Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №373/1612/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/1612/26

Провадження № 3/373/577/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Переяслав

Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області

Залеська А.О.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм АТП «Требухів», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

установив:

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення №861 Серії ЕПР1 №657893 від 05.05.2025 ОСОБА_1 інкримінується те, що 05 травня 2026 року о 16:00 год. на 57 км автодороги Бориспіль-Дніпро він керував вантажним автомобілем марки «SCANIA Р280», р/н НОМЕР_1 та при виникненні небезпеки для руху у порушення п.12.3. ПДР України не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Внаслідок чого допустив зіткнення з дикою твариною (косулею), яка вибігла на проїжджу частину дороги. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані у протоколі за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 свою винуватість не визнав та пояснив, що того дня 05.05.2026 він керував транспортним засобом при виконанні своїх трудових обов`язків та рухався зі швидкістю не більше 70 км/год. На 57 км. автодороги Бориспіль -Дніпро з протилежного боку (зліва), з кювету на проїжджу частину, прямо перед ним вискочила косуля, з якою сталось зіткнення. Пояснив, що таку перешкоду він об`єктивно не спроможний був виявити, навіть не міг передбачити, оскільки попереджувального знаку «Дикі тварини» (1.36 додатку №1 до ПДР України) на тій ділянці дороги немає. За таких обставин він не міг негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, як регламентує п. 12.3 ПДР України. Свій транспортний засіб він зупинив вже після зіткнення з дикою твариною. Косуля, яку від удару відкинуло на праве узбіччя, піднялась та побігла в зарослі.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд дослідив зміст протоколу та долучену до нього схему місця ДТП, а також відеозапис з відео реєстратора транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , на якому зафіксовано момент зіткнення з косулею та чітко видно, що косуля вибігла на дорогу, прямо під колеса транспортного засобу. Зупинити його або здійснити маневр об`їзду задля уникнення зіткнення з перешкодою водій дійсно не міг.

Таким чином, судом встановлено, що 05.05.2026 о 16:00 год. на 57 км автодороги Бориспіль-Дніпро відбулось зіткнення транспортного засобу марки «SCANIA Р280», р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , з дикою твариною (косулею), яка непередбачувано для водія вибігла на проїжджу частину в безпосередній близькості перед його автомобілем (фактично під колеса), в результаті чого транспортний засіб в районі решітки радіатора отримав механічні пошкодження.

Водій ОСОБА_1 у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою залишився на місці події та викликав представників поліції, які оформили матеріали ДТП та склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Будь-яке адміністративне правопорушення передбачає систему ознак, що характеризують об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення містить у собі передусім такі ознаки: протиправне діяння (дія чи бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинний зв`язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили.

Головною ознакою суб`єктивної сторони правопорушення є вина, яка може носити як умисний так і необережний характер.

За відсутності хоча б однієї із основних ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони караного діяння, не можна стверджувати, що в діях особи наявний склад правопорушення. При цьому доказуванню підлягають всі елементи правопорушення.

Тобто, посадова особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення повинна мати докази не тільки події, учасником якої є особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, а й докази протиправних дії чи бездіяльність такої особи, їх характер та наслідки таких дій (для правопорушення з матеріальним складом).

Правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 , полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

У вину ОСОБА_1 ставиться невиконання пункту 12.3 ПДР України, яким передбачено наступне: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об`їзду перешкоди.

Тобто, у даному випадку відповідальність водія транспортного засобу, який здійснив зіткнення з перешкодою для руху настає за сукупністю таких умов: 1) якщо перешкоду, що створювала небезпеку для руху, водій об`єктивно спроможний був виявити; 2) за відповідної дорожньо-транспортної обстановки водій мав можливість безпечно об`їхати перешкоду чи в інший спосіб (зменшення швидкості та гальмування), міг запобігти зіткненню з нею.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «пози розумним сумнівом».

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У п.1.10. ПДР України закріплено, що перешкода для руху – нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Дика тварина не є учасником дорожнього руху, поведінка дикої тварини не контрольована та не завжди передбачувана.

Враховуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що за тієї дорожньої обстановки у водія ОСОБА_1 не було об`єктивної спроможності завчасно виявити перешкоду для руху, що давало б йому можливість виконати вимоги п. 12.3 ПДР та запобігти зіткненню з дикою твариною. З урахуванням відео, на якому зафіксовано момент зіткнення з косулею, суд поза усяким сумнівом дійшов до переконання, що ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з дикою твариною, яка вибігла на проїжджу частину в безпосередній близькості перед його транспортним засобом, фактично під колеса автомобіля.

Отже у вину ОСОБА_1 не може бути поставлено невиконання ним пункту 12.3 ПДР під час керування транспортним засобом, його дії не створили аварійної ситуації та не перебувають у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Вказане виключає склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1 ст. 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП – закрити у зв`язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вилучене у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 – повернути.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.О. Залеська