Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №367/3896/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №367/3896/26

Суддя: Мерзлий Л. В.

Справа № 367/3896/26

Провадження №3/367/969/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., вивчивши матеріали, які надійшли з БПП в с. Чайки УПП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи – військовослужбовець,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

установив:

Опис обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 11.03.2026 серії ЕПР1 № 612607, 11.03.2026 о 21:30 в м. Буча, а/д М07 28 км, водій ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом (постанова ЕНА587353 за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 05.10.2025), керував транспортним засобом марки Subaru д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а ПДР. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності органом поліції кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз`яснені при складанні протоколу.

Щодо явки в судове засідання осіб, які приймають участь у справі.

ОСОБА_1 , будучи належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення йому судової повістки, у судові засідання 23.04.2026, 07.05.2026, 19.05.2026 не з`являвся, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.

Враховуючи, що за правилами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає можливим розглядати дану справу за відсутності особи щодо якої складено протоколи.

Так, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), яке набуло статусу остаточного та відповідно до якого у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. ЄСПЛ неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Розгляд проводився в межах строку визначеного ст.38 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.

Застосоване судом законодавство при розгляді справи.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами пункту 2.1 а Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У диспозиції частини другої статті 126 КУпАП закріплено, що відповідальність за указане правопорушення настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною п`ятою статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Оцінка та висновки суду щодо обставин справи.

З досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а ПДР, згідно з яким водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст.126 КУпАП, а його вина підтверджується даними, які містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення від 11.03.2026 серії ЕПР1 № 612607;

- витязі «Адмінпрактики», згідно якого водій ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування 29.10.2024 Запорізьким районним судом, 05.10.2025 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП;

- довідці БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП, з якої встановлено, що згідно обліково-реєстраційних баз даних ІІПС «ІПНП» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.10.2025 вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП;

- поясненнях ОСОБА_1 від 11.03.2026, в яких зазначив про те, що 11.03.2026 керував транспортним засобом через населений пункт Буча в напрямку сел Ворзель в шпиталь на лікування після бойових завдань;

- відеозаписі, який міститься на оптичному диску з місця зупинки водія ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він, будучи особою, підданою адміністративному стягненню за ч. 4 ст. 126 КУпАП, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, а тому кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення є правильною.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено.

Накладення адміністративного стягнення.

При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, так суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.

При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, який не бажає ставати на шлях виправлення і продовжує скоювати адміністративні правопорушення, ступінь вини правопорушника та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, до правопорушника ОСОБА_1 доцільним буде обрати стягнення в межах санкції статті, а саме застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки матеріали справи містять відомості про те, що транспортний засіб, котрим керував ОСОБА_1 , належить іншій особі.

Визначений вид покарання за своєю мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Судові витрати.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 328 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 665 гривень 60 копійок.

Підстав, які надають право на пільги щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», судом не встановлено, тому судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись статтями 23, 27, 40-1, статтями 126,221, 283 та 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання – три місяці з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.

Суддя: Л.В. Мерзлий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua