Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №358/903/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/903/26 Провадження № 3/358/382/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області Національної поліції України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богуслав, Київської області, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 від 22.08.2025, орган, що видав: 3238, РНОКПП: НОМЕР_2

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 89 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

15 травня 2026 року близько 16 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу другого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , наніс один удар протезом лівої ноги в область морди безпритульної собаки, що завдало їй фізичного болю.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 89 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 викладене у протоколі не заперечував, пояснив, що у дворі багатоквартирного будинку, в якому він проживає зі своєю сім`єю, нещодавно з`явилася безпритульна собака. Того дня, 15 травня 2026 року, ця безпритульна собака забігла у квартиру, розташовану на першому поверсі, за його котом, у той час, як він відчинив двері. За собакою зайшла його 4-річна донька. Собака стала кидатися на кота, дитина почала плакати, злякавшись, а тому він почав відганяти собаку, вдаривши її один раз протезом лівої ноги в область голови. Собака заскавчала і вибігла на двір, але більше він її не бив і жодної шкоди не завдавав. Згодом собака померла, але як йому відомо, смерть настала через зараження крові внаслідок укусів кліщів.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими нате органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

За положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст.1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило мучення, завдало їм фізичного страждання, тілесні ушкодження, каліцтво або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення домашніх та сільськогосподарських тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.

Правилами ст. 4 Закону закріплено, що поводження з тваринами ґрунтується, зокрема, на таких принципах: жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині; забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону; відповідальність за жорстоке поводження з тваринами; утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

Статтею 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначені загальні правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість. Так, при поводженні з тваринами не допускається: використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин; примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань; нанесення побоїв, травм, отруєння тварин; використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо. При проведенні больових процедур обов`язкове застосування знеболюючих препаратів. Даною статтею забороняється: розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання; розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю; примушування до нападу одних тварин на інших, у тому числі при тестуванні тварин; проведення генетичних змін на тваринах; застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу, вчинення інших дій чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

Частиною першою статті 89 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони тваринного світу, що регулюються зокрема, Законами України «Про тваринний світ»; «Про захист тварин від жорстокого поводження»; «Про ветеринарну медицину»; «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»; «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Безпосереднім об`єктом є встановлений порядок поводження з тваринами.

Предметом посягання є тварини, що знаходяться на волі, в напіввільних умовах або тримаються у неволі.

Зі змісту диспозиції вказаної норми вбачається, що об`єктивною стороною зазначеного правопорушення є знущання над тваринами, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами.

Стаття 32 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначає, що органи Національної поліції здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства про порядок поводження й утримання домашніх тварин.

Факт вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 визнаний ним у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 966284 від 21.05.2026 року; рапортом заступника начальника ВП № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції В. Сорокуна від 19.05.2026; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , яка надала покази аналогічні показам ОСОБА_1 ; свідка ОСОБА_3 , з яких вбачається, що вона проживає у одному будинку з ОСОБА_1 , того дня через відкрите вікно квартири вони з дочкою почули підозрілі звуки, крики, а потім і постріли, після чого вийшли на балкон, який виходить у двір прибудинкової території. Також на балкон вийшла і сусідка з квартири АДРЕСА_4 , яка повідомила, що чула звуки пострілів. Потім вона вийшла на двір, і побачила, як сусідка з 2 під`їзду будинку надає медичну допомогу безпритульній собаці, яка певний час проживала у їхньому дворі, де її підгодовували. Біля собаки стояли люди, серед них був військовий на ім`я ОСОБА_4 . Зі слів сусідки, яка надавала допомогу собаці, саме цей військовий вдарив собаку. Після цього вона пішла на роботу і вже побачила собаку аж ввечері. Пес почував себе погано, тому мешканцями будинку було прийнято рішення відвезти собаку до ветеринара, де їй надали медичну допомогу. Після лікарні вона відвезла собаку до своєї свекрухи, однак ІНФОРМАЦІЯ_2 помер; свідка ОСОБА_5 , з яких вбачається, що 16.05.2026 вона перебувала у себе вдома на городі біля багатоквартирного будинку по вул. Миколаївська, коли почула зі сторони квартири, в якій проживає ОСОБА_4 зі своєї родиною, крики, а згодом вийшов пес «Боря», який біля місяця проживає у дворі їх будинку. Бачила, як ОСОБА_4 вдарив протезом ноги собаку у голову, внаслідок чого пес впав на землю. Протягом декількох днів пес почувався мляво, а згодом почула від сусідів, що собаку возили до ветеринара, але пізніше пес помер; свідка ОСОБА_6 , з яких вбачається, що вона також проживає у вищевказаному багатоквартирному будинку, чула, як кричала сусідка до сусіда на ім`я ОСОБА_4 , щоб не бив безпритульну собаку, коли виглянула з балкону, бачила, як відходив військовий, собака лежала під деревом, але слідів крові вона не бачила. Видно було, що собака почуває себе погано, млява, знає, що собаку возили до ветеринара, але згодом пес помер; свідка ОСОБА_7 , з яких вбачається, що вона є сусідкою ОСОБА_1 . Близько місяця до них у двір прибилася безпритульна собака, яку інші сусіди підгодовували. Останніми днями було видно, що пес себе погано почуває, на ньому було багато кліщів та лишаїв, інші безпритульні собаки неодноразово на «Борю» нападали. 15.05.2026 вона перебувала на дворі, коли мимо пройшла донька ОСОБА_1 із котом на руках, і пішла у квартиру. Собака почала бігти за дівчинкою і заскочив у під`їзд, із квартири вийшов батько дитини з наміром прогнати пса і вдарив його протезом ноги по морді, пес заскавчав і відбіг. Більше чоловік собаку не бив.

Суд, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 89 КУпАП, а саме жорстоке поводження з тваринами.

Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника за вчинене адміністративне правопорушення, судом також не встановлено.

Санкцією частини першої статті 89 КУпАП передбачено накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров`я.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адмінвідповідальності, ступінь її вини, враховує той факт, що тварина не перебуває у власності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і доходить висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, без конфіскації тварин (собаки).

Суд вважає, що в даному випадку саме такий вид адміністративного стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Також, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 89 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UА308999980313010106000010750, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Головуючий: суддя К. С. Романенко