Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №183/1105/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1105/26

№ 2/183/521/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про:

- визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

у січні 2026 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулась до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач указала, що в грудні 1995 року її батьку, ОСОБА_3 , як прапорщику в запасі, на склад сім`ї з чотирьох осіб, була надана у користування окрема, що належить військовому відомству 3-кімнатна квартира АДРЕСА_1 , в яку позивач та члени її сім`ї вселилися, зареєструвалися та фактично проживали на підставі ордера, виданого Гвардійською КЕЧ району від 11 грудня 1995 року № 267.

Відповідно до відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, наданих Центром надання адміністративних послуг Черкаської селищної ради № 1048/1/1 від 18 грудня 2025 року за вищевказаною адресою наразі зареєстровані дочка ОСОБА_1 , на батька ОСОБА_2 отримати довідку про реєстрацію місця проживання немає можливості без наявності паспорту: основний квартиронаймач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 26 грудня 1995 року; дочка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована з 26 грудня 1995 року, потім ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з Актом перевірки фактичного проживання (не проживання), який складено 17 грудня 2025 року депутатом Черкаської селищної ради округу № 2, у присутності сусідів, мешканців будинку АДРЕСА_2 , зафіксовано той факт, що ОСОБА_2 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 протягом 20 років, оскільки знаходиться за межами України. При цьому відповідач вивіз з зазначеної квартири свої особисті речі. З дня виїзду жодного разу в квартирі не з`являвся та не виявляв інтересу до неї.

Позивач зазначає, що ніяких перешкод у користуванні жилим приміщенням ні вона, ні інші члени сім`ї відповідачеві не чинили, а причини його проживання у іншому місці позивачеві невідомі, як і невідома адреса фактичного місця проживання. З 2005 року відповідач не вчиняв жодних дій з метою забезпечення та реалізації свого права на користування житлом за адресою: АДРЕСА_3 , добровільно залишив приміщення квартири та обрав інше місце проживання, де живе тривалий час.

Отже, позивач указує, що змушена звернутись до суду, оскільки відповідач не сплачує комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню житлового приміщення, чим створює перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження житловим приміщенням.

Постановленою суддею ухвалою від 15 квітня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Окрім іншого, встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позов.

25 травня 2026 року до суду повернувся поштовий конверт без вручення з ухвалою суду та копією позову, направлений відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання, а тому відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суд, дослідивши надані докази, у їх сукупності, висновує таке.

Судом установлено, що 11 грудня 1995 року Гвардійською КЕЧ району видано ордер №267, за яким ОСОБА_2 надано право на зайняття житлової квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ордер видано на сім`ю, яка складалась з: дружини – ОСОБА_4 , 1953 року народження, дочки – ОСОБА_1 , 1987 року народження, та сина /а.с.6/.

Таким чином, убачається, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади від 18 грудня 2025 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.7/. Також, з відповіді Відділу Центру надання адміністративних послуг Черкаської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області від 14 квітня 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з 26 грудня 1995 року по теперішній час /а.с.19/.

Разом із тим, як убачається з Акту перевірки фактичного проживання (не проживання) від 17 грудня 2025 року по АДРЕСА_3 , складеного депутатом Черкаської селищної ради округу № 2 Мосійчук Т. Є., у присутності мешканців будинку, ОСОБА_5 , 1953 року народження, дійсно не проживає за вказаною адресою протягом 20 років, оскільки знаходиться за межами України /а.с.9/.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Суд установив, що ОСОБА_2 без поважних причин не проживає у квартирі АДРЕСА_1 більше одного року, що свідчить про втрату інтересу до спірного житла. Доказів поважності причин не проживання відповідача суду не надано.

Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року за № 265 (надалі – Порядок), визначено механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.

Пунктом 50 Порядку визначено, що зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі: 1) заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з додатком 5; 2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується); 3) свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи; 4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; 5) заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.

Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач ОСОБА_2 без поважних причин не проживає більше шести місяців у квартирі АДРЕСА_1 . При цьому відповідач не знятий з реєстрації, доказів поважності причин не проживання відповідача суду не надано, підстав, які б були визначені законом щодо збереження за відповідачем житла не встановлено, реєстрація відповідача в житловому приміщенні перешкоджає позивачеві в належному здійсненні майнових прав щодо користування квартирою, оплатою вартості житлово-комунальних послуг. Відтак, відповідача слід визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням указаної квартири.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 28 травня 2026 року.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП невідомий; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Д. О. Парфьонов