389/26

Провадження № 3/533/138/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року селище Козельщина

Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., за участю секретаря судового засідання – Кругловецького Ю.В.; особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , законного представника потерпілого – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянка України; зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; перебуває у декретній відпустці; групи інвалідності не має; має на утриманні чотирьох малолітніх/неповнолітніх дітей 2008, 2010, 2013, 2024 років народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; до адміністративної про адміністративні правопорушення протягом року не притягувалася,

- за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИЛА:

Громадянка ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 22 квітня 2026 року близько 10 години 00 хвилин завдав тілесних ушкоджень своєму знайомому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме стрибнув потерпілому на ногу. Відповідальність за вчинене передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Громадянка ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою визнала та підтвердила фактичні обставини, викладені у протоколі, стверджувала, що постійно пояснює синові, як треба поводити себе з іншими дітьми, після цієї події також провела бесіду зі сином. Малолітній ОСОБА_3 пояснив, що це сталося випадково, він не побачив іншу дитину.

Законний представник потерпілого (мати) ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомила, що внаслідок події її син отримав травми, він проходить курс лікування, нога перебуває у гіпсі, вони понесли витрати на лікування, приблизна сума яких наразі становить 2000,00 грн. Малолітній ОСОБА_4 також пояснив, що ОСОБА_5 плигнув на нього випадково, він це зробив ненавмисно.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, суддя установила таке.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини... Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Частиною першою статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей , яке тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх/неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з не забезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання, умов проживання неповнолітніх дітей, догляду тощо.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, органом поліції надано такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення 22.04.2026 серії ВАД № 993928, з яким погодилася ОСОБА_1 , про що свідчать її пояснення у відповідній графі протоколу такого змісту «згідна» (а.с.3);

- електронний рапорт, відповідно до якого 22 квітня 2026 року о 10 годині 47 хвилині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 22.04.2026 о 10 годині 47 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , в ліцеї ОСОБА_4 , 11 років, під час гри з хлопчиком стрибнув й отримав травму ноги. У ході реагування на повідомлення було встановлено, що дитина ОСОБА_4 бавився на дитячому спортивному майданчику, перебуваючи на перерві разом із однолітком, під час чого ОСОБА_3 випадково пригнув на ногу ОСОБА_4 і завдав тілесних ушкоджень. (а.с. 4);

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.04.2026, відповідно до якого прийнято усну заяву від ОСОБА_2 , про те що 22.04.2026 близько 10 голини 23 хвилині до неї зателефонували представники Козельщинського ліцею та повідомили, що її дитина ОСОБА_4 під час перерви отримала травму (а.с. 5);

- письмові пояснення малолітнього ОСОБА_3 , відповідно до яких 22 квітня 2026 року близько 10 години 20 хвилин він під час перерви знаходився на території навчального закладу Козельщинського ліцею Козельщинської селищної ради, а саме перебував на майданчику та грав у квача зі своїми друзями. Він хотів з`їхати з гірки, але внизу стояв учень 5-А класу ОСОБА_4 . ОСОБА_3 попросив його відійти, однак хлопець не відійшов. Після чого ОСОБА_6 вирішив зістрибнути з боку гірки. Коли стрибав - випадково впав на ОСОБА_4 , після чого він допоміг йому підвестися та попросив вибачення (а.с. 6);

- письмові пояснення малолітнього ОСОБА_4 від 22.04.2026, в яких він зазначив, що 22 квітня 2026 року близько 08 години він пішов до Козельщинського ліцею. Під час навчального процесу, а саме після завершення другого уроку вони разом з учнями пішли на дитячий майданчик, де почали грати у квача. Під час ігор він знаходився біля гірки, а ОСОБА_7 перебував на гірці й пригнув з неї на підлогу. Внизу знаходився він ОСОБА_4 , що призвело до травми правої ноги, оскільки ОСОБА_3 випадково стрибнув на ногу (а.с.7);

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 22.04.2026, відповідно до яких 22 квітня 2026 року о 10 годині 23 хвилини до неї зателефонували з ОСОБА_8 ліцею та повідомили, що її дитина свистун ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учень 5 А класу отримав травму правої ноги під час перерви. Після чого вона прибула до Козельщинського ліцею, де їй повідомили, що учень іншого класу ОСОБА_7 випадково пригнув на ногу, що призвело до ушкоджень правої ноги (а.с. 8);

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 22.04.2026, в яких вона зазначила, що 22 квітня 2026 року близько 11 години 09 хвилин до неї зателефонували представники ОСОБА_8 ліцею та повідомили, що під час перерви діти, в тому числі й її син ОСОБА_7 , бігали на майданчику, й її син випадково пригнув на ногу іншому учню ОСОБА_4 , що призвело до травми ноги (а.с. 9);

- письмові пояснення ОСОБА_10 , відповідно до яких вона працює у ОСОБА_11 медичній допомозі. 22 квітня 2026 року надійшов виклик о 11 годині 44 хвилини по факту травми ноги. Прибувши на місце події, а саме до шкільного закладу, встановлено, що ОСОБА_4 отримав ушкодження правої ноги (нижньої кінцівки), на якій при огляді було виявлено набряки, біль припальцевий. Дитину було госпіталізовано (а.с.10);

- копію паспорту ОСОБА_1 (а.с.11);

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , відповідно до якого ОСОБА_1 є його матір`ю (а.с.11 на звороті);

- фото травмованого хлопця (а.с.11 на звороті);

- копію постанови Козельщинського районного суду Полтавської області від 13.01.2026 по справі № 533/1101/25, відповідно до якої ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП та оголошено їй усне зауваження. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито (а.с. 12).

Для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП необхідно встановити факт ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення за відсутності інших належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вини особи (повторності вчинення правопорушення).

Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних, достатніх та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

З матеріалів справи вбачається, що малолітній син ОСОБА_1 випадково під час гри на дитячому майданчику на подвір`ї навчального закладу завдав тілесних ушкоджень іншій дитині ОСОБА_4 .

Незважаючи на визнання вини ОСОБА_1 , суддя не вбачає в її діях чи бездіяльності ознак неналежного виховання дитини та ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітньої дитини, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення не було конкретизовано, у який спосіб ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї малолітньої дитини, яких саме обов`язків особа не виконала, в чому саме полягає таке невиконання батьківських обов`язків.

З урахуванням наведених обставин слід дійти висновку, що матеріали адміністративної справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Викладене вище надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи складу і події інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо відшкодування майнової шкоди, то сторони погодилися мирно врегулювати це питання. У будь-якому випадку потерпіла сторона не позбавлена права та можливості стягувати майнову та/або моральну шкоду у порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, судовий збір також не стягується.

На підставі наведеного та керуючись вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України, 24, 40-1, ч. 1 ст. 184, п. 1 ч. 1 ст. 247, статями 251-252, 256, 276, 279, 283-284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.П. Козир