Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №532/770/26 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/770/26

1-кп/532/108/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_2 ,

обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілого - ОСОБА_7 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження № 12026170470000028 від 23.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована і проживає за адресою АДРЕСА_1 , громадянка України, має повну загальну освіту, пенсіонерка, не заміжня, раніше не судима,

та

ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кременчук Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована і проживає за адресою АДРЕСА_2 , громадянка України, має професійно-технічну освіту, не працевлаштована, заміжня, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 361, ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У не встановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше 12:51 год. 03.12.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала за місцем проживання її знайомої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_2 .

Під час спільного перебування за вказаною адресою у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник раптовий спільний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем з метою подальшого заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , котрі зберігалися на його рахунку в автоматизованій інформаційній системі (АІС) АТ КБ "ПриватБанк" "Privat24", картка № НОМЕР_3 , розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 .

ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на банківській картці АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , усвідомлюючи, що вони не мають права законного доступу до неї, встановила на власний мобільний телефон "Honor x7a", ІМЕІ1 НОМЕР_5 , ІМЕІ2 НОМЕР_6 , з встановленою сім-карткою з абонентським номером ПрАТ "Водафон Україна" НОМЕР_7 , мобільний додаток "Privat24" та підключила мобільний телефон до мережі Інтернет.

У свою чергу ОСОБА_3 , з метою реалізації спільного із ОСОБА_4 злочинного умислу, пішла до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , де таємно, маючи вільний доступ, заволоділа мобільним телефоном ОСОБА_7 марки "Nokia" з встановленою сім-карткою з абонентським номером ПРАТ "Водафон Україна" НОМЕР_8 , після чого повернулася до місця проживання ОСОБА_4 .

У подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи з єдиним спільним злочинним умислом, не знаючи комбінацію паролю для доступу користувача, з метою незаконного втручання в роботу автоматизованих систем, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі витоку інформації та бажаючи їх настання, без дозволу власника, на телефоні ОСОБА_4 для входу до АІС АТ КБ "ПриватБанк" "Privat24" ввели номер мобільного телефону НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_7 , та у графі "Пароль Приват24" натиснули "Забули пароль", після чого новий пароль для входу надійшов смс-повідомленням на номер мобільного телефону НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_7 , телефон з яким перебував на той час у ОСОБА_3 .

Після цього ОСОБА_4 на власному мобільному телефоні ввела комбінацію паролю для входу до АІС АТ КБ "ПриватБанк" "Privat24" та отримала доступ до персональних даних ОСОБА_7 , у результаті чого несанкціоновано втрутилася в роботу АІС АТ КБ "ПриватБанк" "Privat24" та отримала доступ до банківського рахунку ОСОБА_7 по банківській картці АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 .

Окрім цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , маючи досуп до персональних даних ОСОБА_7 , а саме: пароль для входу до АІС АТ КБ "ПриватБанк" "Privat24", діючи за попередньою змовою, з єдиним спільним злочинним умислом, в період часу з 03.12.2025 по 09.01.2026 за допомогою мобільного телефону ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у період дії на території України воєнного стану, таємно здійснили трансакції та зняття з картки № НОМЕР_3 , належної ОСОБА_7 , а саме:

- 5000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 500,00 грн на картку № НОМЕР_10 ;

- 1000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 2000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 500,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 1000,00 грн на картку № НОМЕР_12 ;

- 149,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_9 ;

- 2000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 2000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 693,50 грн на рахунок ФОП ОСОБА_9 ;

- 5000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 6000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 2000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 530,75 грн на рахунок ФОП ОСОБА_9 ;

- 4000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 5000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 3000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 1000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 3000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 279,50 грн на рахунок ФОП ОСОБА_9 ;

- 1000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 6000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 3000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 6000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 4000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 3000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 4000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 3000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 4000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 294,50 грн на рахунок ФОП ОСОБА_9 ;

- 236,55 грн на рахунок ФОП ОСОБА_9 ;

- 500,00 грн на картку № НОМЕР_13 ;

- 1000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 2000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 6000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 5000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 6000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 6000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 3000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 402,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_9 ;

- 485,00 грн на картку № НОМЕР_14 ;

- 5000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 5000,00 грн на картку № НОМЕР_14 ;

- 3000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 2000,00 грн на картку № НОМЕР_14 ;

- 6000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 1000,00 грн на картку № НОМЕР_14 ;

- 2000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 1500,00 грн на картку № НОМЕР_12 ;

- 4000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 1000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 2000,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 1000,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 600,00 грн на картку № НОМЕР_9 ;

- 200,00 грн на картку № НОМЕР_14 ;

- 105,00 грн на картку № НОМЕР_11 ;

- 5000,00 грн зняття з банкомату № 6897763;

- 6000,00 грн зняття з банкомату № 6897763;

- поповнення рахунку мобільного телефона НОМЕР_7 на суму 304,00 грн;

- поповнення рахунку мобільного телефона НОМЕР_7 на суму 294,00 грн;

- поповнення рахунку мобільного телефона НОМЕР_15 на суму 304,00 грн;

- поповнення рахунку мобільного телефона НОМЕР_16 на суму 294,00 грн,

заподіявши потерпілого ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 149 849,37 грн.

Своїми умисними діями у виді несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих" систем, за попередньою змовою групою осіб, та таємного викрадення чужого майна (крадіжки) в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 361 та ч.4 ст. 185 КК України.

Під час досудового рослідування потерпілим ОСОБА_7 надано прокурору письмові згоди на укладення угоди між прокурором та підозрюваними про визнання винуватості.

Під час досудового розслідування 24.03.2026 між першим заступником керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 та підозрюваною ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , та за згодою потерпілого ОСОБА_7 у кладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої ОСОБА_3 зобов`язується визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, підозру у вчиненні яких їй висунуто; надавати правдиві показання щодо висунутого обвинувачення під час судового розгляду; прийняти узгоджене покарання та дати згоду на його призначення; прийняти наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутності обставин, що обтяжують покарання, сторони угоди узгоджують призначення ОСОБА_3 покарання:

- за ч.2 ст. 361 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

- за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони угоди вважають за потрібне призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу винного та інші обставини справи, у зв`язку з можливістю виправлення особи без відбування покарання, сторони узгоджують звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, визначеного судом.

Під час досудового розслідування 24.03.2026 між першим заступником керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , та за згодою потерпілого ОСОБА_7 у кладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої ОСОБА_4 зобов`язується визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, підозру у вчиненні яких їй висунуто; надавати правдиві показання щодо висунутого обвинувачення під час судового розгляду; прийняти узгоджене покарання та дати згоду на його призначення; прийняти наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутності обставин, що обтяжують покарання, сторони угоди узгоджують призначення ОСОБА_4 покарання:

- за ч.2 ст. 361 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

- за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони угоди вважають за потрібне призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу винного та інші обставини справи, у зв`язку з можливістю виправлення особи без відбування покарання, сторони узгоджують звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, визначеного судом.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам, або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У судовому засіданні обвинуваченs свою вину у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень визнали повністю. Прохали суд затвердити угоди про визнання винуватості між ними та прокурором і призначити узгоджене покарання. Пояснили, що вони цілком розуміють свої права та наслідки укладення угоди про визнання винуватості.

Захисники обвинувачених підтримали укладення угоди та прохали визначити мінімальний строк іспитового терміну.

Потерпілий під час розгляду справи в суді підтвердив згоду на укладення угод, будь-яких вимог майнового чи морального характеру до обвинувачених не має.

Прокурор підтримав затвердження угод.

Враховуючи тяжкість злочину та особу винних, які щиро розкаюються у вчиненому, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувають, за місцем проживання компрометуючі матеріали щодо них відсутні, готові нести відповідальність, суд вважає можливим застосувати узгоджене сторонами покарання та застосувати до обвинувачених положення ст. ст. 75, 76 КК України, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Потерпілим заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на його користь матеріальної шкоди в розмірі 149849,37 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Оскільки обвинуваченими вина визнана у повному обсязі, а заявлена до стягнення сума матеріальної шкоди є підтвердженою, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження (запобіжних заходів) учасниками справи не ставилося.

Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів у справі відсутні.

Керуючись статтями 100, 124, 129, 174, 373, 374, 475 КПК України суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.03.2026 між першим заступником керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 та підозрюваною ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 361, ч.4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 узгоджене покарання:

- за ч.2 ст. 361 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

- за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч.2-5 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку - два роки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.03.2026 між першим заступником керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 та підозрюваною ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 361, ч.4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання:

- за ч.2 ст. 361 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

- за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч.2-5 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку - один рік.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 149 849 (сто сорок дев`ять тисяч вісімсот сорок дев`ять) гривень 37 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.02.2026, справа №532/229/26, провадження 1-кс/532/43/2026, - скасувати.

Речові докази - чотири оптичні носії інформації з інформацією щодо відкритя та користування банківськими картками та дві виписки по карткових рахунках - залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.

Банківські картки АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_9 та № НОМЕР_11 - залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.

Застосувати на підставі п.4 ст.96-2 та ч.1 ст. 96-1 КК України спеціальну конфіскацію, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави, до речового доказу - мобільного телефону "Redmi 8A" з номером мобільного оператора НОМЕР_16 , який належить ОСОБА_3 .

Застосувати на підставі п.4 ст.96-2 та ч.1 ст. 96-1 КК України спеціальну конфіскацію, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави, до речового доказу - мобільного телефону "Honor X7a" з номером мобільного оператора НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_4 .

Запобіжний захід обвинуваченим до набрання вироком законної сили не обирати.

Обвинуваченим роз`яснюється, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя